Анотація
Передумови. В контексті теорії розвитку науки авторства Т. С. Куна, галузь знання повинна пройти перед-науковий етап формування перед конституюванням в ній наукових парадигм та позиціонуванням її як окремої науки. Процес становлення наукової парадигми включає в себе накопичення ідей, теорій та концепцій, які формують сукупність установок, що набувають аксіоматичного характеру. Відповідно, для визначення умов формування окремих напрямків у юридичній психології необхідно систематизувати концептуальні напрямки епістемологічного розвитку, які передували становленню парадигм у психології права.
Мета. Визначити основні теоретичні передумови формування антропологічної та клінічної парадигм в юридичній психології.
Методи. Системний метод був використаний для визначення основних епістемологічних вихідних позицій наукового знання для аналізу його подальшої імплементації в юридико-психологічному контексті. Структурно-функціональний та компаративний методи допомогли виявити основні характерні особливості становлення клінічної та антропологічної парадигм в юридичній психології.
Результати. Виокремлено оновлений напрямок юридичної психології від автономно-вольових тлумачень французьких енциклопедистів XVIII ст. та утопічних трактатів континентальних європейських соціалістів ХІХ ст. В кінці ХІХ століття відбувається процес формування клініцизму та антропологізму в юридичній психології, що зумовлений філософськими та галузевими впливами соціальної та культурної антропології, медицини, провідних тенденцій у філософії ХІХ-ХХ століття, а також кримінології.
Висновки. Диференційовані основні позиції соціального та культурного антропологізму та їхні характерні риси, які визначали принципи формування антропологічної парадигми в психології. Визначений інтердисциплінарний характер розвитку клінічної парадигми у юридичній психології та порівняно основні теоретичні передумови формування клінічної з антропологічною парадигмами психології права.
Ключові слова: юридична психологія, парадигма, клінічна парадигма, антропологічна парадигма, детермінізм.
Посилання
Assalone, E. (2022). El consumo en Hegel. de la filosofía del derecho a la fenomenología del espíritu. Anales del Seminario de Historia de la Filosofía, 39(1), 147-156. https://doi.org/10.5209/ashf.72673
Bank, A. (2015). Fatheringvolkekunde: Race and culture in the ethnological writings of Werner Eiselen, stellenbosch university, 1926-1936. Anthropology Southern Africa, 38(3-4), 163-179. https://doi.org/10.1080/23323256.2015.1075854
Belgrano, M. (2021). «World» and «Paradigm» in Heidegger and Kuhn. Franciscanum, 63(175), 1-16. https://doi.org/10.21500/01201468.4716
Berryessa, C. M., Allely, C. S., De Vel-Palumbo, M., & Granot, Y. (2022). Editorial: Social psychological process and effects on the law. Frontiers in Psychology, 13, 990167. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.990167
Cayli, M. B. (2020). The cultural anthropology of protest against perceived injustice: Introduction to the special issue. Anthropological Notebooks, 26(1), 1-11. https://doi.org/10.5281/zenodo.4300433
Chin, T., Caputo, F., Lin, C., & Hu, F. (2022). Editorial: Understanding cognitive differences across cultures: Integrating neuroscience and cultural psychology. Frontiers in Psychology, 13, 1041734. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1041734
Chkhaidze, T., & Surmanidze, L. (2019). Culture and individual action: Rebuilding the broken dialog between anthropology and psychology. Human Arenas, 3(3), 421-434. https://doi.org/10.1007/s42087-019-00091-9
Davey, K. (2022). What is Kuhn’s Problem? Epistemology & Philosophy of Science, 59(4), 111-125. https://doi.org/10.5840/eps202259461
de Munck, V. C., & Bennardo, G. (2019). Disciplining culture: A sociocognitive approach. Current Anthropology, 60(2), 174-193. https://doi.org/10.1086/702470
Diriwächter, R. (2021). Remembering Wilhelm Wundt and the second leipzig school of psychology. Human Arenas, 4(1), 5-19. https://doi.org/10.1007/s42087-020-00158-y
Djordjevic, C. M. (2020). When clarity and consistency conflicts with empirical adequacy: Conceptual engineering, anthropology, and Evans-Pritchard’s ethnography. Synthese, 198 (10) 9611-9637. https://doi.org/10.1007/s11229-020-02666-4
