Ключові слова
парадигма
виборча кампанія
антропологічна парадигма
інституціоналізм
когнітивна парадигма
Як цитувати
Анотація
Передумови. Розгляд виборчої кампанії як юридико-психологічного процесу заключається в тому, що вона є основним інструментом легітимації та легалізації державної влади. Аналіз електоральної кампанії як психологічної категорії передбачає визначення її основних правових засад та реакції на них з боку суб’єктів виборчого процесу. Таким чином, розгляд об’єкту дослідження як юридико-психологічного феномену потребує теоретико-методологічного аналізу.
Мета. Охарактеризувати психологічні детермінанти феномену правової поведінки як наслідку впливу виборчої кампанії.
Методи. Методологічною базою дослідження стали структурно-функціональний, системний, порівняльно-правовий та юридико-емпіричний методи для відображення прояву інституційних та психологічних елементів виборчої кампанії та їхньої взаємодії в контексті практичних засад функціонування політико-правових систем.
Результати. Було типологізовано та диференційовано основні конституюючі елементи виборчого процесу, котрі зумовлені юридичними та психологічними чинниками. Надана дефініція поняттю виборча технологія, яка є сукупністю юридичних та психологічних способів досягнення політичної мети, що перед собою ставлять активні актори виборчої кампанії. Відповідно до юридико-психологічного критерію, визначені основні суб’єкти електоральної кампанії, а також проаналізовано їхній безпосередній та опосередкований вплив на даний процес.
Висновки. З’ясовано, що психологічним аспектом виборчої кампанії є проведення передвиборчої агітації та можливість суб’єктів електорального процесу впливати на громадську думку, в той час як її юридичний аспект проявляється переважно на інституційному рівні. На прикладі кампаній в Сполучених Штатах, Канаді, Бельгії продемонстровано як державні правові інституції можуть впливати на сам процес голосування та його результат, а також яким чином інституційний чинник може детермінувати поведінку людини.
Ключові слова: юридична психологія, парадигма, виборча кампанія, антропологічна парадигма, інституціоналізм, когнітивна парадигма.
Дата отримання статті: 21.05.2025
Дата рекомендації до друку: 21.06.2025
Дата оприлюднення: 30.06.2025
Посилання
Adamczewska, K. (2023). Interactive election campaigns on social media? Flow of political information among journalists and politicians as an element of the communication strategy of political actors. Journal of Information Technology & Politics, 1-15. https://doi.org/10.1080/19331681.2023.2222717
Andonoska, L. (2022). Pre-electoral fiscal policies and opportunistic spending: the case of the recently decentralised Macedonian local governments. East European Politics, 39(3), 369-390. https://doi.org/10.1080/21599165.2022.2122043
Anshori, M., Pawito, Kartono, D. T., & Hastjarjo, S. (2023). Who says what? The role of the actor’s political position in ideograph construction. Jurnal Komunikasi: Malaysian Journal of Communication, 39(2), 354-372. https://doi.org/10.17576/jkmjc-2023-3902-20
Ashraf, M. A. (2023). Theory of Boundedly Rational Planned Behavior: a new model. Zagreb International Review of Economics and Business/Zagreb International Review of Economics & Business, 26(1), 1-28. https://doi.org/10.2478/zireb-2023-0001
Balan, V., & Dumitrica, D. (2022). Technologies of last resort: The discursive construction of digital activism in Wired and Time magazine, 2010-2021. New Media & Society, 26(9), 5466-5485. https://doi.org/10.1177/14614448221135886
Bandura, A. (1969). Principles of behavior modification. New York: Holt, Rinehart and Winston. 694 p. https://archive.org/details/principlesofbeha00band/page/n695/mode/2up
Bedorf, T. (2023). Situative Differenz Situiertheit und Positionierung als Grundbegriffe einer politischen Phänomenologie. Deutsche Zeitschrift für Philosophie, 71(6), 932-942. https://doi.org/10.1515/dzph-2023-0070
Bennett, C., & Gordon, J. (2021). Understanding the «micro» in political micro-targeting: An analysis of facebook digital advertising in the 2019 federal canadian election. Canadian Journal of Communication, 46(3), 20563051231177916. https://doi.org/10.22230/cjc.2021v46n3a3815
