Ключові слова
емоційна залежність
цифрові романтичні стосунки
емоційна дизрегуляція
інтермітентне підкріплення
страх покинутості; психологія соціальних мереж
теорія прив’язаності
поведінкова залежність
онлайн-стосунки
компульсивна перевірка повідомлень
цифрова комунікація
афективна нейронаука
емоційна регуляція
дизрегуляція прив’язаності
Як цитувати
Анотація
Стрімка цифровізація міжособистісної комунікації суттєво трансформувала структуру та динаміку романтичних стосунків, створивши нові психологічні умови для формування та посилення тривожно-залежних моделей прив’язаності. Соціальні мережі, системи миттєвих повідомлень, застосунки для знайомств і постійна онлайн-доступність підвищили рівень емоційної гіперпильності, компульсивного моніторингу та залежності від цифрового міжособистісного схвалення. Сучасна романтична взаємодія дедалі частіше відбувається в середовищі невизначеності, інтермітентного емоційного підкріплення та постійної часткової доступності, що може значно посилювати тривогу прив’язаності та емоційну дизрегуляцію.
Метою статті є аналіз психологічних і нейроповедінкових механізмів, що лежать в основі тривожно-залежної прив’язаності в умовах цифрово опосередкованих романтичних стосунків, а також дослідження того, як інтермітентне підкріплення, страх покинутості та емоційна залежність посилюються в онлайн-комунікаційному середовищі. У дослідженні інтегровано класичну теорію прив’язаності із сучасними напрацюваннями цифрової психології, афективної нейронауки, досліджень поведінкових залежностей та теорії емоційної регуляції.
Стаття базується на теоретичному та аналітичному огляді сучасної міждисциплінарної літератури, опублікованої переважно у 2015–2026 роках. Концептуальна основа дослідження спирається на теорію прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт, а також включає сучасні дослідження механізмів прогнозування винагороди, компульсивного використання соціальних мереж, емоційної залежності та онлайн-поведінки у стосунках. Особливу увагу приділено ролі інтермітентного підкріплення, що формується через непослідовну комунікацію, затримки відповідей, непередбачувану емоційну доступність і механізми цифрової валідації, такі як сповіщення про повідомлення, індикатори прочитання, онлайн-статуси та показники активності в соціальних мережах.
Аналіз демонструє, що цифрово опосередковані романтичні стосунки можуть створювати умови, подібні до циклів поведінкової залежності. Особи з ознаками тривожної прив’язаності часто демонструють компульсивну перевірку повідомлень, підвищену чутливість до емоційної неоднозначності, надмірну потребу в підтвердженні, обсесивний моніторинг онлайн-активності партнера та виражений емоційний дистрес у періоди мовчання або зниження інтенсивності комунікації. Такі поведінкові патерни можуть активувати дофамінергічні системи очікування винагороди подібно до механізмів варіативного підкріплення, описаних у дослідженнях залежностей. Емоційна нестабільність цифрової комунікації, таким чином, здатна посилювати цикли залежності через чергування періодів емоційної винагороди та суб’єктивно переживаного покинутості.
У статті також розглядаються нейропсихологічні процеси, пов’язані з тривожно-залежною прив’язаністю, зокрема реактивність стресової системи, гіперактивація, асоційована з кортизолом, емоційна дизрегуляція та дезадаптивні копінг-стратегії. Обґрунтовується припущення, що цифрові комунікаційні середовища підсилюють небезпечну прив’язаність шляхом підтримання стану постійного очікувального моніторингу та емоційної невизначеності. Такі умови можуть сприяти розвитку хронічної тривоги, емоційного виснаження, компульсивної поведінки у стосунках та погіршення психологічного благополуччя.
У роботі запропоновано концептуальну модель «Цикл цифрової дизрегуляції прив’язаності» («Digital Attachment Dysregulation Cycle»), яка пояснює взаємозв’язок між тривогою прив’язаності, цифровим моніторингом, інтермітентним підкріпленням, емоційною залежністю та страхом покинутості. Відповідно до цієї моделі, емоційно непослідовна цифрова взаємодія функціонує як підкріплювальний механізм, що підтримує динаміку тривожної прив’язаності та порушує процеси емоційної саморегуляції.