Eriksen, T. H. (2022). Axel Sommerfelt in the history of social anthropology. History and Anthropology, 1-8. https://doi.org/10.1080/02757206.2022.2034624
Evans-Pritchard, E. E. (1951). Social Anthropology. London: Cohen & West ltd. 140 p. https://monoskop.org/images/c/cb/Evans_Pritchard_E_E_Social_Anthropology_1951.pdf
Firth, R. W. (1951). Elements of social organization. London: Watts, 293 p. https://archive.org/details/elementsofsocial00firt/page/n7/mode/2up
Foblets, M.-C., Gaudreault-DesBiens, J.-F., & Graziadei, M. (2022). Legal scholars engaging with social anthropology: Hardships and gains. German Law Journal, 23(7), 911-919. https://doi.org/10.1017/glj.2022.66
Foks, F. (2020). Constructing the field in interwar social anthropology: Power, personae, and paper technology. Isis, 111(4), 717-739. https://doi.org/10.1086/712138
Fortes, M. (1964). African political systems. Published for the International African Institute by the Oxford University Press. 327 p. https://dn790009.ca.archive.org/0/items/AfricanPoliticalSystems/AfricanPoliticalSystems.pdf
Fortes, M. (2018). Oedipus and job in West African religion: The 1956 Frazer lecture. HAU: Journal of Ethnographic Theory, 8(1-2), 394-413. https://doi.org/10.1086/698432
Fortes, M. (2021). Time and Social Structure and Other Essays. New York: Taylor & Francis Group. 312 p. https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781000325478_A41115419/preview-9781000325478_A41115419.pdf
Francq, A., Saumitou-Laprade, P., Vernet, P., & Billiard, S. (2023). A paradigm shift, or a paradigm adjustment? The Evolution of the Oleaceae Mating System as a Small-Scale Kuhnian Case Study. The Quarterly Review of Biology, 98(2), 61-83. https://doi.org/10.1086/725275
Glenney, B. (2023). David Howes, Sensorial Investigations: A History of the Senses in Anthropology, Psychology, and Law. Social History of Medicine, 38(1), 175-177. https://doi.org/10.1093/shm/hkad103
Goldberg, N. (2023). Kantian views of empirical truth. Studia Universitatis Babeș-Bolyai Philosophia, 23-31. https://doi.org/10.24193/subbphil.2023.1.02
Goodale, M. (2021). After international law: Anthropology beyond the «age of human rights». AJIL Unbound, 115, 289-293. https://doi.org/10.1017/aju.2021.42
Grobler, A. (2023). Incommensurability explained in the terms of presuppositions. A comment to Kuhn’s thesis on radical meaning variance. Studia Historiae Scientiarum, 22, 239-258. https://doi.org/10.4467/2543702xshs.23.005.17696
Hunt, J. S., & Shepherd, S. M. (2023). Racial justice in psycholegal research and forensic psychology practice: Current advances and a framework for future progress. Law and Human Behavior, 47(1), 1-11. https://doi.org/10.1037/lhb0000526
Hegel, G. W. F. (1896). Philosophy of right (S. W. Dyde, trans.). London: G. Bell and sons. 410 p. https://archive.org/details/cu31924014578979/page/n8/mode/2up
Heidegger M., (1927). Sein und Zeit. Tubingen: Max Niemeyer Verlag. 450 s. https://archive.org/details/sein_und_zeit/mode/1up
Heidegger, M. (1914). Die Lehre vom Urteil im Psychologismus: Ein kritisch-positiver Beitrag zur Logik. Leipzig: Barth viii+110 s.
Hodges, M. (2019). History’s impasse: Radical historiography, leftist elites, and the anthropology of historicism in southern france. Current Anthropology, 60(3), 391-413. https://doi.org/10.1086/703204
Holden, L. (2019). Cultural expertise and law: An historical overview. Law and History Review, 38(1), 29-46. https://doi.org/10.1017/s073824801900049x
Hoyningen-Huene, P. (2022). Is Kuhn’s «World Change through Revolutions» Comprehensible? Epistemology & Philosophy of Science, 59(4), 55-72. https://doi.org/10.5840/eps202259458
Kaiser, B. N., & Weaver, L. J. (2022). Culture-bound syndromes, idioms of distress, and cultural concepts of distress: New directions for an old concept in psychological anthropology. Transcultural Psychiatry, 59(4), 395-398. https://doi.org/10.1177/13634615221110665
Kuhn, T. S. (1961). The Function of Dogma in Scientific Research. A. C. Crombie (ed.). Scientific Change (Symposium on the History of Science, University of Oxford). pp. 347-369.