Bordeleau, J.-N., & Garnett, H. A. (2023). Does the framing of information regarding foreign election interference matter? Evidence from a survey experiment in canada. Election Law Journal: Rules, Politics, and Policy, 23(1), 39-54. https://doi.org/10.1089/elj.2022.0042
Briones, K. V. G. (2022). Justicia desde la minoría: votos particulares y concurrentes en materia electoral. Revista Mexicana De Ciencias Políticas Y Sociales, 68(247). https://doi.org/10.22201/fcpys.2448492xe.2023.247.81801
Brownstein, M., Kelly, D., & Madva, A. (2022). Taking social psychology out of context. Behavioral and Brain Sciences, 45, e71. https://doi.org/10.1017/s0140525x21000704
Bruneau, Q. (2020). Converging paths: bounded rationality, practice theory and the study of change in historical international relations. International Theory, 14(1), 88-114. https://doi.org/10.1017/s1752971920000494
Calvo, D., Cano-Orón, L., & Baviera, T. (2021). Global spaces for local politics: An exploratory analysis of facebook ads in spanish election campaigns. Social Sciences, 10(7), 271. https://doi.org/10.3390/socsci10070271
Caiani, M., Płatek, D., & Piotrowski, G. (2024). Mobilization of radical right movements in central and eastern europe between 2008 and 2016. Intersections, 10(1), 1-34. https://doi.org/10.17356/ieejsp.v10i1.1070
Canada Parliamentary Elections: Seats and Votes, by Province and Party. (2000). https://pdba.georgetown.edu/Elecdata/Canada/parl93.html
Cardoso, M., Souza, J. T. G., Neli, R. R., & Souza, W. E. (2023). Scaling laws from Brazilian state election results point out that, the candidate’s chance to win increases by investing more campaign efforts in smaller electorates. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications, 128683. https://doi.org/10.1016/j.physa.2023.128683
Carreras, M. (2017). Presidential institutions and electoral participation in concurrent elections in Latin America. Political Studies, 66(3), 541-559. https://doi.org/10.1177/0032321717723502
Chance, N. L. (2024). Ideological Connections: An integrated Humanistic-Social Psychological approach to examining the relationship between controversial opposing opinions. Journal of Humanistic Psychology. https://doi.org/10.1177/00221678241237008
Chen, Y., & Lu, J. (2024). Does political ideology still matter? A meta‐analysis of government contracting decisions. Public Administration, 102(4), 1681-1710. https://doi.org/10.1111/padm.12995
Clark, D. O. (2023). A Science of Adaptation: the transnational origins of the American functional behaviorism of the 20th Century. Revista De Historia De La Psicología, 44(3), 11-28. https://doi.org/10.5093/rhp2023a10
Coll, J. (2022). Waiting to vote safely: How Covid‐19 safety measures shaped in‐person voter wait times during the 2020 election. Social Science Quarterly, 103(2), 380-398. https://doi.org/10.1111/ssqu.13124
Cox, C. (2022). Dark money in Congressional House elections. Economics Letters, 216, 110590. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2022.110590
Craig, S. C., & Gainous, J. (2024). To vote or not to vote? Fake news, voter fraud, and support for postponing the 2020 U.S. presidential election. Politics & Policy. https://doi.org/10.1111/polp.12577
Dahlberg, M., & Johansson, E. (2002). On the Vote-Purchasing Behavior of Incumbent Governments. American Political Science Review, 96(1), 27-40. https://doi.org/10.1017/s0003055402004215
De Barros, M. a. L. L., Amato, L. F., Saba, D. T., & Ponce, P. P. (2022). Fake news in Brazil’s 2018 presidential elections: A Systems Theory approach to judicial and legal responses. Social & Legal Studies, 32(1), 116-138. https://doi.org/10.1177/09646639221094152
De Falco, C. C. (2023). Come votano le periferie. Comportamento elettorale e disagio sociale nelle città Italiane. Contemporary Italian Politics, 16(1), 101-102. https://doi.org/10.1080/23248823.2023.2299089
Descartes, R. (1913). Discourse on the method of rightly conducting the reason, and seeking truth in the sciences. Chicago: Open court pub. Co. 87 p. https://archive.org/details/discourseonmetho0000desc_h9d1/page/86/mode/2up
