Ключові слова
суїцидальне мислення
суїцидальні ідеації
суїцидальна поведінка
студенти
пандемія COVID-19
суїцидальні ідеації
суїцидальна поведінка
студенти
пандемія COVID-19
Як цитувати
Krupelnytska, L., & Kozlovska, O. (2021). СУЇЦИДАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ З УКРАЇНИ, НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ ТА ФІНЛЯНДІЇ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ПАНДЕМІЇ COVID-19. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 7(2), 25–34. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.2.2
Анотація
У дослідженні взяли участь 87 студентів з України, Німеччини, Франції та Фінляндії; середній вік – 22,5 років. Усі вони перебували в умовах карантинних обмежень на початковому етапі пандемії COVID-19. Використано Шкалу суїцидального мислення, Опитувальник позитивного та негативного суїцидального мислення, Шкалу безнадійності та П'ятифакторний особистісний опитувальник. Встановлено, що у німецьких студентів, у порівнянні з українськими, безнадійність виражена значно більше. Негативне суїцидальне мислення, у порівнянні з українськими студентами, більше виражене у фінських та французьких студентів. Французькі та фінські студенти відрізняються між собою за параметрами позитивного та негативного суїцидального мислення: у французьких студентів - вищі показники позитивного мислення; у фінських – навпаки, вищі показники негативного суїцидального мислення, причому рівень зазначених параметрів сильно вирізняється на тлі усіх інших груп вибірки. У розвитку проявів суїцидального мислення найбільшу роль відіграють в українських студентів: екстраверсія, сумлінність (зменшують вірогідність розвитку) та нейротизм (збільшує таку вірогідність); у фінських студентів: доброзичливість (зменшує вірогідність) та нейротизм (збільшує вірогідність); у французьких студентів: екстраверсія, доброзичливість, сумлінність (зменшують вірогідність).
Посилання
Anestis, M. D., Soberay, K. A., Gutierrez, P. M., Hernández, T. D., & Joiner, T. E. (2014). Reconsidering the Link Between Impulsivity and Suicidal Behavior. Personality and Social Psychology Review, vol. 18, no 4, 366-386. doi:10.1177/1088868314535988.
Aradilla-Herrero, A., Tomás-Sábado, J., & Gómez-Benito, J. (2014). Associations between emotional intelligence, depression and suicide risk in nursing students. Nurse Education Today, vol. 34, no 4, 520-525. doi:10.1016/j.nedt.2013.07.001.
Bacherikov, A. M., Kuzminov, V. N., Tkachenko, T. V. (2012). Mekhanizmy formuvannia suitsydalnoi povedinky u khvorykh na zalezhnist vid alkogoliu [Mehanisms of suicidal behavior forming in patients with alcohol dependence]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrologii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 20, no 3 (72), 161-162. [in Ukrainian].
Burlaka, V. Suicidal Behaviors Among Ukrainian College Students: the Role of Subtance Use, Religion, and Depression / Burlaka V., Hong J.S., Serdiuk O., Krupelnytska L., Paschenko S., Darvishov N., Churakova Iu. // International Journal of Mental Health and Addiction (2020). https://doi.org/10.1007/s11469-020-00333-w
Czeisler, M., Lane, R. I., Petrosky, E., Wiley, J. F., Christensen, A., Njai, R., Weaver, M. D., et al. (2020) Mental Health, Substance Use, and Suicidal Ideation During the COVID-19 Pandemic — United States. MMWR Morb Mortal Wkly Rep., 69 (32), 1049–1057. doi: 10.15585/mmwr.mm6932a1
Dervic, K., Oquendo, M. A., Grunebaum, M. F., Ellis, S., Burke, A. K. & Mann, J. J. (2004). Religious Affiliation and Suicide Attempt. The American Journal of Psychiatry, vol.161, no12, 2303-2308. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.161.12.2303.
