ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ПСИХОЛОГІЇ
PDF 149-162

Ключові слова

теорії особистості
типології особистості
темперамент
психодіагностика
теорія інтегральної індивідуальності

Як цитувати

Hrebinnyk, S. (2019). ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ПСИХОЛОГІЇ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 5(11), 149–162. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.11.10

Анотація

Статтю присвячено теоретичному дослідженню провідних психодіагностичних моделей, історичних витоків індивидуально-типологічних досліджень та порівнянню характеристик психометричних тестів на предмет виявлення можливої взаємної інтеграції в нові персонологічні концепції вимірювання особистості.

Актуальність обраної теми обґрунтовується відсутністю належної уваги до диференціальної психології в українському науковому середовищі. Інша проблема індивідуально-типологічних досліджень в тому, що серед різноманіття багатьох комплексних психометричних концепцій треба відзначити їх концептуальну та практичну відмінність та спільні риси.

Розглянуто історію становлення ключових етапів розвитку індивідуально-типологічних досліджень, що включає психофізіологічні, типологічні, персонологічні концепції та психометричні інструменти вимірювання особистості.

Зроблено огляд найбільш прогресивних психодіагностичних концепцій, які досліджуються в рамках статті: типологія Майерс-Бріггз і опитувальник MBTI; теорія «Великої П’ятірки» та тест NEO-PI-R; Мінесотський Багатопрофільний Опитувальник Особистості (MMPI); нейрохімічна модель «Функціональний Ансамбль Темпераменту» (FET) (STQ-77); «Теорія Провідних Тенденцій», тест ІТО.

Запропоновано порівняння діагностичних методик, які досліджують концептуально різні характеристики або фактори особистості (MBTI, NEO-PI-R, MMPI-2, STQ-77 та ITO), за наступними параметрами: теоретичною базою та ідейними витоками; об’єктом дослідження; детермінантами факторів особистості (вроджені або набуті риси); можливістю психотерапевтичної інтеграції.

Зроблено висновок щодо можливої взаємної інтеграції психометричних моделей на основі ідей «Теорії інтегральної індивідуальності» В.С. Мерліна, розділивши діагностику особистості на різні площини дослідження, «біологічну» (концепції які діагностують вроджені характеристики людини) та «соціокультурну» (факторні теорії, які вивчають вже сформовану в онтогенезі особистість).

Розглядаючи перспективи подальших досліджень зазначено, що ідея інтеграції різних течій та підходів у дослідженні особистості відкриває широкі можливості для подальшої розробки більш досконалих та всеохоплюючих психометричних тестів.

 

https://doi.org/10.31108/1.2019.5.11.10
PDF 149-162

Посилання

Abelskaya E.F. (2006) Tipovedcheskoe issledovanie psihicheskogo sklada lichnosti [Typological study of the psychic structure of personality]. Avtoref. dis…kand. psiholog. nauk 19.00.01. Ekaterinburg

Ananev, B. G. (1968). Chelovek kak predmet poznaniya [Human as a subject of cognizing]. Leningrad: Leningradskiy Universitet.

Ilin, E. P. (2011). Psihologiya individualnyih razlichiy [Psychology of individual differences]. Sankt-Peterburg: Piter.

Merlin, V. S. (1986). Ocherk integralnogo issledovaniya individualnosti [Essay on the integral study of personality]. Moskva: Pedagogika.

Sobchik, L. N. (1998). Vvedenie v psihologiyu individualnosti. Teoriya i praktika psihodiagnostiki [Introduction to the personality psychology. Theory and practice

Yung, K. G. (1997). Psihologicheskie tipyi [Psychological Types]. Sankt-Peterburg: Yuventa

Allport, G. W., & Odbert, H. S. (1936). Trait-names: A psycho-lexical study. Psychological Monographs, 47(1), i-171. DOI:10.1037/h0093360

Beebe, J. (2004). Understanding consciousness through the theory of psychological types. In Analytical psychology. New York, NY: Routledge.

Beebe, J. (2016). Energies and patterns in psychological type: The reservoir of consciousness. London: Routledge.

Butcher, J. N. (Ed.). (1996). International adaptations of the MMPI-2: Research and clinical applications. Minneapolis, MN, US: University of Minnesota Press.

Cattell, H. E. P., & Mead, A. D. (2008). The Sixteen Personality Factor Questionnaire (16PF). In G. J. Boyle, G. Matthews, & D. H. Saklofske (Eds.), The SAGE handbook of personality theory and assessment, Vol. 2. Personality measurement and testing (pp. 135-159). Thousand Oaks, CA, US: Sage Publications, Inc. DOI:10.4135/9781849200479.n7

Eysenck, H. J. (1947). Dimensions of personality. Oxford, England: Kegan Paul.

Goldberg, L. R. (1990). An alternative "description of personality": The Big-Five factor structure. Journal of Personality and Social Psychology, 59(6), 1216-1229 DOI:10.1037/0022-3514.59.6.1216

Hathaway, S. R., & Meehl, P. E. (1951). An atlas for the clinical use of the MMPI. Oxford, England: U. Minnesota Press.

McCrae, R. R., & Costa, P. T., Jr. (1996). Toward a new generation of personality theories: Theoretical contexts for the five-factor model. In J. S. Wiggins (Ed.), The five-factor model of personality: Theoretical perspectives (pp. 51-87). New York, NY, US: Guilford Press.

McCrae, R. R., & Costa, P. T., Jr. (2008). The five-factor theory of personality. In O. P. John, R. W. Robins, & L. A. Pervin (Eds.), Handbook of personality: Theory and research (pp. 159-181). New York, NY, US: The Guilford Press.

Myers, I. B., & Myers, P. B. (1995). Gifts differing: understanding personality type. Palo Alto, Calif.: Davies-Black Pub.

Rusalov, V. M. (1989). Object-related and communicative aspects of human temperament: A new questionnaire of the structure of temperament. Personality and Individual Differences, 10(8), 817-827.

Trofimova, I. (2017). Integrating the findings from boundary sciences for development of the DSM/ICD classifications. European Psychiatry, 41, S78. DOI:10.1016/j.eurpsy.2017.01.249

Trofimova, I., & Robbins, T. W. (2016). Temperament and arousal systems: a new synthesis of differential psychology and functional neurochemistry. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 64, 382-402. DOI:10.1016/j.neubiorev.2016.03.008

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/