РОЛЬ СЦЕНАРНИХ УСТАНОВОК У ДОСЯГНЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАУКОВО - ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗВО У АКМЕПЕРІОДІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню на теоретико-методологічному рівні проблеми досягнення психологічного благополуччя науково-педагогічними працівниками ЗВО у акмеперіоді. Разом з теоретичним аналізом наукового доробку, що стосується дослідження цієї тематики, у статті ми намагалися емпірично вивчити особливості розгортання суб’єктивного та психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників ЗВО (науковців) у акмеперіоді у порівнянні з не науковцями; дослідити сценарні установки науково-педагогічних працівників ЗВО як психологічні ресурси та бар’єри благополуччя в акмеперіоді.

За допомогою «Шкали суб’єктивного благополуччя» М. В. Соколової, «Шкали психологічного благополуччя» К. Рифф (в адаптації Т. Д. Шевеленкової, Т.П. Фесенко) та  t-критерію Стьюдента, виявлено, що показники загального рівня психологічного благополуччя у науково-педагогічних працівників ЗВО у акмеперіоді є вищими у порівнянні з показниками представників інших професій.  Нами було досліджено, що науково-педагогічні працівники надають перевагу  конструюванню цілей в житті та соціальних стосунків, особистісному росту та самовдосконаленню у повсякденній діяльності. За допомогою опитувальника ранніх дитячих рішень С. Максимової, що є модифікованим варіантом методики В. Петровського «Дитячі думки», адаптованого українською мовою Г. Гандзілевською та У. Нікітчук, а також кореляційного аналізу досліджено низку сценарних установок у науково-педагогічних працівників ЗВО, які виконують різні функції у процесі досягнення психологічного благополуччя. Так, ресурсними сценарними установками у досягненні психологічного благополуччя науковців виявлено приписи «Старайся», «Будь сильним», бар’єрами – приписи «Не будь маленьким, не будь спонтанним», «Не твори», «Не дорослішай», «Не будь успішним», «Не зближуйся». Разом з тим, виявлено, що припис «Поспішай» є ресурсним для конструювання цілей в житті та особистісного самовдосконалення, однак бар’єром для самооцінки здоров’я, як і припис «Будь досконалістю», який оптимізує соціальне оточення, однак не є сприятливим для самоприйняття. Окрім того, на вибірці українських письменників та науковці-емігрантів установлено, що наративізація  є чинником відмінностей у показниках певних типів соціокультурної адаптації, базових ресурсів акмеологічного потенціалу життєвих сценаріїв у порівнянні з емігрантами, які не займаються цією діяльністю.