СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ПРАЦІ
PDF 65-73

Ключові слова

екстремальні умови праці
властивості стресостійкості особистості
структурні компоненти стресостійкості особистості
модель стресостійкості особистості
задоволеність працею
комунікативна компетентність
саморегуляція

Як цитувати

Kogut, O. (2020). СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ПРАЦІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 6(3), 65–73. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.3.6

Анотація

Статтю присвячено теоретико-емпіричному дослідженню властивостей стресостійкості осіб, які працюють в екстремальних умовах праці (патрульних поліцейських). На думку автора, результати дослідження людей, які вже адаптувалися до стресових умов життєдіяльності, є корисними для тих, кого ще слід підготувати, зокрема для пересічних громадян, які можуть опинитися в екстремальних чи стресових ситуаціях, що перевищують рівень їх стресостійкості.

Емпіричне дослідження здійснено на основі «Моделі розвитку стресостійкості особистості», розробленої автором з метою застосування в практичній роботі психолога зі стресовою проблематикою. Вона включає такі складові компоненти стресостійкості особистості, як: психофізіологічний, емоційний, когнітивний, інтегративний. Автор на основі системного підходу розкриває важливі аспекти стресостійкості особистості, які необхідно враховувати в процесі відбору патрульних поліцейських до лав Національної поліції. А також надає чіткі рекомендації щодо розвитку особистісних властивостей патрульних.

Результати емпіричного дослідження надають уявлення про важливість формування такого емоційного компоненту стресостійкості особистості, як «задоволеність працею». Він є важливим мотивом, який спонукає патрульних до успішного виконання професійних обов’язків, набуття властивостей стресостійкості. Також автор відображає взаємозв’язок емоційного та когнітивного компонентів, поєднуючи мотивацію до праці і комунікативну компетентність патрульних (емоційні складові), піддає їх кореляційному аналізу з когнітивними складовими: саморегуляцією та вибором певних  копінг-стратегій у процесі взаємодії з громадянами в надскладних стресових умовах праці. Результати чого є підставою для розробки програми з розвитку стресостійкості особистості.

 

https://doi.org/10.31108/1.2020.6.3.6
PDF 65-73

Посилання

Bodrov, V. A. (1995). Psykholohycheskyi stress : razvytye uchenyia y sovremennoe sostoianye problem [Psychological stress: the development of learning and the current state of the problem]. Moskow: YP RAN [in Russia].

Vasyliuk, F. E. (1984). Psykholohyia perezhyvanyia. Analyz preodolenyia krytycheskykh sytuatsyi [Psychology of experience. Analysis of overcoming critical situations]. Moskow : Yzdatelstvo Moskovskoho unyversyteta [in Russia].

Vodopianova, N. E. (2009). Psykhodyahnostyka stressa. [Psychodiagnosis of stress]. St. Petersburg : Pyter. [in Russia].

Hrynberh, Dzh. (2002). Upravlenye stressom. [Stress managemen]. St. Petersburg : Pyter. [in Russia].

Dykaia, L. H. (2003). Psykhycheskaia samorehuliatsyia funktsyonalnoho sostoianyia cheloveka [Mental self-regulation of a person’s functional state]. Moskow: YP RAN [in Russia].

Kytaev-Smіk, L. A. (1983). Psykholohyia stressa [Stress psychology]. Moskow: Yzd-vo «NAUKA» [in Russia].

Kohut, O. O. (2019). Stresostiikist ta efektyvna komunikatsiia patrulnykh politseiskykh : naukovo-praktychnyi posibnyk dlia psykholohiv pravookhoronnykh orhaniv. [Stress Resistance and Effective Communication of Patrol Officers: A Practical Guide for Law Enforcement Psychologists]. Krivoy Rog : Donetskyi yurydychnyi instytut MVS Ukrainy [in Ukraine].

Morosanova, V. Y. (2001). Yndyvydualnыi styl samorehuliatsyy [Individual style of self-regulation]. Moskow: Yzd-vo «NAUKA» [in Russia].

Sapolsky, Robert. (2015). Psykholohyia stressa. [The psychology of stress]. (3-е изд.). St. Petersburg : Pyter. [in Russia].

Sele, H. (1992). Stress bez dystressa. [Stress without distress]. Riga : Vyeda. [Latvia].

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/