Ключові слова
парадигма
парадигмальний підхід
екзистенційно-гуманістична парадигма
антропологічна парадигма
суб’єкт
правова поведінка
Як цитувати
Анотація
Передумови. Парадигмальний підхід до періодизації історії юридичної психології дозволяє виокремити шість етапів її становлення. Екзистенційно-гуманістичний напрямок виникає як закономірна реакція на соціальний та культурний детермінізм правової поведінки та протиставляє себе засадничим принципам розвитку модерної наукової думки. Потреба у комплексному розумінні причин, що лежать в основі соціально-правової поведінки особи, створює необхідність дослідження екзистенційно-гуманістичної парадигми в юридичній психології, що визначає індивідуальну мотивацію суб’єкта головною детермінантою правової поведінки.
Мета. З’ясувати теоретичні передумови появи екзистенційно-гуманістичної парадигми у психології права.
Методи. За допомогою системного методу було узагальнено передумови виникнення екзистенціалізму як напрямку філософсько-психологічного знання. Структурно-функціональний метод уможливив виокремлення основних структурних елементів, що стосуються об’єктивних передумов становлення цього напрямку у вченні Карла Ясперса. Історико-порівняльний метод використовувався для співставлення різних психологічно-правових концепцій, задля з’ясування синтетичного характеру формування екзистенційно-гуманістичної парадигми у юридичній психології.
Результати. Було з’ясовано теоретичні та соціальні передумови становлення екзистенціалізму та гуманізму як філософсько-психологічних напрямків, зокрема, деперсоналізація індивіда та формування технологізованого масового суспільства. Механізація суспільних процесів призвела до перетворення людини на функцію соціального «апарату», що, на думку екзистенціалістів, спричинило соціальну кризу, котра досягла свого піку в першій половині ХХ століття. З’ясовано індивідуальну природу соціально-правової поведінки, що розкривається у роботах представників екзистенційної філософії та гуманістичної психології.
Висновки. Визначено, розвиток науки та техніки в епоху Нового часу з його ідеєю про тотальну раціональність неминуче призвів до механізації суспільних процесів. Представники екзистенційно-гуманістичної парадигми вважають, що маса та «апарат», котрий обслуговує її інтереси, деперсоналізують індивіда, позбавляючи його сенсу існування. Внаслідок чого з’являються передумови для формування соціальної кризи, котра проявляється в небажанні приймати рішення, що спричиняє прагнення людини уникати відповідальності (в тому числі юридичної) та падінні рівня довіри з боку суспільства до соціально-правових інституцій.
Ключові слова: юридична психологія, парадигма, парадигмальний підхід, екзистенційно-гуманістична парадигма, антропологічна парадигма, суб’єкт, правова поведінка.
Посилання
Arroyo, M., Ruiz, F., Campos, J. M., Bermejo, J., González-Regalado, M. L., Vidal, J. R., Cáceres, L. M., Olías, M., Abad, M., Izquierdo, T., Gómez, P., Toscano, A., Romero, V., & Gómez, G. (2021). Where did Christopher Columbus start?: The estuarine scenario of a historical date. Estuarine, Coastal and Shelf Science, 250, 107162. https://doi.org/10.1016/j.ecss.2020.107162
Alicke, M. D., & Weigel, S. H. (2021). The Reasonable Person Standard: Psychological and legal perspectives. Annual Review of Law and Social Science, 17(1), 123-138. https://doi.org/10.1146/annurev-lawsocsci-111620-020400
Alpert, J. (2022). The meaning of life: To serve others. The American Journal of Medicine, 136(10), 949-950. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2022.11.006
Barniske, F. (2021). Between Religion and State. Interdisciplinary Journal for Religion and Transformation in Contemporary Society, 7(1), 42-68. https://doi.org/10.30965/23642807-bja10006
Bazghandi, P., & Hamrah, S. Z. (2011). The principles of teaching science based on the ideas of Feyerabend regarding the nature of science and the manner of its expansion. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 29, 969-975. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.11.330