Fan, A. P., Kosik, R. O., Mandell, G. A., Tran, D. T., Cheng, H. M., Chen, C. H., …& Chiu, A. W. (2012). Suicidal ideation in medical students: who is at risk? Ann Acad Med Singapore, vol. 41, no 9, 377-382.
Fergusson, D. M., Horwood, L. J., & Swain-Campbell, N. (2002). Cannabis use and psychosocial adjustment in adolescence and young adulthood. Addiction, vol. 97, no 9, 1123-1135. doi:10.1046/j.1360-0443.2002.00103.x.
Gradus, J. L., Qin, P., Lincoln, A. K., Miller, M., Lawler, E., Sorensen, H. T., & Lash, T. L. (2010). Posttraumatic Stress Disorder and Completed Suicide. American Journal of Epidemiology, vol. 171, no 6, 721-727. doi:10.1093/aje/kwp456.
Hemmingsson, T., & Kriebel, D. (2003). Smoking at age 18-20 and suicide during 26 years of follow-up – how can the association be explained? International Journal of Epidemiology, vol. 32, no 6, 1000-1004. doi:10.1093/ije/dyg203.
Holmogorova, A. B., Garanian, N. G., Gorshkova, D. A., & Melnik, N. A. (2009). Suitsidalnoie povedeniie v studencheskoi populiatsii [Suicidal Behavior in the Student Population]. Kulturno-istoricheskaia psikhologiia - Cultural-Historical Psychology, vol.5, no 3, 101-110. [in Russian].
Jakupcak, M., Cook, J., Imel, Z., Fontana, A., Rosenheck, R., & McFall, M. (2009). Posttraumatic stress disorder as a risk factor for suicidal ideation in Iraq and Afghanistan War veterans. Journal of Traumatic Stress, vol. 22, no 4, 303-306. doi:10.1002/jts.20423.
Killgore, W.D.S., Cloonan, S. Taylor, A. C., Allbright, M. C., Dailey, N. S. (2020). Trends in suicidal ideation over the first three months of COVID-19 lockdowns. Psychiatry Research, vol. 293. doi: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113390.
Klonsky, E., May, A., & Saffer, B. (2016). Suicide, Suicide Attempts, and Suicidal Ideation. Annual Review of Clinical Psychology. vol.12, no 1, 307-330. doi:10.1146/annurev-clinpsy-021815-093204.
Medvedeva, T. I., Vorontsova, O. Yu., Kazmina, O. Yu., & Zinchenko, O. O. (2016). Implitsitnyie assotsiatsii so “smertiu” i suitsidalnyi risk [Implicit associations with “death” and suicidal risk]. Pro-ceedings of the Diagnostika v meditsinskoi (klinicheskoi) psikhologii: traditsii i perspektivy (k 105-letiiu S.Ya. Rubinshtein). Materialy nauchno-prakticheskoi konferentsii s mezhdunarodnym uchastiiem – Diagnostics in medical (clinical) psychology: traditions and perspectives (to the 105th anniversary of S.Ya. Rubinstein). Scientific-practical Conference with international participation proceedings (eds. Zvereva N.V., Roshchina I.V.), Moscow: OOO "Sam Poligrafist", 82-95. [in Russian].
Melissa‐Halikiopoulou, C., Tsiga, E., Khachatryan, R., & Papazisis, G. (2011). Suicidality and depressive symptoms among nursing students in northern Greece. Health Science Journal, vol. 5, no 2, 90-97.
O’Connor, R. C. & Nock, M. K. (2014). The psychology of suicidal behaviour. Lancet Psychiatry, vol.1, no 1, 73-85. doi: 10.1016/S2215-0366(14)70222-6.
O’Reilly, D., & Rosato, M. (2015). Religion and the risk of suicide: longitudinal study of over 1 million people. British Journal of Psychiatry, vol. 206, no 6, 466-470.doi:10.1192/bjp.bp.113.128694.
