Анотація
Проблема професійного стресу особливо гостро заявила про себе в даний час і питання впливу професійної діяльності на стан здоров'я менеджерів/керівників, чия робота тісно пов'язана з управлінням, високим рівнем відповідальності, прийняттям складних рішень, інтенсивною і емоційно напруженою взаємодією із людьми стало одним із найбільш досліджуваних.
Отож, професійний стрес - це напружений стан працівника, що виникає при впливі емоційно-негативних і екстремальних факторів, пов'язаних із виконанням професійної діяльності; багатоаспектний феномен, що виражається в психічних і соматичних реакціях на напружені ситуації у трудовій діяльності людини.
Будь-який стрес, у тому числі професійний, проживається людиною через структуру стресового епізоду. Якщо ж розглядати структуру стресового епізоду менеджера, тоді в першу чергу, потрібно максимально обширно описати стресогенні чинники, які на нього впливають. Отож, джерелом професійного стресу у менеджера може стати будь-який чинник: політичний, соціальний, людський. Ю. Щербатих у числі найголовніших стресогенних чинників для керівників різного рівня називає: 1. Складність і суперечливість законодавства та нормативних інструкцій; 2. Низьку мотивацію співробітників і необхідність постійного контролю за їх діяльністю; 3. Відсутність взаєморозуміння з діловими партнерами і конфлікти з ними, постійний брак часу; 4. Надмірний і не завжди обґрунтований контроль з боку керівництва (у держчиновників і керівників дочірніх підприємств); 5. Відчуття невідповідності між витраченими зусиллями і реальними результатами; 6. Втрату сенсу діяльності; 7. Стрес нездійснених надій.
В сучасних українських реаліях, особливо хочеться додати ще декілька дуже значних стресорів, із якими стикаються керівники та менеджери: 1. Дефіцит кваліфікованих працівників, зумовлений масовою еміграцією в країни ЄС, звідси проблема відбору персоналу; 2. Нестабільні політичні зміни, віяння, політизація влади і бізнесу. В силу чого, лобіюються ті сфери бізнесу, чиї представники знаходяться при владі на даний момент, а керівникам доводиться балансувати між цим та думати як залишитись на вигідних позиціях; 3. Швидкі зміни тенденцій попиту/пропозиції на ринку, відчуття ринку клієнта, його потреб; постійний моніторинг цього і бажання завжди тримати руку на пульсі та встигати за цими змінами; 4. Комунікація з великою кількістю людей із різних сфер (клієнти; персонал; бухгалтери; нотаріуси й юристи; представники різноманітних нормативно-регулятивних структур (Державна фіскальна служба України, Державна служба України з питань праці, Державне комунальне бюро технічної інвентаризації та ін.)) щодо питань, у яких самі керівники іноді некомпетентні, проте, які потребують вирішення; 5. Аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості; 6. Тиск відповідальності за прийняті рішення, усвідомлення того, що твої рішення можуть іноді впливати на емоційне чи матеріальне благополуччя людей, які працюють поряд з тобою; та багато інших.
Отож, надалі у структуру стресового епізоду керівника, враховуючи дослідження C.Wage, C. Tavris, доцільно включити індивідуальну інтерпретацію керівником/менеджером події, ситуації. Власне, ця індивідуальна оцінка події формується як з врахуванням характеристик самої ситуації, так і із особистісних особливостей особистості (мотивів, цілей, цінностей…). В такій оцінці може переважати емоційний або раціональний компонент. Дж. Еверлі і Р. Розенфельд також вважали, що при перетворенні більшості подразників (зовнішніх чи внутрішніх) в стресори певну роль відіграє їх емоційна і розумова оцінка. Таким чином, більшість стрессових реакцій створюються самою людиною і тривають стільки, скільки їм дозволять.
Також при аналізі стресового епізоду менеджера потрібно враховувати дисфункціональні схеми мислення людини. Як зазначає, А. Елліс, дисфункціональна реакція на стресову подію може відбуватися через помилкове, автоматичне, звичне реагування або через недостатність досвіду адекватного реагування. Також може існувати розбіжність між знанням, що потрібно і вмінням це реалізувати. Крім того, переконання, які використовує людина у стресовій ситуації можуть бути дисфункціональними по своїй суті.
