ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НА МУЗИЧНИЙ СУПРОВІД ЯК ІНГІБІТОРА ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ЗАДАЧ
PDF 33-38

Ключові слова

комплексні задачі
психофізіологічні реакції
музика
музичний супровід
поліграф
шкірно-гальванічна реакція
фотоплетизмограма

Як цитувати

Kurapov, A., & Balashevych, O. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НА МУЗИЧНИЙ СУПРОВІД ЯК ІНГІБІТОРА ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ЗАДАЧ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 8(2), 33–38. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.2.3

Анотація

У роботі представлено модель застосування датчиків ФПГ та ШГР поліграфу для емпіричного дослідження особливостей психофізіологічної реакції на музичний супровід як інгібітор виконання комплексних завдань. Згідно з результатами проведеного експерименту, коли людей просять вирішити складні задачі, під час прослуховування улюблених музичних композицій респонденти, як правило, виконують їх значно краще. При цьому площа показників шкірно-гальванічної реакції та амплітуда фотоплетизмограми значно зменшуються за наявності музичного супроводу. Амплітуда ФПГ має сильну негативну кореляцію з продуктивністю при виконанні комплексних завдань. Проведені дослідження дозволили встановити сильний зв’язок між наявністю музичної освіти та величиною зазначеного ефекту: люди з такою освітою, як правило, відчувають менший вплив музики на їх здатність виконання комплексних завдань.

Представлене дослідження підтвердили загальні тенденції, які окреслюються у світовій науковій літературі. Отримані результати поглиблюють розуміння впливу прослуховування музики під час виконання комплексних завдань на психофізіологічні показники, а також впливу прослуховування музики на якість виконання комплексних завдань. Крім того, отримані результати ілюструють вплив прослуховування музики на якість виконання складних завдань.

 

https://doi.org/10.31108/1.2022.8.2.3
PDF 33-38

Посилання

Baym, N. K. (2015). Personal connections in the digital age. John Wiley & Sons.

Gotsdiner, A. L. (1993). Muzykal'naya psihologiya. Mezhdunarodnaya akademiya pedagogicheskih nauk. Moskva.

Hallam, S., Cross, I., & Thaut, M. (Eds.). (2011). Oxford handbook of music psychology. Oxford University Press.

Kurapov A., Balashevych A., & Tsurikova H. (2021). Complex sound's pitch and tempo perception: psychological and instructional features. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv (2), 38-41.

Mironova, A. A. (2020). Opasnost' vozdejstviya shuma na psihofiziologicheskoe sostoyanie i trudosposobnost' cheloveka. Mezhdunarodnyj studencheskij nauchnyj vestnik, (6), 1-1.

Nekipelov, M. N., Nekipelova, O. O., SHishelova, T. N., & Maslova, E. S. (2005). Vliyanie shuma na opponentnye psihofiziologicheskie sistemy pamyati cheloveka. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya, (9).

Pavlyugina, R. A., Karamysheva, N. N., Sakharov, D. S., & Davydov, V. I. (2012). Influence of music on the solution of mathematical logical tasks. Human Physiology, 38(4), 354-360.

Pogonysheva, I. A., Pogonyshev, D. A., & Krylova, A. A. (2015). Vliyanie shuma na psihofiziologicheskie parametry i rabotosposobnost' organizma cheloveka Vestnik Nizhnevartovskogo gosudarstvennogo universiteta, (1), 87-93.

Reybrouck, M., Vuust, P., & Brattico, E. (2021). Neural Correlates of Music Listening: Does the Music Matter?. Brain Sciences, 11(12), 1553.

Starcheus, M. S. (2007). Tajny i mify emocional'no-psihologicheskogo vozdejstviya muzyki na cheloveka.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2022 Anton Kurapov, Oleksandra Balashevych