У висновках зазначається, що тривожно-залежну прив’язаність у цифрових романтичних стосунках слід розглядати не лише як міжособистісний феномен, а й як технологічно опосередкований психологічний процес, сформований алгоритмізованими структурами комунікації та патернами взаємодії, заснованими на механізмах підкріплення. Отримані результати підкреслюють необхідність розроблення спеціалізованих психотерапевтичних підходів, спрямованих на емоційну регуляцію, подолання небезпечної прив’язаності, компульсивного цифрового моніторингу та поведінкових проявів емоційної залежності у сучасних романтичних контекстах. Також наголошується на потребі подальших емпіричних досліджень довготривалих психологічних наслідків цифрово підсиленої дизрегуляції прив’язаності.
Ключові словатривожна прив’язаність; емоційна залежність; цифрові романтичні стосунки; емоційна дизрегуляція; інтермітентне підкріплення; страх покинутості; психологія соціальних мереж; теорія прив’язаності; поведінкова залежність; онлайн-стосунки; компульсивна перевірка повідомлень; цифрова комунікація; афективна нейронаука; емоційна регуляція; дизрегуляція прив’язаності
Посилання
Ainsworth, M. D. S. (1979). Infant–mother attachment. American Psychologist, 34(10), 932–937. https://doi.org/10.1037/0003-066X.34.10.932
Andreassen, C. S., Pallesen, S., & Griffiths, M. D. (2017). The relationship between addictive use of social media, narcissism, and self-esteem: Findings from a large national survey. Addictive Behaviors, 64, 287–293. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2016.03.006
Baumeister, R. F., & Leary, M. R. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117(3), 497–529. https://doi.org/10.1037/0033-2909.117.3.497
Beyens, I., Pouwels, J. L., van Driel, I. I., Keijsers, L., & Valkenburg, P. M. (2020). Social media use and adolescents’ well-being: Developing a typology of person-specific effect patterns. Communication Research, 47(7), 1041–1063. https://doi.org/10.1177/0093650218823209
Bowlby, J. (1969). Attachment and loss: Vol. 1. Attachment. Basic Books.
Bowlby, J. (1973). Attachment and loss: Vol. 2. Separation: Anxiety and anger. Basic Books.
Brailovskaia, J., Rohmann, E., Bierhoff, H. W., Schillack, H., & Margraf, J. (2019). The relationship between daily stress, social support and Facebook addiction disorder. Psychiatry Research, 276, 167–174. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.05.014
Carlisle, R. D., & Sharp, J. G. (2024). Digital intimacy and emotional dependency in emerging adults: The moderating role of attachment insecurity. Current Psychology, 43(5), 4218–4234. https://doi.org/10.1007/s12144-023-04872-1
Cassidy, J., & Shaver, P. R. (Eds.). (2016). Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications (3rd ed.). Guilford Press.
Cheng, C., Lau, Y. C., Chan, L., & Luk, J. W. (2021). Prevalence of social media addiction across 32 nations: Meta-analysis with subgroup analysis of classification schemes and cultural values. Addictive Behaviors, 117, 106845. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2021.106845
Davis, K. (2012). Friendship 2.0: Adolescents’ experiences of belonging and self-disclosure online. Journal of Adolescence, 35(6), 1527–1536. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2012.02.013
Elhai, J. D., Levine, J. C., Dvorak, R. D., & Hall, B. J. (2017). Fear of missing out, need for touch, anxiety and depression are related to problematic smartphone use. Computers in Human Behavior, 63, 509–516. https://doi.org/10.1016/j.chb.2016.05.079
Fernandez, D. P., Kuss, D. J., & Griffiths, M. D. (2023). Social networking addiction and emotional dysregulation: A systematic review of recent evidence. International Journal of Mental Health and Addiction, 21(4), 2427–2451. https://doi.org/10.1007/s11469-022-00811-7
Fraley, R. C., & Shaver, P. R. (2000). Adult romantic attachment: Theoretical developments, emerging controversies, and unanswered questions. Review of General Psychology, 4(2), 132–154. https://doi.org/10.1037/1089-2680.4.2.132
Gioia, F., Fioravanti, G., Casale, S., & Boursier, V. (2023). Problematic Instagram use and emotional dependency: The mediating role of attachment anxiety and fear of missing out. Addictive Behaviors Reports, 17, 100472. https://doi.org/10.1016/j.abrep.2023.100472
Griffiths, M. D. (2005). A ‘components’ model of addiction within a biopsychosocial framework. Journal of Substance Use, 10(4), 191–197. https://doi.org/10.1080/14659890500114359