Bennett, J. T. (2019). Inner gnawing, outward clawing - The role of existential crises in crime causation. Aggression and Violent Behavior, 44, 88-98. https://doi.org/10.1016/j.avb.2018.11.004
Braillon, A. (2020). Lung Cancer Screening: No Shared Decision-making When Overlooking Carl Rogers. Chest, 158(4), 1795-1796. https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.05.569
Brown, T. L., Oliffe, J. L., Kealy, D., Rice, S. M., Seidler, Z. E., & Ogrodniczuk, J. S. (2023). The influence of meaning in life on psychological distress among men: A serial multiple mediation model involving resilience and loneliness. Current Research in Behavioral Sciences, 100114. https://doi.org/10.1016/j.crbeha.2023.100114
Camus, A. (1955). The Myth of Sisyphus and Other Essays. translated by Justin O’Brien. New York: Vintage. 24 p. https://www2.hawaii.edu/~freeman/courses/phil360/16.%20Myth%20of%20Sisyphus.pdf
Camus, A. (1946). The Stranger. Translated from the French by Stuart Gilbert. New York: Vintage Books. 77 p. https://www.macobo.com/essays/epdf/CAMUS,%20Albert%20-%20The%20Stranger.pdf
Carew, P. J., Stapleton, L., & Byrne, G. J. (2011). Ethical behaviour and rationality in automation systems development: Promoting the humanist/existentialist axis for international stability. IFAC Proceedings Volumes, 44(1), 4022-4027. https://doi.org/10.3182/20110828-6-it-1002.01347
Cauwels, P., & Sornette, D. (2022). Are «flow of ideas» and «research productivity» in secular decline? Technological Forecasting and Social Change, 174, 121267. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.121267
Descartes, R. (1983). Principles of philosophy (V. Miller & R. Miller, trans.). Boston: Reidel, 367 p. https://archive.org/details/principlesofphil0000desc
Descartes, R. (1989). The passions of the soul (Voss Stephen, trans.). Indianapolis: Hackett Pub. Co. 195 p. https://archive.org/details/passionsofsoul0000desc/page/n3/mode/2up
de Boucaud, M. (2017). Histoire : Psychiatrie et philosophie. 1947–2017. un grand anniversaire. le premier ouvrage de Paul Ricœur et Mikael Dufrenne : Karl Jaspers et la philosophie existentielle. Annales Médico-psychologiques, revue psychiatrique, 175(7), 670-673. https://doi.org/10.1016/j.amp.2017.07.005
de Carvalho, J. M., & Moreira-Almeida, A. (2023). Existential meaning, spiritual unconscious and spirituality in Viktor Frankl. Journal of Religion and Health, 63(1), 31-45. https://doi.org/10.1007/s10943-023-01902-8
DeRobertis, E. M. (2021). Epistemological foundations of humanistic psychology’s approach to the empirical. Journal of Theoretical and Philosophical Psychology, 42(2), 61-77. https://doi.org/10.1037/teo0000181
Drazenovich, G., & Stroink, M. (2023). Interpreting human rights as the social psychological phenomenon of rights claiming. International Journal of Psychology, 59(2), 225-234. https://doi.org/10.1002/ijop.12930
Frankl, V. E. (2014). Man’s Search for Meaning. Boston: Beacon Press, 215 p. https://archive.org/details/manssearchformea0000fran_v4p8/page/n9/mode/2up
Fromm, E. (1994). Escape from Freedom. New York: Henry Holt and Company. 301 p. https://openlibrary.org/books/OL1082108M/Escape_from_freedom
Ghassemi, G., & Soltaninejad, N. (2012). Modern versus traditional existentialism, A debatable issue. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 46, 4845-4848. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.06.346
González Araneda, S. (2021). Sartre lector de husserl: ¿es el existencialismo sartreano una hérésie husserliana?. Thémata Revista de Filosofía, (63), 246-269. https://doi.org/10.12795/themata.2021.i63.13
Gunderson, R. (2014). Social barriers to biophilia: Merging structural and ideational explanations for environmental degradation. The Social Science Journal, 51(4), 681-685. https://doi.org/10.1016/j.soscij.2014.06.002
Gutschmidt, R. (2021). Verstörung und Vertrauen: Negative Theologie in Existenzphilosophie und Psychologie. Deutsche Zeitschrift Für Philosophie, 69(6), 930-949. https://doi.org/10.1515/dzph-2021-0076
