Анотація
У статті розглянуто різні підходи до вивчення проблеми невизначеності як оцінки особистістю власної життєвої ситуації. З’ясовано, що оцінка складності життєвої ситуації в цілому не відповідає оцінкам складності життєвої ситуації в конкретних сферах життя. Визначено, найпроблемніші життєві сфери особистості: – «соціально-економічна», «професійна» і «власного здоров’я». Зафіксовано, залежність задоволеності життям від оцінки власної життєвої ситуації як невизначеної. Оскільки сама по собі незадоволеність не означає ситуацію невизначеності, проте будь-яка невизначеність породжує незадоволеність.
Констатовано, що ситуація прийняття рішення виступає основною умовою ситуації невизначеності, особливо це спостерігається у професійній і сімейній сферах, а найменше – у побутовій.
Відзначено, що в більшості сфер життя відсоток чоловіків перевищує відсоток жінок щодо перебування в ситуації невизначеності. Проте, чоловіки визнають невизначеність ситуації свого життя в цілому значно в меншій мірі ніж жінки. В чоловіків більш проблемними сферами є (за спаданням різниці) сімейна і власного здоров’я та особистісно-інтимна, тоді як в жінок – побутова і соціально-економічна. А відсоток проблемності професійної сфери життя є майже однаковим. Незважаючи на вказані кількісні відмінності, структурна складова, як впорядковані за проблемністю сфери життя, в чоловіків і жінок майже однакова. Саме тому, доведено відсутність гендерних відмінностей в структурі життєвих ситуацій невизначеності.
Зафіксовано, значимість вікового періоду щодо невизначеності життєвої ситуації не тільки в цілому, але й в усіх сферах життєдіяльності. Чинник віку неоднозначно впливає на наявність ситуацій невизначеності в житті людини. Цілісна оцінка ситуації як невизначеної має спочатку спадаючу тенденцію у молоді до осіб, яким не виповнилося 35 років. Проте в подальшому переживання невизначеності в цілому суттєво зростають у старшої групи досліджуваних.
Посилання
Altman, I. (1997). Research on environment and behavior: A personal statement of strategy. Perspectives on environment and behavior: Theory, research and application. Ed. by D.Stokols. N.Y.; L., pp. 303—323.
Barker, R. G. (1968). Ecological psychology: Concepts and methods for studying the environment of human behavior.[Ecological psychology: Concepts and methods for studying the environment of human behavior] Stanford, CA.
Goncharenko, Yu. V. (2017). Life strategies of personality: psychological analysis. [Life strategies of personality: psychological analysis.] Naukoviy vIsnik Hersonskogo derzhavnogo unIversitetu. SerIya «PsihologIchnI nauki». 1.2: 79-83. [in Ukrainian]
Kaufmann-Hayoz, R. (2006). Human action in context: a model framework for interdisciplinary studies in view of sustainable development. Umwelt Psychologie. 10 Jg., Heft 1. pp. 154—177.
Kryazh, I. V. (2011). Psihologiya ekosohraneniya kak otvet na globalnyie ekologicheskie ugrozyi. [Environmental conservation psychology as a response to global environmental threats.] AktualnI problemi psihologIYi: ZbIrnik naukovih prats Institutu psihologIYi ImenI G.S. Kostyuka NAPN UkraYini. Zhitomir. Vid-vo ZhDU Im. I. Franka. EkologIchna psihologIya. 26, pp. 271-279 [in Ukrainian]
Mace, W. M. (2000) Discussion: The roots of emerging ecological psychology. Ecological Psychol. 12, 4, pp. 345—352.
Maksimenko, S. D. Teoriya neopredelennosti [Elektronnyiy resurs]. - Rezhim dostupa: http: // professor-maksymenko.narod.ru/Tvory/Statya [in Russian]
Melnik, Yu. V. (2019). Psihologichni osoblivosti organizatsiyi zhittevogo prostoru osobistosti v umovah suchasnosti.[ Psychological features of the organization of living space in the minds of complications] Zbiór artykułów naukowych recenzowanych, 49. [in Ukrainian]
Hallman, RJ (1963) The Necessary and Sufficient Conditions of Creativityy. Journal of Humanistic Psychology. l.3, 1. P. 14-2
Fetiskin, N. P., Kozlov, V. V., Manuylov, G. M. (2002). Sotsialno-psihologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti i malyih grupp. [Socio-psychological diagnosis of the development of personality and small groups]. Moscow. pp. 426-433. [in Russian]
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/