Ключові слова
класичний психоаналіз
об’єктні відносини
пандемія
психоаналіз
психоаналітична психотерапія
Як цитувати
Анотація
Неуникна напружена ситуація через пандемію COVID-19 змушує психоаналітиків стикатися з різноманітними питаннями, на які доводиться знаходити або винаходити власні відповіді. До деяких із цих питань психоаналітичні асоціації сформулювали чіткі вказівки. Однак певний унікальний випадок та обставини конкретної країни можуть не охоплюватися ними. Авторки статті вважають, що важливо досліджувати процеси, які спостерігають і теоретизують психоаналітики під час пандемії COVID-19. У цій статті представлені результати анонімного опитування психоаналітиків та психоаналітичних психотерапевтів (n = 71) з різних установ, асоціацій та теоретичних шкіл, яке було проведено онлайн через місяць карантину в Україні, для оцінки перших спостережень та міркувань практиків, які були пов’язані з періодом невизначеності щодо розгортання пандемії COVID-19.
Серед опитаних психоаналітиків, які продовжували практикувати під час карантину, близько двох третин визнали, що вони більшою мірою сфокусувалися або змістилися до певних конкретних концепцій у своєму теоретичному мисленні. Факт такого фокусування чи зміщення не корелював з їх професійним досвідом чи статусом сертифікації. Отриманий аналіз вказаних психоаналітиками помічних концепцій та теорій показав, що вони стосувалися двох основних питань: (1) як пояснити психічну реакцію особи чи групи на пандемію COVID-19 та карантин у конкретному випадку, та (2) яким чином психоаналітик може мати справи з цією психічною реакцією через власну аналітичну позицію та інтервенції. Практики переважно посилалися на теоретичні позиції "Класичного психоаналізу", "Об’єктних відносин", а також на різноманітні окремі теорії, такі як концепції горювання, тривоги, травми, захисних механізмів та копінгу, проявів невротичних конфліктів, проблематики Самості, комплексів, раннього травматичного досвіду тощо. Крім того, психоаналітики відзначили деякі цінні концепції щодо підтримки аналітичної позиції та певні інтервенції, наприклад, значення їх власного аналізу, а також контейнерування, холдинг та трансформацію матеріалу аналізанта. Несподіваним виявилося, що 8% практикуючих психоаналітиків визнали, що вони змістили фокус уваги на деякі неаналітичні теорії і концепції під час своєї практики в контексті пандемії COVID-19, такі як когнітивні методи управління стресом або стабілізацію. Це може трактуватися як з точки зору інтеграції психотерапії з метою отримання кращих результатів, так і в на підтвердження недостатності психоаналітичних теорій чи втручань для деяких важливих психічних феноменів, які мають місце під час періодів реальної травматизації і депривації, як пандемія.
Посилання
Bagarić, B., Jokić‐Begić, N. (2020). Measuring therapists' attitudes toward integration of technology in psychotherapy and predicting their use of technology. Journal of clinical psychology. 2020; 1–22. doi: 10.1002/jclp.22967
Benvenuto, S. (2020). The virus and the unconscious. My Diary. European Journal of Psychoanalysis. Issue “Psychoanalysts Facing Coronavirus”. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.journal-psychoanalysis.eu/the-virus-and-the-unconscious-my-diary/
Binswanger, L. (1963). Being-in-the-world: Selected papers of Ludwig Binswanger.
Bollas, C. (1979). The transformational object. International Journal of Psychoanalysis, (60), 97-107.
Dodds, J. (2020). Elemental Catastrophe: Ecopsychoanalysis and the Viral Uncanny of COVID-19. Stillpoint: Digital Magazine in the Eye of the Storm, Issue 004 (Apocalypse). Date of access 05/03/2020. Available at: https://stillpointmag.org/articles/elemental-catastrophe-ecopsychoanalysis-and-the-viral-uncanny-of-covid-19/
Dolto, F. (2011). La cause des enfants. Robert Laffont.
Dolto, F. (2012). La cause des adolescents. Robert Laffont.
Elise, D. (2019). Creativity and the Erotic Dimensions of the Analytic Field. Routledge.
Ellis, M. L. (2020). Dissenting colleagues; power, alienation, vulnerability, Psychodynamic Practice, 26:2, 124-135, doi: 10.1080/14753634.2020.1745677
Fonagy, P. (2010). Attachment, trauma, and psychoanalysis: Where psychoanalysis meets neuroscience. In Early Development and its Disturbances. Clinical, Conceptual and Empirical Research on ADHD and other Psychopathologies and its Epistemological Reflections. Ed. J. Canestri, M. Leuzinger-Bohleber, M. Target. London, Routledge.
Freud, A., Burlingham, D. T. (1943). War and children.
Freud, A. (1937). The Ego and the Mechanisms of Defense. (The International Psychoanalytical Library, No. 30.).
Freud, S. (1955). Lines of advance in psychoanalytic therapy. In L. Strachey (Ed. & Trans.). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud (Vol. 17, pp. 157–168). London: Hogarth Press. (Originally published in 1919.)
Gaztambide, D. J. (2012). “A Psychotherapy for the People” Freud, Ferenczi, and Psychoanalytic Work with the Underprivileged. Contemporary Psychoanalysis, 48(2), 141-165. doi: 10.1080/00107530.2012.10746495
Green, A. (1975). The analyst, symbolization and absence in the analytic setting (on changes in analytic practice and analytic experience) In memory of D. W. Winnicott. International Journal of Psychoanalysis, 56:1-22.