Hamrah, S. Z. (2011). Investigating the relationship between virtual education and social aims of education from the viewpoint of existence philosophy with an emphasis on Jaspers thoughts. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 29, 1750-1758. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.11.421
Hlavek, E. H., & Feldwisch, R. P. (2022). Humanistic approaches to art therapy: Existentialism, person-centered, and gestalt. У Foundations of art therapy (p. 235-257). Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-824308-4.00005-3
Jaspers, K. (1955). Die Geistige Situation der Zeit. Berlin: Walter De Gruyter & Co. 239 s. https://archive.org/details/geistigesituatio0000karl
Kakkori, L., & Huttunen, R. (2010). The Sartre‐Heidegger controversy on humanism and the concept of man in education. Educational Philosophy and Theory, 44(4), 351-365. https://doi.org/10.1111/j.1469-5812.2010.00680.x
Kelly, D., & Davis, T. (2018). Social norms and human normative psychology. Social Philosophy and Policy, 35(1), 54-76. https://doi.org/10.1017/s0265052518000122
Koci, K. (2022). Introduction: Sacrifice and self-sacrifice: A religious concept under transformation. Interdisciplinary Journal for Religion and Transformation in Contemporary Society, 8(2), 225-233. https://doi.org/10.30965/23642807-bja10062
Kokkoris, M. D., Baumeister, R. F., & Kühnen, U. (2019). Freeing or freezing decisions? Belief in free will and indecisiveness. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 154, 49-61. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2019.08.002
Khmil, V. V., & Korkh, O. M. (2017). Conditions of historicity of human existence and history humanity according to Jaspers. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 12, 121-127. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i12.119143
Kuhn, T. S. (1962). The structure of scientific revolutions. International Encyclopedia of Unified Science (Vol. 2, No. 2). University of Chicago Press. xvii+210 p.
Lombroso, C. (1876). L’uomo delinquente: studiato in rapporto alla antropologia, alla medicina legale ed alle discipline carcerarie. Milano: Hoepli. 255 p. https://archive.org/details/luomodelinquente00lomb/page/254/mode/2up
Marica, M. A. (2015). Philosophical assumptions of psychotherapeutic paradigms. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 180, 383-388. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.133
Martin, S. (2023). Why using «consciousness» in psychotherapy? Insight, metacognition and self-consciousness. New Ideas in Psychology, 70, № 101015. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101015
Mau, M., Klausen, S. H., & Roessler, K. K. (2023). Becoming a person: How long-distance walking can lead to personal growth – A cultura’l and health-related approach. New Ideas in Psychology, 68, 100975. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2022.100975
Maurer, M. M., Maurer, J., Hoff, E., & Daukantaitė, D. (2023). What is the process of personal growth? Introducing the personal growth process model. New Ideas in Psychology, 70, 101024. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2023.101024
Mesonis, G. (2020). Jean-Paul Sartre’o proza kaip filosofinės minties atspindys. Logos, 103, 100-107. https://doi.org/10.24101/logos.2020.31
Mrovlje, M., & Kirkpatrick, J. (2023). Beauvoir and Lorde confront the honorary man trope: Toward a feminist theory of political resistance. Women’s Studies International Forum, 101, 102839. https://doi.org/10.1016/j.wsif.2023.102839
Noble, C. P. (2023). Automata, reason, and free will: Leibniz’s critique of Descartes on animal and human nature. Studies in History and Philosophy of Science, 100, 56-63. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2023.06.001
Österman, T. (2021). Cultural relativism and understanding difference. Language & Communication, 80, 124–135. https://doi.org/10.1016/j.langcom.2021.06.004
Palacios, A. F., & Stark, C. (2021). A call to serve others: An existential illustration of advocacy in counseling. The Journal of Humanistic Counseling, 60(3), 160-162. https://doi.org/10.1002/johc.12162
