ТРИВОГА У ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
PDF 49-56

Ключові слова

тривога
студенти-медики
іноземці
адаптація
пандемії COVID-19
копінг стратегії
стресорезистентність

Як цитувати

Sinaiko, V., Korovina, L., & Radchenko, T. (2020). ТРИВОГА У ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 6(6), 49–56. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.6.5

Анотація

Тотальна нестабільність та багато криз, ще із середини ХХ століття, сформувала тенденцію до загострення внутрішньо особистісних конфліктів, надвисоких емоційної напруги та тривоги. Навчатися у медичному університеті завжди було доволі важко. Особливо, коли ми говоримо про студентів іноземців. Коли до усіх цих чинників додається такий фактор, як загроза пов’язана із COVID-19, не є випадковим значне посилення тривоги саме у цієї частини населення.

Контингент та методи дослідження. У нашому дослідженні прийняли участь 63 іноземні студенти-медики обох статей. Їх було розділено на дві групи: першу склали 31 студенти із наявністю тривоги; другу склали 32 студент без наявної тривоги. Ми використовували клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психо-діагностичний методи дослідження (госпітальна шкала тривоги та депресії HADSS).

Результати. В першій групі студенти виявляли тривогу, порушення сну та апетиту, соціального функціонування та зниження академічних успішності та продуктивності. Вони також зазначали напругу у відносинах із батьками. Тільки 7 студентів, 22,6 % зазначали появу тривоги тільки із загрозою, пов’язаною із COVID-19. За результатами шкали HADSS рівень тривоги склав 14,1±0,4 балів, а рівень депресії складав 5,7±0,5 балів.

В другій групі студенти не виказували клінічно значущої тривоги, порушення сну та апетиту, соціального функціонування. Вони доволі добре адаптувалися до необхідності дистанційного навчання; мали друзів, близьких людей, до яких вони мали можливість звернутися за підтримкою гармонійні стосунки із батьківською родиною. За результатами шкали HADSS, вони не виказали клінічно значущих рівнів тривоги (6,1±0,8) та депресії (5,8±0,6).

Висновки. Таким чином, наше дослідження показало, що тривога була пов’язана не тільки безпосередньо із загрозою через COVID-19. Серед можливих причин були зазначені економічні, мікросередовищні та навіть неможливість зазначити її. Серед чинників адаптації можна зазначити гармонійні стосунки із батьківською родиною, наявність близького кола друзів, ресурси, що допомогли швидко пристосуватися до умов, що змінилися.

 

https://doi.org/10.31108/1.2020.6.6.5
PDF 49-56

Посилання

Ajmedov, K. V., Strelbyczka, S. M. (2014). Profesijna mobilnist majbutnix faxivciv u procesi navchannya u VNZ: kompetentnisnyj pidxid. Naukovo-metodychnyj zhurnal «Naukovi praci». Seriya: pedagogika. 251, № 239, 49–52. [in Ukrainian]

Gerasy`menko, L. O., (2018). Psyxosocialna dezadaptaciya (suchasni konceptualni modeli. Ukrayinskyj visnyk psyxonevrologiyi, 26, № 1 (94), 62–65. [in Ukrainian]

Kozhyna, G. M. (2011) K probleme adaptacyonnogo syndroma studentov mladshx kursov VUZov III–IV urovnej akkredyacyy`. Arxiv psyxitriyi. 17, № 4 (67), 32–35. [in Russian]

Korol`, V. M., Vyha, M. V. (2014) Pshofyzyologyya: uchebnoe posobye. Moskva KNORUS. [in Russian]

Leshhy`na, I. V. (2011) Skryningova diagnostyka nepsyxotychnyx psyxichnyx rozladiv u studentiv-medykiv. Visny`k problem biologiyi i medy`cy`ny`. 1, № 2, 131–135. [in Ukrainian]

Pshuk, N. G., Slobodyanyuk, D .P. (2015) Rol` psyxosocialnyx chynnykiv v genezi socialnoyi dezadaptaciyi u studentskoyi molodi. Ukrayinskyj visnyk psyxonevrologiyi. 23, № 2 (83), 86–91.

Chaban, O. S. Xaustova, O. O. , Zhabenko, O. Yu. (2010) Sytuacijna sociokulturna tryvoga: suchasni provokaciyi ta yix psyxosomatychni rozvyazannya. NejroNews, №4, 10-15. [in Ukrainian]

Chaban, O. S., Haustova, O. O. (2020) Psyhichne zdorovya v period pandemiyi COVID 19 (osoblyvosti psyxologichnoyi kryzy, tryvogy, straxu ta tryvozhnyx rozladiv): realiyi ta perspektyvy. NejroNEWS: psy`xonevrologiya ta nejropsy`xiatriya, 3 (114), 26 – 36. [in Ukrainian]

Carter, F., Bell, C., Ali, A., McKenzie, J., Boden, J.M., Wilkinson, T., Bell, C. (2016). Predictors of psychological resilience amongst medical students following major earthquakes. N. Z. Med. J. ;129:17–22.

Dyrbye, L .N., Thomas, M. R. , Shanafelt, T. D. (2006). Systematic Review of Depression, Anxiety, and Other Indicators of Psychological Distress Among U.S. and Canadian Medical Students [Academic Medicine] V 81/ - 4/, 354. – 373.

Hope, V., Hendersony, M. (2014) Medical student depression, anxiety and distress outside North America: A systematic review. Med. Educ.;48:963–979. doi: 10.1111/medu.12512.

Moran, T. P.(2016) Anxiety and working memory capacity: A meta-analysis and narrative review. Psychol. Bull. ;142:831–864. doi: 10.1037/bul0000051.

Vorspan, F., Mehtelli, W., Dupuy, G., Bloch, V., Lepine, J. P. (2015) Anxiety and substance use disorders: Co-occurrence and clinical issues. Curr. Psychiatry Rep. ;17:4. doi: 10.1007/s11920-014-0544-y.

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/