Ключові слова
системний підхід
психосемантичний підхід
картографія
персоналізованість
динамічність
інноваційність
Як цитувати
Анотація
Стаття присвячена дослідженню проблеми індивідуальних освітніх траєкторій педагогічних працівників (керівників, вчителів, психологів, соціальних педагогів шкіл) та учнів старших класів з позицій системного та психосемантичного підходів. Психосемантичне дослідження особливостей оцінки індивідуальних освітніх траєкторій проведено за спеціалізованим семантичним диференціалом «Освітня траєкторія». З’ясовано, що в свідомості педагогічних працівників імпліцитно представлені наступні характеристики індивідуальної освітньої траєкторії: результативно-усвідомлений та емоційно-оціночний компоненти, картографічність, динамічність, персоналізованість, інноваційність. Отримані результати кристалізували загальне бачення феномену «індивідуальна освітня траєкторія» як системи, потенційної до представлення в картографічному форматі, в складі: результативно-усвідомленого та емоційно-оціночного компонентів; внутрішніх і зовнішніх зв’язків; факторів і процесів, які визначають її існування та функціонування. Порівняння оцінок засвідчує, що педагогічні працівники мають більш складне уявлення про освітню траєкторію ніж учні; найбільше навантаження в обох групах зберігається за факторами «сила», «оцінка, комфорт» як структуротвірними компонентами системи; в обох групах освітня траєкторія має такі спільні характеристики як «сила», «оцінка», «динаміка», «функціонування», «зв’язки». Проте, в свідомості дорослих індивідуальна освітня траєкторія представлена додатковою характеристикою «картографічність», яку інтерпретуємо як атрибут цілісності, системності досліджуваного феномену. Порівняльний аналіз підтвердив доцільність розроблення психоандрагогічної моделі супроводу індивідуальної освітньої траєкторії педагогічного працівника в процесі післядипломної освіти (компонентів, принципів, умов та механізмів) як передумови для проектування та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів в Новій українській школі.
Посилання
Aleksandrov Yu.I., Brushlinskiy A.V., Sudakov K.V. & Umryuhin E.A. (1999) Sistemnyie aspektyi psihicheskoy deyatelnosti [System aspects of mental activity]. Editorial USSR.
Artem'eva, E.Yu. (1999). Osnovy psihologii sub"ektivnoj semantiki [Fundamentals of the psychology of subjective semantics] I.B. Hanina (Ed.). Moskva: Nauka; Smysl.
Barabanschikov V.A. (2007) Sistemnyiy podhod v strukture psihologicheskogo poznaniya [System Fpproach in the Structure of Psychological Knowledge]. Metodologiya i istoriya psihologii, 2(1), 86‑99.
Barabanschikov V.A., S.L. Rubinshteyn & B.F. (2000) Lomov: preemstvennost nauchnyih traditsiy [Lomov: Continuity of Scientific Traditions]. Psihol. Zhurn., 21(3), 5‑9.
Ganzen V.A. (1984) Sistemnyie opisaniya v psihologii [System Descriptions in Psychology]. Lviv: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].
Kuzmin V.P. (1982) Istoricheskie predposyilki i gnoseologicheskie osnovaniya sistemnogo podhoda [Historical Background and Epistemological Basis of the System Approach]. Psihol. Zhurn., 3(3), 3-14.
Lomov B.F. (1975) O sistemnom podhode v psihologii [About the System Approach in Psychology]. Vopr. psihol., 2, 31-45.
Lomov B.F. (1984) Metodologicheskie i teoreticheskie problemyi psihologii [Methodological and Theoretical Problems of Psychology]. Moskva: Nauka.
Lomov B.F., Nikolaev V.M. & Rubahin V.F. (1991) Nekotoryie voprosyi primeneniya matematiki v psihologii [Some Questions of the Application of Mathematics in Psychology]. Moskva: Vyissh. shk.
Lushin, P.V. (2017). Haos i neopredelennost': ot stradaniya – k rostu i razvitiyu [Chaos and Ambiguity: From Suffering to Growth and Development]. Kyiv: Oriyana.
Maksimenko S.D. (1999) Obschaya psihologiya [General Psychology]. Refl-buk, Vakler.
Serkin, V.P. (2008). Metody psihologii sub"ektivnoj semantiki i psihosemantiki [Methods of Psychology of Subjective Semantics and Psycho-Semantics]. Moskva: Pchela.
Suhenko Ya. (2018). Semanticheskiy differentsial dlya otsenki obrazovatelnogo puti lichnosti [Semantic Differential for Evaluation of Educational Pathway of Personality]. Psiholingvistika , 24 (1), 320-342. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-320-342 .
Suhodolskiy G.V. (1988) Osnovyi psihologicheskoy teorii deyatelnosti [The Basis of the Psychological Theory of Activity]. Izd-vo Leningr. un-ta.
Zasiekina, L.V. & Zasiekin S.V. (2008). Psykholinhvistychna diahnostyka [Psycholinguistics Diagnostics] Lutsk: RVV “Vezha”.
Crossan, B., Field, J., Gallacher, J., & Merrill, B. (2003). Understanding participation in learning for non-traditional adult learners: Learning careers and the construction of learning identities. British Journal of Sociology of Education, 24(1), 55-67.
Dabbaghe, N. & Kitsantas, A. (2012). Personal Learning Environments, social media, and self-regulated learning: A natural formula for connecting formal and informal learning .Internet and Higher Education 15, 3-8.
Gale, T. & Parker, S. (2014) Navigating student transition in higher education: induction, development, becoming, in Universities in transition : foregrounding social contexts of knowledge in the first year experience. University of Adelaide Press, Adelaide, S. A..
Giudici, F. & Pallas, A. (2014). Social origins and post-high school institutional pathways: A cumulative dis/advantage approach. Social Science Research, 44, 103-113.
McMullin P. (2016) Onwards or Upwards? Pathways and persistent inequality in the United Kingdom's comprehensive education system : Thesis submitted for assessment with a view toobtaining the degree of Doctor of Political and Social Sciencesof the European University Institute, Florence, 2016.
Stoklasa, J., Talášek, T., & Stoklasová, J. (2018). Semantic differential for the twenty-first century: scale relevance and uncertainty entering the semantic space. Quality & Quantity, 35, 1-14.
Verhagen, T., Hooff, B., & Meents, S. (2015). Toward a better use of the semantic differential in is research: an integrative framework of suggested action research. J. Assoc. Inf. Syst., 16 (2), 108-143.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/