Reeves, C. (2022) Responsibility beyond blame: unfree agency and the moral psychology of criminal law’s persons. In: Lernestedt, C. and Matravers, M. (eds.) The Criminal Law’s Person. Oxford, UK: Hart Publishing, 139-166. https://www.bloomsbury.com/uk/criminal-laws-person-9781509923748/
Reich, W. (1972). Mass psychology of fascism. London : Souvenir, хxxi+400 p. https://archive.org/details/masspsychologyof0000reic
Rickly, J. M., Vidon, E. S., & Knudsen, D. C. (2021). Irreconcilable differences: Divorcing ethics from existential authenticity. Annals of Tourism Research, 88, 103174. https://doi.org/10.1016/j.annals.2021.103174
Rojas, M., Méndez, A., & Watkins-Fassler, K. (2023). The hierarchy of needs empirical examination of Maslow’s theory and lessons for development. World Development, 165, 106185. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.106185
Sartre, J. P. (1956). Being & nothingness (H. Barnes, transl.). Philosophical Library. 711 p. https://archive.org/details/beingnothingness0000jean/page/n5/mode/2up
Shin, M. M., Lee, J., & Chung, J.-h. (2021). Knowledge workers’ existential affirmation and innovativeness: A Kierkegaardian redescription of Drucker. European Journal of Innovation Management, 25(2), 390-412. https://doi.org/10.1108/ejim-10-2020-0391
Schwartz, B. (2020). Freedom as a cross to bear: Choice overload, the burdens of freedom, and the benefits of constraint. In The science of religion, spirituality, and existentialism (p. 141-150). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-817204-9.00011-1
Spruill, M., & Lewis, N. A. (2022). How do people come to judge what is «Reasonable»? Effects of legal and sociological systems on human psychology. Perspectives on Psychological Science, 18(2), 378-391. https://doi.org/10.1177/17456916221096110
Sylwester, K. (2023). On the duration of empires. European Journal of Political Economy, 78, 102400. https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2023.102400
Shaw, J. (2020). The revolt against rationalism: Feyerabend's critical philosophy. Studies in History and Philosophy of Science Part A, 80, 110-122. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2019.05.007
Tan, S. Z. K., & Lim, L. W. (2021). An existentialist approach to authentic science. IBRO Neuroscience Reports, 11, 52-55. https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2021.07.001
Thornhill, C. (2004). Karl Jaspers and Theodor W. Adorno: the metaphysics of the human. History of European Ideas, 31(1), 61-84. https://doi.org/10.1016/j.histeuroideas.2004.09.002
Tuffuor, A. N., & Payne, R. (2017). Isolation and suffering related to serious and terminal illness: Metaphors and lessons from Albert Camus’ novel, the plague. Journal of Pain and Symptom Management, 54(3), 400–403. https://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2017.07.046
Van De Graaf, C. (2021). Procedural fairness: Between human rights law and social psychology. Netherlands Quarterly of Human Rights, 39(1), 11-29. https://doi.org/10.1177/0924051921992749
Verna, E., Costedoat, C., & Lami, A. (2021). The anthropobiological remains of both World Wars: Between ethics, legislation and the duty to remember. Ethics, Medicine and Public Health, 18, 100656. https://doi.org/10.1016/j.jemep.2021.100656
Williams, C., & Arrigo, B. (2021). The Virtues of Justice: toward a moral and jurisprudential psychology. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology, 66(9), 962-979. https://doi.org/10.1177/0306624x211066832
Worrell, M. P. (2017). The social psychology of authority. In Palgrave Macmillan US eBooks (pp. 463-480). https://doi.org/10.1057/978-1-137-55801-5_21
Young, I. F., Sullivan, D., Hart, J., & Palitsky, R. (2021). Insecurity orientations: A person-centered approach to existential concerns. Personality and Individual Differences, 168, 110288. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110288
Zahavi, D. (2022). Individuality and community: The limits of social constructivism. Ethos, 50(4), 392-409. https://doi.org/10.1111/etho.12364
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Viktoriia Petrushenko