Hazan, C., & Shaver, P. (1987). Romantic love conceptualized as an attachment process. Journal of Personality and Social Psychology, 52(3), 511–524. https://doi.org/10.1037/0022-3514.52.3.511
Keles, B., McCrae, N., & Grealish, A. (2020). A systematic review: The influence of social media on depression, anxiety and psychological distress in adolescents. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 79–93. https://doi.org/10.1080/02673843.2019.1590851
Kim, S., & Suh, W. (2024). Online relational uncertainty and compulsive digital monitoring in romantic relationships. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 27(2), 91–102. https://doi.org/10.1089/cyber.2023.0198
Kircaburun, K., Griffiths, M. D., & Billieux, J. (2020). Trait emotional intelligence and problematic online behaviors among adolescents: The mediating role of rumination and depression. Personality and Individual Differences, 163, 110043. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110043
Kuss, D. J., & Griffiths, M. D. (2017). Social networking sites and addiction: Ten lessons learned. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14(3), 311. https://doi.org/10.3390/ijerph14030311
Levy, K. N., Ellison, W. D., Scott, L. N., & Bernecker, S. L. (2011). Attachment style. Journal of Clinical Psychology, 67(2), 193–203. https://doi.org/10.1002/jclp.20756
Marazziti, D., Akiskal, H. S., Rossi, A., & Cassano, G. B. (1999). Alteration of the platelet serotonin transporter in romantic love. Psychological Medicine, 29(3), 741–745. https://doi.org/10.1017/S0033291798007946
Meshi, D., Tamir, D. I., & Heekeren, H. R. (2015). The emerging neuroscience of social media. Trends in Cognitive Sciences, 19(12), 771–782. https://doi.org/10.1016/j.tics.2015.09.004
Mikulincer, M., & Shaver, P. R. (2016). Attachment in adulthood: Structure, dynamics, and change (2nd ed.). Guilford Press.
Montag, C., Sindermann, C., Becker, B., & Panksepp, J. (2016). An affective neuroscience framework for the molecular study of Internet addiction. Frontiers in Psychology, 7, 1906. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01906
Oldmeadow, J. A., Quinn, S., & Kowert, R. (2013). Attachment style, social skills, and Facebook use amongst adults. Computers in Human Behavior, 29(3), 1142–1149. https://doi.org/10.1016/j.chb.2012.10.006
Ponnusamy, S., Iranmanesh, M., Foroughi, B., & Hyun, S. S. (2024). Fear of missing out and compulsive social media engagement: The role of attachment anxiety and emotional dysregulation. Journal of Behavioral Addictions, 13(1), 55–69. https://doi.org/10.1556/2006.2024.00005
Reed, P., Romano, M., Re, F., Roaro, A., Osborne, L. A., Viganò, C., & Truzoli, R. (2017). Differential physiological changes following internet exposure in higher and lower problematic internet users. PLoS ONE, 12(5), e0178480. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0178480
Schore, A. N. (2001). Effects of early relational trauma on affect regulation. Infant Mental Health Journal, 22(1–2), 201–269. https://doi.org/10.1002/1097-0355(200101/04)22:1<201::AID-IMHJ8>3.0.CO;2-9
Slotter, E. B., Gardner, W. L., & Finkel, E. J. (2010). Who am I without you? The influence of romantic breakup on the self-concept. Personality and Social Psychology Bulletin, 36(2), 147–160. https://doi.org/10.1177/0146167209352250
Suler, J. (2004). The online disinhibition effect. CyberPsychology & Behavior, 7(3), 321–326. https://doi.org/10.1089/1094931041291295
Valkenburg, P. M., Meier, A., & Beyens, I. (2022). Social media use and its impact on adolescent mental health: An umbrella review of the evidence. Current Opinion in Psychology, 44, 58–68. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2021.08.017
Wang, X., Zhao, T., & Li, Y. (2023). Attachment anxiety, emotional dysregulation, and problematic smartphone use in romantic relationships. Frontiers in Psychiatry, 14, 1189457. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1189457
Young, K. S. (1998). Internet addiction: The emergence of a new clinical disorder. CyberPsychology & Behavior, 1(3), 237–244. https://doi.org/10.1089/cpb.1998.1.237
Zhang, Y., Zheng, Y., & Wang, Z. (2021). Fear of missing out and problematic social media use: A meta-analysis. Computers in Human Behavior, 122, 106839. https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106839
Zsila, Á., Urbán, R., Griffiths, M. D., & Demetrovics, Z. (2023). Problematic social media use and attachment insecurity: A systematic review and meta-analysis. Current Psychology, 42(28), 24467–24484. https://doi.org/10.1007/s12144-022-03518-4
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Stanislav Klimovskyi