Ключові слова
професійна ефективність
державні службовці
психологічна стійкість
емоційна саморегуляція
професійна адаптивність
суспільні трансформації
Як цитувати
Анотація
Передумови. Сучасні суспільні трансформації, зумовлені воєнними викликами, цифровізацією та реформуванням системи публічного управління України, істотно змінюють психологічні умови професійної діяльності державних службовців. Виконання управлінських функцій в умовах високої невизначеності емоційної напруги та необхідності швидкого прийняття рішень актуалізує необхідність дослідження емоційного інтелекту як важливого психологічного ресурсу професійної ефективності державних службовців.
Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування емоційного інтелекту як психологічного чинника професійної ефективності державних службовців в умовах суспільних трансформацій, визначення закономірностей його впливу на професійну діяльність і розроблення інтегративної моделі цього впливу.
Методи. Дослідження виконано в межах теоретико-методологічного дизайну і застосування системного, психологічного, компетентнісного та інституційного підходів. Методологічну основу становили теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація й концептуальне моделювання сучасних наукових праць щодо емоційного інтелекту, професійної ефективності та психологічних ресурсів державних службовців в умовах суспільних трансформації. Інтеграція зазначених методів забезпечила побудову моделі впливу емоційного інтелекту на професійну ефективність державних службовців та визначення закономірностей його впливу на професійну діяльність.
Результати. На основі інтеграції сучасних психологічних, управлінських та міждисциплінарних підходів систематизовано теоретичні засади дослідження емоційного інтелекту як психологічного чинника професійної ефективності державних службовців. Визначено основні закономірності його впливу на психологічну стійкість, професійну адаптивність, комунікативну компетентність, саморегуляцію та якість прийняття управлінських рішень в умовах суспільних трансформацій. Розроблено інтегративну модель впливу емоційного інтелекту на професійну ефективність державних службовців, яка відображає послідовний зв’язок внутрішньоособистісних, міжособистісних та адаптаційних психологічних механізмів із психологічними детермінантами професійної діяльності, що забезпечують професійну ефективність державного службовця.
Висновки. Доведено, що емоційний інтелект є одним із ключових психологічних чинників професійної ефективності державних службовців в умовах суспільних трансформацій. Розвиток емоційного інтелекту сприяє підвищенню психологічної стійкості, професійної адаптивності, якості управлінських рішень, конструктивної міжособистісної взаємодії та професійної ефективності державних службовців. Запропонована інтеративна модель може бути використана як теоретична основа для вдосконалення системи психологічної підготовки, професійного розвитку та оцінювання професійних компетентностей державних службовців.
Ключові слова: емоційний інтелект; професійна ефективність; державні службовці; психологічна стійкість; емоційна саморегуляція; професійна адаптивність; суспільні трансформації.
Посилання
Bagrim, O. (2024). Specifics of the development of social and emotional intelligence of public servants during the war and post-war period in Ukraine. Public Administration Aspects, 12(4), 52–58. https://doi.org/10.15421/152448 [In Ukrainian].
Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2017). Job demands–resources theory: Taking stock and looking forward. Journal of Occupational Health Psychology, 22(3), 273–285. https://doi.org/10.1037/ocp0000056
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. W. H. Freeman.
Boichuk, S. S. (2023). Samorehuliatsiia yak chynnyk zhyttiezdatnosti osobystosti politseiskykh«Korpusu operatyvno-raptovoi dii» (KORD) [Self-regulation as a factor of resilience among police officers of the Special Police Unit "KORD"] (Doctoral dissertation, Kharkiv National University of Internal Affairs). [In Ukrainian].
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Campbell, J. P., & Wiernik, B. M. (2015). The modeling and assessment of work performance. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 2(1), 47–74. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032414-111427
Coronado-Maldonado, I., & Benítez-Márquez, M.-D. (2023). Emotional intelligence, leadership, and work teams: A hybrid literature review. Heliyon, 9(10), e20356. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e20356
Doǧru, Ç. (2022). A meta-analysis of the relationships between emotional intelligence and employee outcomes. Frontiers in Psychology, 13, 611348. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.611348
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
European Commission. (2023). Competency framework for public administration. Publications Office of the European Union.