Oquendo, M. A., Waternaux, C., Brodsky, B., Parsons, B., Haas, G. L., Malone, K. M., et al. (2000). Suicidal behavior in bipolar mood disorder: clinical characteristics of attempters and nonattempters. Journal of Affective Disorders, vol. 59, no 2, 107-117. doi:10.1016/s0165-0327(99)00129-9.
Pedersen, W. (2008). Does cannabis use lead to depression and suicidal behaviours? A population-based longitudinal study. Acta Psychiatrica Scandinavica, vol. 118, no 5, 395-403. doi:10.1111/j.1600-0447.2008.01259.x.
Piliagina, G. Ya., & Chumak, S. A. (2014). Predictory formirovaniia i retsydivirovaniia samorazrushaiushchego povedeniia [Predicative factors of recurrence process of the self-destructive behavior]. Suitsidologiia – Suicidology, vol. 5, no 2(15), 3-19. [in Russian].
Pompili, M., Sher, L., Serafini, G., Forte, A., Innamorati, M., Dominici, G., … Girardi, P. (2013). Posttraumatic Stress Disorder and Suicide Risk Among Veterans. The Journal of Nervous and Mental Disease, vol. 201, no 9, 802-812. doi:10.1097/nmd.0b013e3182a21458.
Rakhimkulova, A. S. (2016). Fenomen riskovogo povedeniia podrostkov [The phenomenon of adolescent risk behavior: an attempt at a conceptual description (review)]. Medychna psykhologiia – Medical psychology, vol. 11, no 3, 37-43.
Roy, A. (2010). Risk Factors for Attempting Suicide in Heroin Addicts. Suicide and Life-Threatening Behavior, vol. 40, no 4, 416-420. doi:10.1521/suli.2010.40.4.416.
Shadrina, I. V., Dedova, K. N. (2011). Faktory riska suitsidalnogo povedeniia u bolnykh s posttravmaticheskim stressovym rasstroistvom (uchastnikov sovremennykh lokalnykh voin) [Risk factors suicidal behavior in patients with posttraumatic stress disorder (members modern local wars)]. Suitsidologiia – Suicidology, no 3, 46-48. [in Russian].
Sher, L. (2020) The impact of the COVID-19 pandemic on suicide rates, QJM: An International Journal of Medicine, vol. 113, no 10, 707–712. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa202
Van Ours, J. C., Williams, J., Fergusson, D., & Horwood, L.J. (2013). Cannabis use and suicidal ideation. Journal of Health Economics, vol. 32, no 3, 524-537. doi:10.1016/j.jhealeco.2013.02.002.
VanderWeele, T. J., Li, S., Tsai, A.C., & Kawachi, I. (2016). Association Between Religious Service Attendance and Lower Suicide Rates Among US Women. JAMA Psychiatry, vol. 73, no 8, 845-851. doi:10.1001/jamapsychiatry.2016.1243.
WHO (2019). Suicide. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/suicide.
World Population Review (2020). Suicide Rate by Country 2020 Available at: https://worldpopulationreview.com/country-rankings/suicide-rate-by-country
Aradilla-Herrero, A., Tomás-Sábado, J., & Gómez-Benito, J. (2014). Associations between emotional intelligence, depression and suicide risk in nursing students. Nurse Education Today, vol. 34, no 4, 520-525. doi:10.1016/j.nedt.2013.07.001.
Bacherikov, A. M., Kuzminov, V. N., Tkachenko, T. V. (2012). Mekhanizmy formuvannia suitsydalnoi povedinky u khvorykh na zalezhnist vid alkogoliu [Mehanisms of suicidal behavior forming in patients with alcohol dependence]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrologii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 20, no 3 (72), 161-162. [in Ukrainian].
