ДЕЯКІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИКІВ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ СОЦІОМЕТРИЧНОГО СТРУКТУРУВАННЯ

Анотація

Стаття висвітлює проблему формування комунікативних вмінь та навичок в умовах закладів вищої освіти (ЗВО), яка є особливо актуальною, оскільки забезпечує питання професійної підготовки майбутніх фахівців на засадах комунікативної грамотності, компетентності, ефективного інформаційного обміну в умовах міжособистісної взаємодії. Метою експериментального дослідження став психологічний аналіз сформованості комунікативних потреб, вмінь та навиків у студентів ЗВО різних статусних категорій. Для цього було проведено три основні етапи експерименту: 1) структурування студентів за соціометричними категоріями (на основі тесту Дж.Морено); 2) визначення рівнів сформованості комунікативних потреб у представників різних статусних категорій (за тестом Ю.Орлова); 3) характеристика комунікативних вмінь та навиків  у представників статусних категорій (за тестом Л. Міхельсона).

За результатами соціометричного дослідження встановлено, що найбільший відсоток у студентських групах популярних студентів (39,7%), що є сприятливим чинником для формування спілкування та міжособистісних взаємин в умовах групи. Достатньою також є кількість малопопулярних осіб (38,1%) – вони отримали менше половини усіх виборів. Сприятливою тенденцією є й те, що у групах є низьким індекс ізольованості (6,3%), який за умови правильно організованої психокорекційної роботи може бути суттєво зниженим.

Вивчення комунікативних потреб, яке здійснювалось за тестом Ю. Орлова «Дослідження потреби у спілкуванні» дало змогу стверджувати, що сприятливі тенденції за тестом визначено у 95,24% юнаків та дівчат, із них найбільше осіб із середнім рівнем сформованості комунікативних потреб (73,02%), достатні показники за рівнями вищий за середній (19,05%) та високий (3,17%). На основі цього можна стверджувати, що спрямованість на спілкування у студентської молоді збережена. Водночас, з’ясовано, що є незначна кількість студентів, котрі  мають несприятливі тенденції за тестом (4,76%) Їх рівень комунікативних потреб нижчий за середній. Такі молоді люди не виявляють прагнення до спільноти і співпраці, не люблять бувати серед людей та у колі друзів, брати участь у різних заходах.

Дослідження, що мало за мету вивчення комунікативних навиків у юнаків і дівчат  на основі тесту Л. Міхельсона уможливило з’ясувати, що серед студентів переважають ті, хто демонструє компетентну поведінку і надає перевагу вживати компетентні висловлювання під час комунікативної взаємодії (39,7%). Водночас, за результатами дослідження виявлено значну кількість студентів, котрі демонструють агресивні тенденції у поведінці (38,1%) і незначний відсоток юнаків і дівчат, котрі виявляють залежну поведінку (15,9%).

Для узагальнення результатів досліджень і з’ясування їх взаємозв’язку було проведено статистичний аналіз результатів, який полягав у визначенні таких статистичних даних як середнього арифметичного вибірки (X), медіани (Ме), моди (Мо), дисперсії (Sx), коефіцієнту кореляції (Rxy). Одним із найбільш важливих характеристик статистичного аналізу став кореляційний взаємозв'язок, який було обчислено за формулою кореляції К. Пірсона. Взаємозалежність встановлено лише за двома парами змінних: а) соціометричним статусом і компетентною поведінкою – коефіцієнт 0,3290 вказує на прямий помірний зв'язок; б) соціометричним статусом і агресивною поведінкою – коефіцієнт (–0,3570) вказує на зворотний помірний зв'язок. Отже, чим вищий соціальний статус, тим більш сформованою є компетентна комунікація, яка розкривається у використанні компетентних висловлювань, і нижчими є агресивні прояви, що виявляються у вживанні  агресивних висловлювань.

Подальші перспективи дослідження полягають у розробленні програм психологічної корекції комунікативних вмінь і навиків у студентів із залежними та агресивними формами поведінки.