Надалі, важливим є те, як індивід справляється з стресом. Не кожна людина у стані стресу поводить себе однаково. Адже, при сильному психотравмуючому факторі головну роль в виникненні дистресового стану (частіше всього афекту) відіграє не стільки оцінка ситуації, а скільки різка емоційна реакція людини на подію. А такі сильні емоції, які викинають під час стресових ситуацій у роботі менеджера, часто заважають йому адекватно оцінювати ситуацію і діяти конструктивно.
Відповідно, останніми складовими стресового епізоду є психологічні механізми захисту та копінги, результат яких виявиться у адаптації чи дезадаптації до стресової ситуації.
Посилання
Ababkov,V. A. And Perre, M. (2004). Adaptatsiya k stressu. Osnovyi teorii, diagnostiki, terapii [Stress adaptation. Basics of theory, of diagnostics, of therapy]. SPb.: Rech
Abolin, J.M.(1987). Psihologicheskie mehanizmyi emotsionalnoy ustoychivosti cheloveka. [Psychological mechanisms of human emotional stability]. Kazan: KazGU
Arakelov, G. G. (1995). Stress i ego mehanizmyi [Stress and its mechanisms]. Moskow, Russia: Vesti Mosk. univ.
Bachman, W. and Udris, I. (1985). Problems of theory, method and practice in psychological reseach on load and stress. Berlin
Bauman, J.T. (2008). Fatigue, stress, and strain of rubber components. A guide for design engineers. Hanser Publishers.
Bodrov ,V. A. (2006). Psihologicheskiy stress: razvitie i preodolenie [Psychological stress: development and overcoming]. Moskva: Per Se.
Bornevasser, M. (2000). Stress v usloviyah truda [Stress in working conditions]. SPb.: Piter.
Cox, T. (1978). Stress. Basingstoke: Macmillan Education.
Everli, D. S. and Rozenfeld, R. (2003). Stress: priroda i lechenie [The Nature and Treatment of the Stress]. M.: Meditsina.
Fishman, A. (1983). On war and crime. Sh Brenzitz. Nostrand Reinhold Co. N.Y.
Higgins, J.E. and Endler, N. (1995) Coping, Life Stress and Psychological and Somatic Distress. European Journal of Personality.
Hobfall, S. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist.
Hockey, G. R. (1986). A state control theory of adaptation to stress and individual difference in stress management. Springer: Dordrecht
Kitaev-Smyik, L. A. (2009). Psihologiya stressa. Psihologicheskaya antropologiya stressa [The psychology of stress. Psychological anthropology of stress]. M.: Akademicheskiy Proekt.
Kuper, K. L. and Devidson, M. (1989). Istochniki stressa na rabote i ih svyaz so stressorami vne ee [Sources of stress at work and their relationship with stressors outside]. Zheneva: Izd-vo VOZ.
Lazarus, R. S. (1970). Teoriya stressa i psihofiziologicheskie issledovaniya [Stress Theory and Psychophysiological Research]. L.: Meditsina.
Nikiforov, G.S.(2006). Psihologiya professionalnogo zdorovya [Occupational health psychology]. SPb: Rech.
Samoukina, N.V. (1999). Psihologiya i pedagogika professionalnoy deyatelnosti [Psychology and pedagogy of professional activity]. M.: Tandem, KMOS.
Scherbatyih, Y. V. (2006). Psihologiya stressa i metodyi korrektsii [Psychology of stress and correction methods]. SPb.: Piter.
Selye, H. (1956). The Stress of Life. New York: McGraw-Hill Book Company.
Sukiasyan, S.G., Tadevosyan, A.S., Chshmarityan, S.S., Manasyan N.G. (2003). Stress i poststressovyie rasstroystva: lichnost i obschestvo [Stress and Posttraumatic Stress Disorder: Personality and Society]. Er.: Asogik.
Tarasov, E.A. (2002). Kak pobedit stress [How to beat stress]. M.: Ayris-press.
Vodopyanova, N. E. (2009). Psihodiagnostika stressa [Psychodiagnosis of stress]. SPb.: Piter.
Wade, C. and Tavris, С. (2000). Psychology. Upper Saddle River, NJ Prentice Hall
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/