Burlaka, V. Suicidal Behaviors Among Ukrainian College Students: the Role of Subtance Use, Religion, and Depression / Burlaka V., Hong J.S., Serdiuk O., Krupelnytska L., Paschenko S., Darvishov N., Churakova Iu. // International Journal of Mental Health and Addiction (2020). https://doi.org/10.1007/s11469-020-00333-w
Czeisler, M., Lane, R. I., Petrosky, E., Wiley, J. F., Christensen, A., Njai, R., Weaver, M. D., et al. (2020) Mental Health, Substance Use, and Suicidal Ideation During the COVID-19 Pandemic — United States. MMWR Morb Mortal Wkly Rep., 69 (32), 1049–1057. doi: 10.15585/mmwr.mm6932a1
Dervic, K., Oquendo, M. A., Grunebaum, M. F., Ellis, S., Burke, A. K. & Mann, J. J. (2004). Religious Affiliation and Suicide Attempt. The American Journal of Psychiatry, vol.161, no12, 2303-2308. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.161.12.2303.
Fan, A. P., Kosik, R. O., Mandell, G. A., Tran, D. T., Cheng, H. M., Chen, C. H., …& Chiu, A. W. (2012). Suicidal ideation in medical students: who is at risk? Ann Acad Med Singapore, vol. 41, no 9, 377-382.
Fergusson, D. M., Horwood, L. J., & Swain-Campbell, N. (2002). Cannabis use and psychosocial adjustment in adolescence and young adulthood. Addiction, vol. 97, no 9, 1123-1135. doi:10.1046/j.1360-0443.2002.00103.x.
Gradus, J. L., Qin, P., Lincoln, A. K., Miller, M., Lawler, E., Sorensen, H. T., & Lash, T. L. (2010). Posttraumatic Stress Disorder and Completed Suicide. American Journal of Epidemiology, vol. 171, no 6, 721-727. doi:10.1093/aje/kwp456.
Hemmingsson, T., & Kriebel, D. (2003). Smoking at age 18-20 and suicide during 26 years of follow-up – how can the association be explained? International Journal of Epidemiology, vol. 32, no 6, 1000-1004. doi:10.1093/ije/dyg203.
Holmogorova, A. B., Garanian, N. G., Gorshkova, D. A., & Melnik, N. A. (2009). Suitsidalnoie povedeniie v studencheskoi populiatsii [Suicidal Behavior in the Student Population]. Kulturno-istoricheskaia psikhologiia - Cultural-Historical Psychology, vol.5, no 3, 101-110. [in Russian].
Jakupcak, M., Cook, J., Imel, Z., Fontana, A., Rosenheck, R., & McFall, M. (2009). Posttraumatic stress disorder as a risk factor for suicidal ideation in Iraq and Afghanistan War veterans. Journal of Traumatic Stress, vol. 22, no 4, 303-306. doi:10.1002/jts.20423.
Killgore, W.D.S., Cloonan, S. Taylor, A. C., Allbright, M. C., Dailey, N. S. (2020). Trends in suicidal ideation over the first three months of COVID-19 lockdowns. Psychiatry Research, vol. 293. doi: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113390.
Klonsky, E., May, A., & Saffer, B. (2016). Suicide, Suicide Attempts, and Suicidal Ideation. Annual Review of Clinical Psychology. vol.12, no 1, 307-330. doi:10.1146/annurev-clinpsy-021815-093204.
Medvedeva, T. I., Vorontsova, O. Yu., Kazmina, O. Yu., & Zinchenko, O. O. (2016). Implitsitnyie assotsiatsii so “smertiu” i suitsidalnyi risk [Implicit associations with “death” and suicidal risk]. Pro-ceedings of the Diagnostika v meditsinskoi (klinicheskoi) psikhologii: traditsii i perspektivy (k 105-letiiu S.Ya. Rubinshtein). Materialy nauchno-prakticheskoi konferentsii s mezhdunarodnym uchastiiem – Diagnostics in medical (clinical) psychology: traditions and perspectives (to the 105th anniversary of S.Ya. Rubinstein). Scientific-practical Conference with international participation proceedings (eds. Zvereva N.V., Roshchina I.V.), Moscow: OOO "Sam Poligrafist", 82-95. [in Russian].
