СТРУКТУРА ТА СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті розглянуто структуру та складові професійної реадаптації із позиції утворення (змістовного наповнення), компонентів у їх взаємозв’язку та впливу на сучасну особистість. Уточнено сутність та зміст понять синонімічно-антонімічного ряду «адаптація» – «реадаптація», «загальний адаптаційний синдром» – «загальний реадаптаційний синдром», які пов’язані із виникненням стереотипних змін на психофізіологічному рівні. Виділено спільне та відмінне у протіканні етапів професійної реадаптації з етапами адаптації сучасної особистості. На підставі відповідного теоретичного інструментарію виокремлено ознаки та головні риси неспецифічної реадаптації та специфічної реадаптації.
Уточнено загально-методичні та організаційні аспекти протікання професійної реадаптації сучасної особистості у контексті конкретних форм психогенних факторів. Виокремлено фази протікання процесу професійної реадаптації: неповного пристосування; відносно стійкого пристосування; повного пристосування. Окрему увагу приділено підставам та наслідкам, пов’язаним із гострим відторгненням входження особистості у будь-яку фазу професійної реадаптації. Перебіг процесу професійної реадаптації розглянуто в наступних інтервалах-оптимумах (1-3 місяці); (3-6 місяців);(6 -12 місяців). Уточнено наслідки виходу за інтервали-оптимуми (понад 12 місяців).
Якісні критерії професійної реадаптації розкрито за допомогою маркерів «здорова» професійна реадаптація; «болісна» професійна реадаптація. Із позиції суб’єктивної оцінки професійну реадаптацію сучасної особистості розкрито у таких варіантах, як набуття «уявної (приманливої, хибної) адаптованості»; набуття «втраченої раніше реальної адаптованості». Зосереджено увагу на такому понятті, як «напіврозпад» знань, впливу цього феномену на кінцеву якість професійної реадаптації у XXI столітті. Наведено досвід зарубіжних країн щодо часових рамок «напіврозпаду» знань (3-5 років) залежно від професій та галузі знань.
Перспективами подальших досліджень вбачається вивчення психофізіологічних аспектів неспецифічної та специфічної реадаптації в залежності від вимог ринку праці, зокрема незвичних та рідких професій.