ТИПИ МИСЛЕННЯ ЯК ДІЇ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ

Анотація

У статті актуалізується проблема індивідуальних відмінностей у способах сприйняття і переробки інформації з  метою пошуку шляхів підняття якості засвоєння знань студентів.

Особлива увага спрямована на виявлення типів мислення (предметне, образне, знакове, символічне), їх  індивідуального співвідношення та креативності у студентів першого курсу.

Стаття пропонує розкриття такої проблеми, яка пов’язана з осмисленням і усвідомленням студентами – першокурсниками навчального матеріалу з психології з низкою теорій, виявлених фактів у нашій науці, дає відповіді на питання, які способи обробки інформації у них є провідними, які наслідки засвоєння знань в залежності від індивідуально-типологічних особливостей можна спостерігати  в однакових  умовах навчання всіх студентів.

Серед отриманих результатів є цікаві факти вираженості типів мислення, є не очікувальні факти, поява яких може бути обумовлена навчанням студентів у нових умовах за змістом, методами, формами організації, які щойно вступили до вищого навчального закладу.

Оскільки у більшості досліджуваних більше виражене знакове мислення, що ґрунтується у них на предметному і образному мисленні, у процесі міркування і засвоєння наукових текстів, їх мислення потребує  зв’язку з предметністю. Практика роботи з студентами показує, що при вивченні психології у процесі засвоєння механізмів психіки, тенденцій, закономірностей  змінювання її не легко знайти зв’язок з предметністю.

Рекомендується оптимізувати розвиток символічного мислення таким засобом формування загального методу аналізу, як знаково-символічне моделювання, що має багато спільного з науковим методом моделювання. Це діяльність, у яку включені студенти і яка не просто сприяє сприйняттю тексту, а формує дії. Вони аналізують тексти з метою пошуку центральних наукових понять, суттєвих наукових положень, принципів, логічних зв’язків між ними. Знаково-символічна модель матеріалізує їх міркування, полегшує процес диференціації суттєвих контентів від несуттєвих, процес самоконтролю, сприяє відкриттю для себе нового знання.

Ці дані дозволять викладачам бути впевненими у доборі текстів для студентів, що складають зміст лекцій, супроводу практичних занять, а у перспективі - і змістів посібників та підручників.