Fordham, R. F. (2024). Anti‐Democratic influence: The effect of citizens united on state democratic performance. Legislative Studies Quarterly, 49(3), 455-480. https://doi.org/10.1111/lsq.12447
François, A., Visser, M., & Wilner, L. (2022). The petit effect of campaign spending on votes: using political financing reforms to measure spending impacts in multiparty elections. Public Choice, 192(1-2), 29-57. https://doi.org/10.1007/s11127-022-00970-w
Grotz, F. (2022). Pappi, Franz Urban, Anna-Sophie Kurella, und Thomas Bräuninger (2021): Parteienwettbewerb und Wählerverhalten im deutschen Mischwahlsystem. Politische Vierteljahresschrift, 63(4), 759-761. https://doi.org/10.1007/s11615-022-00423-5
Heerwig, J., & McCabe, B. J. (2019). High-Dollar donors and donor-rich neighborhoods: Representational distortion in financing a municipal election in seattle. Urban Affairs Review, 55(4), 1070-1099. https://doi.org/10.1177/1078087417728378
Hjermitslev, I. B. (2023). Punishing the pseudo‐opposition: Accountability under a minority government. European Journal of Political Research, 63(2), 774-786. https://doi.org/10.1111/1475-6765.12621
Horstman, K. (2019). Performing health promotion: An analysis of epistemic and political technologies of accountability. Critical Public Health, 30(5), 589-600. https://doi.org/10.1080/09581596.2019.1654600
Jacobs, L. R., & Choate, J. (2022). Democratic capacity: election administration as bulwark and target. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 699(1), 22-35. https://doi.org/10.1177/00027162211061318
Jain, R. (2022). State ownership and dividend decisions: Economic versus political determinants. Journal of Quantitative Economics, 20(1), 23-42. https://doi.org/10.1007/s40953-022-00285-z
Jang, J., Crabtree, C., & Golder, S. N. (2022). Electoral coalition signals and voter perceptions. Japanese Journal of Political Science, 23(2), 167-181. https://doi.org/10.1017/s1468109922000020
Kern, A., & Kölln, A. (2022). The consequences of repeatedly losing on legitimacy beliefs. European Journal of Political Research, 61(4), 997-1018. https://doi.org/10.1111/1475-6765.12512
Khan, A., Boudjellal, N., Zhang, H., Ahmad, A., & Khan, M. (2023). From social media to ballot box: Leveraging location-aware sentiment analysis for election predictions. Computers, Materials & Continua, 77(3), 3037-3055. https://doi.org/10.32604/cmc.2023.044403
Kilinç, F., & Şener, T. (2022). Hükümet sistemleri bağlamında seçmen davranışları: Cumhurbaşkanlığı Hükümet Sistemi örneği. Ekonomi Politika Ve Finans Arastirmalari Dergisi, 7(1), 70-92. https://doi.org/10.30784/epfad.1035043
Kohli, D. (2021). Elections, lobbying and economic policies: an empirical investigation across Indian states. Constitutional Political Economy, 33(3), 255-300. https://doi.org/10.1007/s10602-021-09353-7
Krishnarajan, S. (2022). The democratic paradox: are national elections always good for satisfaction with democracy in Europe? Socio-Economic Review, 21(3), 1679-1696. https://doi.org/10.1093/ser/mwac029
Locke J. (1821). Two treatises of government. London: Whitmore and Fenn. 401 p. https://dn760109.eu.archive.org/0/items/twotreatisesofg00lockuoft/twotreatisesofg00lockuoft.pdf
Locke J. (1999). An Essay on Human Understanding. Philadelphia: Pennsylvania State Univeristy. 718 p. https://www.philotextes.info/spip/IMG/pdf/essay_concerning_human_understanding.pdf
Marino, G., & Iannelli, L. (2023). Seven years of studying the associations between political polarization and problematic information: A literature review. Frontiers in Sociology, 8. https://doi.org/10.3389/fsoc.2023.1174161
Nunes, D. H., Netto, C. E. M., & Soares, F. H. M. (2024). Mandatos coletivos: análise legislativa, qualitativa e de representatividade ampliada de grupos vulnerabilizados. Revista quaestio iuris, 16(4), 2392-2416. https://doi.org/10.12957/rqi.2023.68881
Su, M., & Buerger, C. (2024). Playing politics with traffic fines: Sheriff elections and political cycles in traffic fines revenue. American Journal of Political Science, 69(1), 164-175. https://doi.org/10.1111/ajps.12866