Hartmann, H. (1958). The conflict-free ego sphere. Ego Psychology and the Problem of Adaptation. IUP. New York.
Horney, K. (1991). Neurosis and human growth: The struggle toward self-realization. WW Norton & Company.
Humer, E., Pieh, C., Kuska, M., Barke, A., Doering, B. K., Gossmann, K., ... & Probst, T. (2020). Provision of Psychotherapy during the COVID-19 Pandemic among Czech, German and Slovak Psychotherapists. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(13), 4811. doi:10.3390/ijerph17134811
Inchausti, F., MacBeth, A., Hasson-Ohayon, I., & Dimaggio, G. (2020). Telepsychotherapy in the age of COVID-19: A commentary. Journal of Psychotherapy Integration, 30(2), 394-405. doi: 10.1037/int0000222
Jung, C. G. (1959). The basic writings of CG Jung.
Kernberg, O. (1967). Borderline personality organization. Journal of the American psychoanalytic Association, 15(3), 641-685.
Klein, M. (1933). The psychoanalysis of children. The Sociological Review, 25(3), 296-298.
Kohut, H. (1985). Self psychology and the humanities: Reflections on a new psychoanalytic approach. WW Norton.
Kübler-Ross, E., & Kessler, D. (2005). On grief and grieving: Finding the meaning of grief through the five stages of loss. Simon and Schuster.
Lesourd, S. (2013). La construction adolescente. Eres.
Malater, E. (2020). The Logical Time of Ending a ZOOM Session as a Metaphor for the Terror of the Current Situation. European Journal of Psychoanalysis. Issue “Psychoanalysts Facing Coronavirus”. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.journal-psychoanalysis.eu/the-logical-time-of-ending-a-zoom-session-as-a-metaphor-for-the-terror-of-the-current-situation/
McDougall, J. (1972). The anti-analysand in analysis. In Ten years of psychoanalysis in France. New York: International Universities Press, 1980.
McWilliams, N. (2020). Psychotherapy in a Pandemic. Psicoanalisi applicata alla Medicina, Pedagogia, Sociologia, Letteratura ed Arte. Date of access 05/02/2020. Available at: http://web.tiscali.it/cispp/mcwilliamsPANDEMIC.htm
Mitchell, S. A. (2009). Relational concepts in psychoanalysis. Harvard University Press.
Morgenstern, S. (1937). Psychanalyse infantile: symbolisme et valeur clinique des créations imaginatives chez l'enfant. Ed. Denoël.
Perrin, P. B., Rybarczyk, B. D., Pierce, B. S., Jones, H. A., Shaffer, C., & Islam, L. (2020). Rapid telepsychology deployment during the COVID‐19 pandemic: A special issue commentary and lessons from primary care psychology training. Journal of Clinical Psychology, 76(6), 1173-1185. doi: 10.1002/jclp.22969
Rozhdestvensky, D. (2017). Psychoanalysis modern. Subject-oriented approach. Ergo, Izhevsk. [In Russian]
Smadja, C. (2001). La vie opératoire: études psychanalytiques. Presses universitaires de France.
Smadja, É. (2018). Le couple et son histoire. Presses universitaires de France.
Steele, H. (2020). COVID-19, Fear and the Future: an attachment perspective. Clinical Neuropsychiatry, 17(2).
Stolorow, R. D., Brandchaft, B., & Atwood, G. E. (1987). Psychoanalytic treatment: An intersubjective approach.
Swartz, H. A. (2020). The Role of Psychotherapy During the COVID-19 Pandemic. American journal of psychotherapy. 73(2):41-42. doi: 10.1176/appi.psychotherapy.20200015
The Ukrainian Association of Psychoanalysis. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: http://pa-uap.org/
The Ukrainian Psychoanalytic Society. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: https://psy-a.in.ua/
The Ukrainian Union of Psychotherapists. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: https://usp.community/register
Tsyhanenko, H., Velykodna, M. (2020). Providing psychological assistance to vulnerable populations during and after quarantine due to the COVID-19 pandemic. Kyiv, Kryvyi Rih. Publisher Roman Kozlov.
Velykodna, M. (2020). Models and methods of psychological support during the COVID-19 pandemic: the foreign experience. Psychological Journal. Volume 6, Issue 4. P. 229-237. doi: 10.31108/1.2020.6.4.19
Velykodna, M., Edelieva, K. (2020). The issue of adolescence in psychoanalysis: theory, techniques and ethics of practical work. Habitus. Issue 12, Vol. 2., 11-17.
Velykodna, M., Frankova I. (2020). Psychological and psychotherapeutic assistance during the COVID-19 pandemic: current challenges. Psychosomatic Medicine and General Practice. Vol. 5, Issue 1, doi: 10.26766/PMGP.V5I1.213
Western, S. (2020). Covid-19: An intrusion of the Real The unconscious unleashes its Truth. Electronic Essay on Academia.edu. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.academia.edu/42201252/Covid-19_An_intrusion_of_the_Real_The_unconscious_unleashes_its_Truth
Yalom, I. D. (1980). Existential Psychotherapy.
Yuran, A. On tendencies manifested by COVID-19. Psy.Media. Date of access 05/08/2020. Available at: https://psy.media/aiten-yuran-o-viruse/
Zangrilli, Q. (2020). Coronavirus and Psychic Regression. Psicoanalisi e Scienza. Date of access 05/03/2020. Avialable at: https://www.psicoanalisi.it/english/205936/
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/