ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛЕЙ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ ПАТРУЛЬНИМИ ПОЛІЦІЇ

Анотація

Актуальність проблеми. У статті надаються результати теоретико-емпіричного дослідження стилей опанування стресом. Особлива увага приділяється емпіричному дослідженню складових компонентів кожного стилю: реакціям особистості на стрес, психічним захистам, витривалості в надскладних умовах праці, відновленню ресурсів після надмірної стресової напруги, вмінню налагоджувати партнерські стосунки, вмінню обирати  успішні стратегій виходу із стресу. Мета. Емпіричне дослідження стилей подолання стресу патрульними поліції. Методи дослідження: тест Е. Хейма «Індикатор копінг-стратегій», експрес-діагностична методика О. Т. Смірнової «Не дайте людині впасти» (проективна методика), методика Т. А. Нємчина «Оцінка нервово-психічного напруження», тест О. С. Романової і Т. І. Ситько «Людина під дощем» (проективна методика), тест К. Роджерса й Р. Даймонда «Соціально-психологічна адаптація», тест Є. П. Ільїна «Трансактний аналіз спілкування». Результати дослідження.  Більшість опитуваних з адаптивним стилем подолання стресу в екстремальних умовах праці застосовують успішні копінг-стратегії (66 %), вони швидко відновлюють втрачені ресурси, схильні до партнерського спілкування, проявляють лідерські якості, знаходять вихід із стресових ситуацій та здібні інших повести за собою, в ситуації стресу відчувають себе захищеними, здатні виконувати обов’язки в агресивних умовах праці, рідко потрапляють у критичні ситуації, тому що завжди ретельно прораховують усі можливі варіанти розвитку подій і намагаються передбачити все, що може трапитися, у стресі не розгубляться і зроблять усе необхідне, щоб виправити те, що відбулося. Патрульні з неадаптивним стилем не здатні працювати в екстремальних умовах праці, відчувають себе незахищеними в агресивних умовах, наївно та нерішуче реагують на стрес.