Page-Tan, C., Fraser, T., & Bourdeau, M. (2024). Democracy in distress? Examining the impact of the COVID-19 pandemic on voter behavior in the 2020 general election in the Greater Boston Area. International Journal of Disaster Risk Reduction, 52(1), 33-50. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2024.104749
Petroski, K. (2024). Aspect perception in philosophy, fiction, and law. Law & Literature, 37(3), 1-29. https://doi.org/10.1080/1535685x.2024.2354050
Ringhand, L. A. (2023). James A Gardner (ed), Comparative Election Law. Edinburgh Law Review, 27(2), 239-241. https://doi.org/10.3366/elr.2023.0839
Rita, P., António, N., & Afonso, A. P. (2023). Social media discourse and voting decisions influence: Sentiment analysis in tweets during an electoral period. Social Network Analysis and Mining, 13(1), 46. https://doi.org/10.1007/s13278-023-01048-1
Résultat d’élection Chambre des Représentants 09 juin 2024. https://resultatselection.belgium.be/fr/election-results/chambre-des-repr%C3%A9sentants/2024/royaume/251712
Schuster, S. S. (2020). Does Campaign Spending Affect Election Outcomes? New Evidence from Transaction-Level Disbursement Data. The Journal of Politics, 82(4), 1502-1515. https://doi.org/10.1086/708646
Shao, L., Liu, D., & Wang, F. (2024). Suppression by mobilization: How information control strategies contain political criticism in autocracies. Political Research Quarterly, 77(3), 729-742. https://doi.org/10.1177/10659129241242040
Sehl, A., & Schützeneder, J. (2023). Political knowledge to go: An analysis of selected political influencers and their formats in the context of the 2021 Пerman federal election. Social Media + Society, 9(2), 205630512311779. https://doi.org/10.1177/20563051231177916
Sijstermans, J. (2021). The Vlaams Belang: a mass party of the 21st century. Politics and Governance, 9(4), 275-285. https://doi.org/10.17645/pag.v9i4.4554
Small, T. (2022). Policing Partisan Self-Interest? The Charter and Election Law in Canada. Constitutional Crossroads. 143-159. https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000941569600009
Sønderholm, J., & Mainz, J. T. (2023). Why Busing Voters to the Polling Station is Paying People to Vote. Law And Philosophy, 42(5), 437-459. https://doi.org/10.1007/s10982-022-09469-3
Strickland, J. M., & Tarr, N. (2023). Diversity for Access? Legislative diversity, identity group mobilization, and lobbying. The Journal of Race Ethnicity and Politics, 8(2), 267-288. https://doi.org/10.1017/rep.2023.12
Suárez, E. M. (2022). Modeling electoral psychology. Understanding voting behavior in the 21st century. Revista Mexicana De Ciencias Políticas Y Sociales, 67(245). https://doi.org/10.22201/fcpys.2448492xe.2022.245.79573
Tomat, N. (2024). Bridging the Gap between the Normative and the Descriptive: Bounded Epistemic Rationality. Interdisciplinary Description of Complex Systems, 22(1), 107-121. https://doi.org/10.7906/indecs.22.1.6
US presidential election results 2024. (2024). BBC News. https://www.bbc.com/news/election/2024/us/results
Vail, K. E., Harvell-Bowman, L., Lockett, M., Pyszczynski, T., & Gilmore, G. (2022). Motivated reasoning: Election integrity beliefs, outcome acceptance, and polarization before, during, and after the 2020 U.S. Presidential Election. Motivation and Emotion, 47(2), 177–192. https://doi.org/10.1007/s11031-022-09983-w
Verhaegh, S. (2019). The Behaviorisms of Skinner and Quine: genesis, development, and mutual influence. Journal of the History of Philosophy, 57(4), 707-730. https://doi.org/10.1353/hph.2019.0074
Viale, R., Gallagher, S., & Gallese, V. (2023). Bounded rationality, enactive problem solving, and the neuroscience of social interaction. Frontiers in Psychology, 14, 1152866. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1152866
Wittgenstein, L. (2021). Logisch-philosophische Abhandlung: die Hundertjahrsausgabe: Der Tractatus in Baumform (L. Bazzocchi, ed.). London: Anthem Press. 278 p. https://doi.org/10.2307/j.ctv22d4td7
Zhou, Y. (2023). The effects of lobbying on the FDA’s recall classification. BMC Medical Ethics, 24(1), 41. https://doi.org/10.1186/s12910-023-00921-0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Viktoriia Petrushenko