Melissa‐Halikiopoulou, C., Tsiga, E., Khachatryan, R., & Papazisis, G. (2011). Suicidality and depressive symptoms among nursing students in northern Greece. Health Science Journal, vol. 5, no 2, 90-97.
O’Connor, R. C. & Nock, M. K. (2014). The psychology of suicidal behaviour. Lancet Psychiatry, vol.1, no 1, 73-85. doi: 10.1016/S2215-0366(14)70222-6.
O’Reilly, D., & Rosato, M. (2015). Religion and the risk of suicide: longitudinal study of over 1 million people. British Journal of Psychiatry, vol. 206, no 6, 466-470.doi:10.1192/bjp.bp.113.128694.
Oquendo, M. A., Waternaux, C., Brodsky, B., Parsons, B., Haas, G. L., Malone, K. M., et al. (2000). Suicidal behavior in bipolar mood disorder: clinical characteristics of attempters and nonattempters. Journal of Affective Disorders, vol. 59, no 2, 107-117. doi:10.1016/s0165-0327(99)00129-9.
Pedersen, W. (2008). Does cannabis use lead to depression and suicidal behaviours? A population-based longitudinal study. Acta Psychiatrica Scandinavica, vol. 118, no 5, 395-403. doi:10.1111/j.1600-0447.2008.01259.x.
Piliagina, G. Ya., & Chumak, S. A. (2014). Predictory formirovaniia i retsydivirovaniia samorazrushaiushchego povedeniia [Predicative factors of recurrence process of the self-destructive behavior]. Suitsidologiia – Suicidology, vol. 5, no 2(15), 3-19. [in Russian].
Pompili, M., Sher, L., Serafini, G., Forte, A., Innamorati, M., Dominici, G., … Girardi, P. (2013). Posttraumatic Stress Disorder and Suicide Risk Among Veterans. The Journal of Nervous and Mental Disease, vol. 201, no 9, 802-812. doi:10.1097/nmd.0b013e3182a21458.
Rakhimkulova, A. S. (2016). Fenomen riskovogo povedeniia podrostkov [The phenomenon of adolescent risk behavior: an attempt at a conceptual description (review)]. Medychna psykhologiia – Medical psychology, vol. 11, no 3, 37-43.
Roy, A. (2010). Risk Factors for Attempting Suicide in Heroin Addicts. Suicide and Life-Threatening Behavior, vol. 40, no 4, 416-420. doi:10.1521/suli.2010.40.4.416.
Shadrina, I. V., Dedova, K. N. (2011). Faktory riska suitsidalnogo povedeniia u bolnykh s posttravmaticheskim stressovym rasstroistvom (uchastnikov sovremennykh lokalnykh voin) [Risk factors suicidal behavior in patients with posttraumatic stress disorder (members modern local wars)]. Suitsidologiia – Suicidology, no 3, 46-48. [in Russian].
Sher, L. (2020) The impact of the COVID-19 pandemic on suicide rates, QJM: An International Journal of Medicine, vol. 113, no 10, 707–712. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa202
Van Ours, J. C., Williams, J., Fergusson, D., & Horwood, L.J. (2013). Cannabis use and suicidal ideation. Journal of Health Economics, vol. 32, no 3, 524-537. doi:10.1016/j.jhealeco.2013.02.002.
VanderWeele, T. J., Li, S., Tsai, A.C., & Kawachi, I. (2016). Association Between Religious Service Attendance and Lower Suicide Rates Among US Women. JAMA Psychiatry, vol. 73, no 8, 845-851. doi:10.1001/jamapsychiatry.2016.1243.
WHO (2019). Suicide. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/suicide.
World Population Review (2020). Suicide Rate by Country 2020 Available at: https://worldpopulationreview.com/country-rankings/suicide-rate-by-country
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/