СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ШЛЯХУ ЯК ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО НОВОУТВОРЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦІВ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

В умовах сьогодення особливої уваги потребує становлення особистості фахівця у сфері соціальної роботи як нового виду професійної діяльності, що потребує належної професійної підготовки і передбачає зміну соціального статусу, появу нових соціальних функцій, видів роботи, включення до різних сфер суспільних відносин і професійної діяльності.  На особливу увагу у становленні особистості фахівця з соціальної роботи заслуговує період навчання у закладах вищої освіти, що передбачає набуття досвідом соціального буття, включення до професійної спільноти, часом формування якісно нових соціальних зв’язків, пов’язаних із професійною діяльністю. Це період професійного становлення особистості або первинної професійної адаптації, коли студент, як майбутній фахівець, проходить шлях розвитку від професійного інтересу – до оволодіння професійними знаннями і навиками, усвідомлення змісту та цілей професійної діяльності, формування позиції фахівця-професіонала, прийняття особистістю життєвого рішення і життєздійснення загалом. Лише активний фахівець здатний брати на себе відповідальність за усе, що відбувається, прагне перетворити самого себе і здатний до успішного проектування свого життєвого шляху як системи потенційних можливостей майбутнього фахівця.

Висвітлено соціально-психологічні особливості проектування професійного шляху як професійно-особистісного новоутворення становлення особистості фахівців з соціальної роботи. Обґрунтовано, що проектування (життєконструювання) супроводжує становлення особистості протягом усього життєвого шляху, в результаті чого моделюється й удосконалюється ідеальний образ майбутнього себе – фахівця як професіонала, активного суб’єкта професійної діяльності у сфері соціальної роботи. Наведено результати емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей проектування (життєконструювання) професійного шляху фахівців з соціальної роботи, а саме: виявлено рівень нижче за середній як найбільш характерний. Встановлено у доволі незначної кількості досліджуваних фахівців високий рівень: спрямованості на проектування професійного шляху, внутрішньої мотивації професійної діяльності у сфері соціальної роботи, ціннісних уявлень щодо становлення у сфері соціальної роботи, емоційно-ціннісного ставлення до проектування професійного шляху та себе як фахівця з соціальної роботи, самоідентифікації досліджуваних з професією соціального працівника, прагнення пізнати себе, зрозуміти й внести корективи у власний розвиток і становлення. Виявлено у більше ніж половини досліджуваних низький рівень рефлексії щодо професійної діяльності. Констатовано низький рівень інтернального локусу контролю. Виявлено найбільш характерний рівень – нижче за середній на стадії професійної адаптації становлення особистості фахівця у сфері соціальної роботи.

К