Анотація
Психологія, вже дуже давно, і зараз вивчає людину як істоту, наповнену біологічними потребами, притому істоту таку, яка функціонує - діє, сприймає, запам’ятовує, думає. І лише мається на увазі, що ця істота ще переживає та відчуває (тут - одні описи, ґрунтовані виключно на переробці власного досвіду дослідника). Напевно, саме тому, емоції і все, що з ними пов’язане, вже дуже давно називають «попелюшкою психології». Ми вважаємо, що немає ніяких «раніше» - психологічне життя людини розвивається як єдина міжфункціональна психологічна система. Тому людина спочатку так само любить і є улюбленою, наскільки і діяльною.
Любов, проте, не є «повною» без сексуальності. Л.С. Виготський чудово показав складний механізм. Сексуальний інстинкт як потреба виникає у кожної здорової дитини в індивідуально «відведений» йому час. Його виникнення - наслідок розвитку біологічної системи органів і зміни біохімії організму. Але, виникнувши, потреба (біологічна за природою) відразу ж входить у систему соціальності, що склалася до того часу. Остання не протистоїть цій потребі (у цьому помилилися і Фрейд, і Роджерс), а вступає в складну взаємодію, породжуючи зв’язаність: таку динамічну, мінливу, суперечливу систему, складові якої існують самі по собі, але водночас і не можуть один без одного. Підліток, кажучи простіше, у своєму внутрішньо світі переживає (не усвідомлює!) зіткнення біологічної потреби в продовженні роду з досвідом людської любові, який до цього часу у нього вже досить накопичений. Це зіткнення і подальше сполучення і є тим психологічним фундаментом, який породжує потребу і здатність бути люблячим і улюбленим.
Виявляється, що практично усі великі філософи і психологи, яких би напрямів вони не дотримувалися, всі разом натрапляють на одну корінну проблему: сенс життя людини - в її повноцінному бутті з Іншим, тобто - у любові. І цей сенс недосяжний в реальному житті, тому що є протилежний, але теж абсолютно необхідний сенс - стати індивідуальністю, тобто - потрібний егоїзм. Це - суть проблеми. Вона вирішується поколіннями, але не вирішена і не може бути вирішена в тих логічних системах, які використовуються.
Описану проблему «заземлимо» в конкретну психологію людини. Отримаємо поняття «суб’єктивність» і «суб’єктність». Перше характеризує людину як індивідуальність, несхожість, бажання бути собою і бути центром, тобто - егоїзм. Друге додає до цього одно крихітне, але абсолютно необхідне бажання - щоб Інший, який поруч, теж залишався суб’єктом і хотів, щоб і я був суб’єктом.
Посилання
Berdyaev, N. (1930). Problema cheloveka [Man’s problem]. Put’ [The Way], 50, 12-26.
Fromm, E. (2001). Teorija liubvi [Theory of love]. Psihologija lichnosti [Personality’s Psychology]. St.-Petersburg, Russia: Peter. Pp. 100-124.
Maslow, A. (1997). Psihologija bytija [Psychology of existence]. Kyiv, Ukraine: Refl-Book, Vakler. 300 p.
Nakonechna, М.М. (2017). Intersubjektna vzajamodija jak balans svobody ta struktury [Intersubject interaction as a balance of freedom and structure]. Psychologichny Chasopys – Psychological Journal, 10(6), 107-116. Retrieved from: http://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/170.
Solovjov, V.S. (1991). Smysl liubvi [Sense of Love]. In: Solovjov, V.S. Philosophia iskusstva I literaturnaja kritika [Philosophy of Art and Literature Critics, p. 99-161]. Moscow, Russia: Iskusstvo.
Vygotsky, L.S. (1982). Psihika, soznanie, bessoznatelnoe [Psyche, consciousness, unconsciousness]. Sobranije sochinenij [Collected Works]. Vol. 1. Moscow, Russia: Pedagogika. Pp. 132-148.
Vygotsky, L.S. (1984). Sobranije sochinenij [Collected Works]. Vol. 4. Moscow, Russia: Pedagogika.
Vygotsky, L.S. (1986). Konkretnaja psihologija cheloveka [Man’s concrete psychology]. Vestnik MGU, seria “Psihologija” [MSU Herald, “Psychology”], 1.
Vygotsky, L.S. (2001). Lekcii po pedologii [Lectures on Pedology]. Izhevsk, Russia: Izdatel’skij dom «Udmurtskij universitet».
Zapisnyje knizhki L.S. Vygotskogo. Izbrannoe [L.S. Vygotsky’s Notebooks. A Selection] (2018). Ed. by E. Zavershneva, R. van der Veer. – Moscow, Russia: Izdatelstvo “Kanon +” ROOI “Reabilitacja”, 608 p.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/