ГЕНДЕРНО-ВІКОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРОФЕСІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті представлено особливості впливу чинників особистісного саморозвитку вчителів закладів загальної середньої освіти. Представлено сутність та структура особистісного саморозвитку вчителя, яка характеризується як процес розкриття внутрішнього потенціалу вчителів щодо вдосконалення особистісних характеристик та ефективного здійснення професійної діяльності. Визначено та обґрунтовано критерії дослідження особистісного саморозвитку вчителів (когнітивно-рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, операційно-діяльнісний), показники (онтогенетична рефлексія, рівень загальних, спеціальних знань, здатність до само розуміння, цінність саморозвитку, прагнення до самоактуалізації, мотивація професійної діяльності, первинні актуальні здібності, здатність до самореалізації, загальноорганізаційні вміння, комунікативні здібності, вторинні актуальні здібності), рівні (високий, середній, низький). Подано характеристику діагностичних методик визначення рівнів особистісного саморозвитку вчителів. Презентовано результати діагностики рівнів особистісного саморозвитку вчителів та його складових. З’ясовано, що половина досліджуваних мають низький рівень особистісного саморозвитку, майже половина респондентів володіють середнім рівнем, до групи з високим рівнем особистісного саморозвитку належить незначна кількість учителів. Виокремлено та проаналізовано зміст основних чинників особистісного саморозвитку вчителів. Здійснено кореляційний аналіз залежності рівня особистісного саморозвитку вчителів від соціально-демографічних (стать, вік) та організаційно-професійних (профіль спеціальності, стаж професійної діяльності) чинників. Встановлено, що вищий рівень особистісного саморозвитку серед учителів мають чоловіки, ніж жінки; найбільш мотивовані до особистісного саморозвитку педагоги віком від 30 до 45 років, у порівнянні з вчителями віком до 30 років та понад 45 років; рівень особистісного саморозвитку вчителів технічного профілю спеціальності нижчий, ніж у педагогів гуманітарного профілю спеціальності; найбільша кількість вчителів належить до групи з низьким рівнем особистісного саморозвитку, стаж професійної діяльності яких понад 20 років. Найбільш значущі зв’язки встановлено між рівнями особистісного саморозвитку вчителів та їх віком, стажем педагогічної діяльності. Велику увагу приділено аналізу всієї вибірки, що дозволяє прослідкувати загальні тенденції особистісного саморозвитку педагогів. Це сприяє розробці якісної програми з активізації досліджуваного явища.