Kuhn, T. S. (1962). The structure of scientific revolutions. International Encyclopedia of Unified Science (Vol. 2, No. 2). University of Chicago Press. xvii+210 p.
Kuper, A. (2016). Meyer Fortes: The person, the role, the theory. The Cambridge Journal of Anthropology, 34(2). https://doi.org/10.3167/ca.2016.340209
Laviolette, P. (2020). Mana and Māori culture: Raymond Firth’s pre-Tikopia years. History and Anthropology, 31(3), 393-409. https://doi.org/10.1080/02757206.2020.1711748
Ledvinka, T. (2020). The disenchantment of the lore of law: Jacob Grimm’s legal anthropology before anthropology. The Journal of Legal Pluralism and Unofficial Law, 52(2), 203-226. https://doi.org/10.1080/07329113.2020.1755577
Lévi-Strauss, C. (1958). Anthropologie structurale. Paris: Plon. 454 p. https://archive.org/details/anthropologiestr00levi/page/454/mode/2up
Linares Matás, G. J. (2023). Memory, agency, and labor mobilization in the monumental funerary landscapes of southeastern Mauritania, West Africa. Journal of Anthropological Archaeology, 70, 101488. https://doi.org/10.1016/j.jaa.2023.101488
Lipari, N. (2022). La naturalità del diritto positivo e la positività del diritto naturale. Rivista Di Filosofia Del Diritto-Journal of Legal Philosophy, 11(2), 245-252. https://doi.org/10.4477/105783
Lombroso, C. (1871). L’uomo bianco e l’uomo di colore. Letture sull' origine e le varietà delle razze umane. Padova: Tip. F. Sacchetto. 213 p. https://archive.org/details/bub_gb_nXppzBTEFU8C/page/n3/mode/2up
Lombroso, C. (1876). L’uomo delinquente: studiato in rapporto alla antropologia, alla medicina legale ed alle discipline carcerarie. Milano: Hoepli. 255 p. https://archive.org/details/luomodelinquente00lomb/page/254/mode/2up
Malinowski B. (1944), A scientific theory of culture and others essays. New York: Oxford university press. 228 p. https://monoskop.org/images/f/f5/Malinowski_Bronislaw_A_Scientific_Theory_of_Culture_and_Other_Essays_1961.pdf
Marrero González, C. (2022). Análisis comparativo cognitivo y simbólico de las obras «La Domesticación del Pensamiento Salvaje» de Jack Goody in «Las Teorías de la Religión Primitiva» de E.E. Evans-Pritchard. Aplicaciones para la Educación y para la Enfermería. Cultura de los Cuidados, (64). 216-227. https://doi.org/10.14198/cuid.2022.64.18
Mathias, J., Gulbas, L. E., Chin, M., & Perry, T. E. (2020). Interrogating culture: Anthropology, social work, and the concept trade. Journal of Social Work, 21(4), 631-650. https://doi.org/10.1177/1468017320920566
Mauss M., & Paulme, D. (1967), Manuel d’ethnographie. Paris : Payot. 283 p. https://archive.org/details/manueldethnograp0000maus/page/n7/mode/2up
Mills, M. A. (2013). The opposite of witchcraft: Evans-Pritchard and the problem of the person. Journal of the Royal Anthropological Institute, 19(1), 18-33. https://doi.org/10.1111/1467-9655.12001
Münsterberg, H. (1914). Psychology and social sanity. Doubleday, Page & Company. 320 p. https://doi.org/10.1037/13861-000
Nevelska-Hordieieva, O., Kachurova, S., & Voitenko, D. (2021). History of the regulatory field in philosophical and legal context history of the regulatory field in philosophical and legal context. Revista Notas Historicas Y Geograficas, 26, 68-94.
