МОТИВАЦІЯ УЧІННЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

Анотація

У статті проведено дослідження мотиваційної сфери дітей з розладами спектра аутизму дошкільного віку від 4 до 6 років. У дослідженні взяли участь 20 дітей (15 хлопчиків та 5 дівчат) з РСА та 20 здорових однолітків (15 хлопчиків та 5 дівчат) із закладів дошкільної освіти м. Львова. Показники розвитку дітей з РСА визначалися за методиками А. Біне -Т. Сімона та шкалою оцінювання дитячого аутизму CARS. Встановлено, що середні показники психічного розвитку дітей з РСА були нижчими від біологічного віку в межах від 1 року і 2 місяців до 5 років і 10 місяців. У досліджуваній вибірці спостерігався такий розподіл дітей за ступенем аутизму: 53% дітей – низький, 42% - середній і 5% - високий ступінь аутизму. Оскільки для характеристики мотиваційної сфери велику роль відіграють емоції дитини та її самооцінка, ці показники визначалися за методикою А.Прихожан та Восьмиколірним тестом М. Люшера. Дослідження мотивації учіння проводилося за допомогою опитувальника, на основі якого визначалися пріоритетні мотиви дітей. Результати дослідження показали, що у здорових дітей соціальні мотиви переважають над пізнавальними, тоді як для дітей з РСА спостерігається зворотня картина. Крім того, діти з РСА надають перевагу процесу навчання, а не результату. Натомість їх здорові однолітки більше зорієнтовані на досягнення успішних результатів. На основі аналізу різних чинників побудована структурно-функціональна модель формування мотивації учіння дітей з РСА. Застосування цієї моделі у дошкільній групі протягом 6 місяців показало суттєві зміни індикаторів (задоволення потреби безпеки, покращення психологічного клімату групи, формування та часткове задоволення пізнавальних потреб) підвищення мотивації дітей з РСА. Виявлені зміни індикаторів є надійними, значно перевищують вікові та адаптаційні зміни показників, що свідчить про доцільність застосування даної моделі формування мотивації учіння дітей з РСА у закладах дошкільної освіти України.