ВИКОРИСТАННЯ ГІПОТЕЗ ФЕНОТІПОЛОГІІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ОЦІНКИ ОСОБИСТОСТІ: ВАЛІДИЗАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
PDF 9-17 (English)

Ключові слова

фенотип
фенотипологія
риси обличчя
особливості тіла
риси характеру
поведінкова діагностика
профайлинг
агресивність
імпульсивність
педантичність
пасивність

Як цитувати

Shymko, V. (2020). ВИКОРИСТАННЯ ГІПОТЕЗ ФЕНОТІПОЛОГІІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ОЦІНКИ ОСОБИСТОСТІ: ВАЛІДИЗАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 6(5), 9–17. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.5.1

Анотація

Сучасні темпи трансформації освіти, охорони здоров’я, систем управління бізнесом та інших сфер життєдіяльності вимагають нових підходів, що дозволяють швидко і надійно оцінити особистість. Фенотипологія імовірно є однією з таких теорій, яка поміж іншим стверджує наявність взаємозв’язків між психологічними і психофізичними характеристиками в генетиці поведінки людини, які виявляються на основі індивідуальних особливостей фенотипу. Метою даної статті є виклад результатів перевірки ряду гіпотез фенотипологіі, як можливого інструменту для оцінки особистості. В цілях перевірки наявності зв’язків між фенотиповими ознаками та індивідуальною поведінкою, було проведено валідизаційне дослідження, в якому респондентів було диференційовано відповідно до певних антропометричних (лицьових) особливостей та згідно з відповідними характерологічними поведінковими проявами. Отримані результати було квантифіковано, кількісно оцінено і проаналізовано за допомогою математико-статистичної методології лінійної регресії. Результати проведеного вивчення містять обґрунтування для висновку щодо відсутності статистично значущого взаємозв’язку між дослідженими фенотиповими рисами тіла і такими індивідуально-психологічними характеристиками, як – агресивність, імпульсивність, педантичність, пасивність та ін. А саме, проаналізовано обґрунтованість використання відповідних гіпотез фенотипологіі для побудови прогностичного висновку щодо наявності або відсутності певних рис характеру. Отримані результати не підтверджують можливість прямого використання фенотипологічного підходу з метою достовірної характерологічної діагностики. Разом з тим, результати дослідження є попередніми в зв'язку з певними обмеженнями вибіркової сукупності. Необхідно продовжити перевірку гіпотез фенотипологіі на більш широкій експериментальній вибірці з включенням до неї представників різних етнічних і расових груп. Однак, за відсутністю проведення такого дослідження, ґрунтуючись на отриманих фактичних даних, практичне застосування підходу фенотипологіі вдається сумнівним, принаймні, для цілей діагностики характеру і оцінки інших параметрів особистості.

 

https://doi.org/10.31108/1.2020.6.5.1
PDF 9-17 (English)

Посилання

Cassidy, S & Morris, C. 2002. Behavioral phenotypes in genetic syndromes: genetic clues to human behavior. Advances in Pediatrics. 49(1), pp. 59-86.

Couzens, D. 2014. Behavior Phenotype: A Synthesis of Research to Understand Age‐Related Change in Behavior in Several Syndromes. 5th March. Wiley Online Library. [Online]. [25 January 2019]. Available from: https://doi.org/10.1111/jppi.12066

Flint, J. 1998. Behavioral phenotypes: conceptual and methodological issues. Am J Med Genet 81:235–240.

Kaftanova, A. 2014. Phenotypology Science that allows you to read a person. 11th March. HRMUA. [Online]. [18 October 2018]. Available from: http://www.hrm.ua/ [in Russian]

Kretschmer, E. 1921. Physique and Character: An Investigation of the Nature of Constitution and the Theory of Ternperament. New ed., rev. London: Routledge.

Lamport, I. 2014. How to know if you have a long or short neck. 4th December. Inside out style. [Online]. [10 April 2019]. Available from: https://insideoutstyleblog.com/2014/12/how-to-know-if-you-have-a-long-or-short-neck.html

L-contact. 2018. L-contactee. [Online]. [19 September 2018]. Available from: http://www.l-contact.ee

Life Code. 2012. REN TV. Moscow, 2-6 April. Television. Available from: http://ren.tv/proekti/zhiznennyy-kod

Lloyd, E.A., Valles, S. 2010. Behavioural Phenotypes: Goals and Methods. In: eLS. John Wiley & Sons Ltd, Chichester. http://www.els.net [doi:10.1002/9780470015902.a0005856.pub2]

Lombroso, C. 2006. In: Criminal Man . Gibson M, Hahn Rafter N, translators. Durham NC: Duke University Press.

Lucin, M. 2018. Phenotypology. . HUMAN PHENOTYPE IN BUSINESS. [Online]. [18 October 2018]. Available from: http://www.vivapersona.eu/

O'Brien G., Yule W. 1995. Behavioural phenotypes. Clinics in developmental medicine. No. 138. Cambridge University Press, Cambridge.

Plastic surgery and anti-age medicine clinic ana-cosmo. 2010. Ear Surgery. [Online]. [11 April 2019]. Available from: https://anacosmo.ua/en/plasticheskaya-hirurgiya/otoplastika/

Reich, W. 1990. Character Analysis, 3rd, enlarged edition, trans. Vincent R. Carfagno,

Riva, D., Bellugi, U. & Denckla, M. 2005. Neurodevelopmental Disorders: Cognitive Behavioural Phenotypes. : John Libbey Eurotext.

Sheldon, W. 1940 The Varieties of Human Physique: An Introduction to Constitutional Psychology. New York: Harper.

Shymko, V.A. 2017. Character analysis of oral activity: contact profiling. PSYCHOLINGUISTICS, (21(1), 186-202. Available from https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/51

Skuse, D. 2000. Behavioural phenotypes: what do they teach us?. Archives of Disease in Childhood. 82(3). Available from: http://dx.doi.org/10.1136/adc.82.3.222

Vivapersona. 2018. Viva persona. [Online]. [19 September 2018]. Available from: http://www.vivapersona.eu/

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/