Niehaus, I. (2017). Anthropology at the dawn of apartheid. Focaal, 2017(77), 103-117. https://doi.org/10.3167/fcl.2017.770109
Orlandi, F. (2023). Reassessing the legacy of Cesare Lombroso: Criminal anthropology in the expert testimony of Mario Carrara, 1910-1930. Forensic cultures in modern europe, 147-168. https://doi.org/10.7765/9781526172358.00011
Orrù, A. (2023). Paolo Marzolo and Cesare Lombroso: A semiotic-medical inheritance between word, sounds, and face. Chinese Semiotic Studies, 19(3), 403-427. https://doi.org/10.1515/css-2023-2012
Österman, T. (2021). Cultural relativism and understanding difference. Language & Communication, 80, 124-135. https://doi.org/10.1016/j.langcom.2021.06.004
Pavlova, T., Zarutska, E., Pavlov, R., & Kolomoichenko, O. (2019). Ethics and law in Kant’s views: The principle of complementarity. International Journal of Ethics and Systems, 35(4), 651-664. https://doi.org/10.1108/ijoes-04-2019-0080
Pimenta, T. L. (2020). The abyss of right: Hegel’s philosophy of right and the question of poverty. OEconomia, (10-4), 729-757. https://doi.org/10.4000/oeconomia.9913
Radcliffe-Brown, A. R. (1952). Structure and function in primitive society, essays and addresses. London: Cohen & West. 219 p. https://dn760003.eu.archive.org/0/items/structurefunctio00radc/structurefunctio00radc.pdf
Rose, M., & Maylea, C. (2023). The case for implementing legal clinical supervision within legal practice, and recommendations for best practice. Griffith Law Review, 32(3), 259-285. https://doi.org/10.1080/10383441.2023.2260731
Salgar, E. (2023). Thomas S. Kuhn and the transformation of the concept of «Scientific progress» Beytulhikme an International Journal of Philosophy, 13(13:3), 130-157. https://doi.org/10.29228/beytulhikme.69294
Scalise Sugiyama, M., & Reilly, K. J. (2023). Cross-cultural forager myth transmission rules: implications for the emergence of cumulative culture. Evolution and human behavior, 566-583. https://doi.org/10.1016/j.evolhumbehav.2023.01.012
Sheehan, C. (2021). Psychological anthropology and medical anthropology: a brief history of ideas and concepts. Irish Journal of Psychological Medicine, 39(2), 115-120. https://doi.org/10.1017/ipm.2021.34
Steizinger, J. (2020). From Völkerpsychologie to cultural anthropology: Erich Rothacker’s philosophy of culture. HOPOS: The Journal of the International Society for the History of Philosophy of Science, 10(1), 308-328. https://doi.org/10.1086/707912
Stettler, M. J., & Sharpe, M. (2022). Of cartesianism and spiritual exercises in advance. Philosophy Today, 66(3), 471-489. https://doi.org/10.5840/philtoday2022318445
Tomičić, A. (2022). Rascjepi i presjeci antropologije i socijalne psihologije – interdisciplinarnost kroz teoriju socijalnih reprezentacija kao strategija u kulturnim studijima. Studia Ethnologica Croatica, 34, 277-307. https://doi.org/10.17234/sec.34.12
Trigger, D. (2023). Anthropology in australian indigenous legal cases: What i've learned from the law and what lawyers have learned from me. Anthropological Forum, 1-14. https://doi.org/10.1080/00664677.2023.2278402
Trujillo, I. (2022). Introduzione. Per una filosofia del diritto positivo alternativa al giuspositivismo. Rivista Di Filosofia Del Diritto-Journal of Legal Philosophy, 11(2), 231-244. https://doi.org/10.4477/105782
Vandendriessche, E. (2022). The concrete numbers of «primitive» societies: A historiographical approach. Historia Mathematica, 59, 12-34. https://doi.org/10.1016/j.hm.2022.01.006
Vaz da Silva, F. (2021). Metaphor in comparative studies, or, the folklore of anthropology: Frazer, Malinowski, Trobriand, and us. Folklore, 132(4), 343-366. https://doi.org/10.1080/0015587x.2021.1923956
Verbuyst, R., & Galazka, A. M. (2023). Introducing «navigating failure in ethnography»: A forum about failure in ethnographic research. Journal of Organizational Ethnography, 61-75 https://doi.org/10.1108/joe-10-2022-0027
Weimar, R. (2008). Einheit und Vielfalt der Rechtstheorie. Berlin: Duncker & Humblot. 725 p. https://www.duncker-humblot.de/_files_media/leseproben/9783428518401.pdf
Weimar, R. (1996). Psychologische Strukturen richterlicher Entscheidung. Stämpfli Verlag. XIII+221 p.
Zitzewitz, K., & Ciotti, M. (2022). Art and anthropology: Twenty-five years of the traffic in culture. Journal of Material Culture, 27(1), 3-9. https://doi.org/10.1177/13591835221074151
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Viktoriia Petrushenko