Filippova, V. D. (2024). Determinanty stresu v diialnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv [Determinants of stress in the activity of civil servants]. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, 1(88), 390–396. [In Ukrainian].
Goleman, D. (2019). Emotional intelligence (25th anniversary ed.). Bantam Books.
Hirniak, A. N. (2017). Poniattievo-katehoriine pole i naukovi pidkhody do rozuminnia vzaiemodii u psykholohii. Psykholohiia i suspilstvo, (3), 112–126. https://doi.org/10.35774/pis2017.03.112 [In Ukrainian]
Hordynia, N. D. (2023). Smyslozhyttievi oriientatsii ta kopinh-stratehii u profesiinii diialnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv v umovakh viiny [Meaning-in-life orientations and coping strategies in the professional activity of civil servants under wartime conditions]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Psykholohiia, (16), 66–72.
Huba, N. O. (2024). Refleksiia: Problematyka formuliuvannia kontseptu [Reflection: The issue of conceptual formulation]. Naukovi zapysky. Seriia: Psykholohiia, (3), 13–19. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-2 [In Ukrainian]
Hudz, M. V. (2026). Adaptyvnist upravlinnia orhanizatsiinoiu povedinkoiu v umovakh zmin ta nevyznachenosti [Adaptability of organizational behavior management under conditions of change and uncertainty]. Aktualni pytannia ekonomichnykh nauk, 21. https://doi.org/10.5281/zenodo.19437500 [In Ukrainian]
Kokun, O. M., Ahaiev, N. A., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2024). Psykholohichna stiikist osobystosti v umovakh kryzy [Psychological resilience of personality under crisis conditions]. [In Ukrainian]
Koopmans, L., Bernaards, C. M., Hildebrandt, V. H., de Vet, H. C. W., & van der Beek, A. J. (2014). Construct validity of the Individual Work Performance Questionnaire. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 56(3), 331–337. https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000000113
Korzh, N. P., & Shaumian, O. H. (2026). Vplyv emotsiinoho intelektu na efektyvnist mizhosobystisnoho spilkuvannia [The influence of emotional intelligence on the effectiveness of interpersonal communication]. In N. V. Akimova & O. V. Kravchuk (Eds.), Suchasna psykholohiia v Ukraini: Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 268–272). Kherson State Agrarian and Economic University. [In Ukrainian]
Kostrikina, H. V. (2023). Formuvannia emotsiinoho intelektu yak skladova pidvyshchennia kvalifikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv [Formation of emotional intelligence as a component of advanced training of civil servants] (Qualification thesis, Polissia National University). http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13345 [In Ukrainian]
Kotsou, I., Mikolajczak, M., Heeren, A., Grégoire, J., & Leys, C. (2018). Improving emotional intelligence: A systematic review of existing work and future challenges. Emotion Review, 11(2), 151–165. https://doi.org/10.1177/1754073917735902
Luthans, F., Youssef, C. M., & Avolio, B. J. (2007). Psychological capital: Developing the human competitive edge. Oxford University Press.
Masyk-Biesova, M. Z. (2024). Support for civil servants as a guarantee of institutional resilience in Ukraine. Scientific Notes of Tavria National University Named after V. I. Vernadsky. Series: Public Administration and Administration, 35(74), 122–126. https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2024.1/21 [In Ukrainian]
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197–215.
Miao, C., Humphrey, R. H., & Qian, S. (2018). Emotional intelligence and authentic leadership: A meta-analysis. Leadership & Organization Development Journal, 39(5), 679–690. https://doi.org/10.1108/LODJ-02-2018-0066
Mudryk, A. B. (2015). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi identychnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv [Psychological characteristics of professional identity of civil servants]. Psykholohichni perspektyvy, 25, 175–187. [In Ukrainian]
Natsionalne ahentstvo Ukrainy z pytan derzhavnoi sluzhby. (2024). Profesina kompetentnist derzhavnykh sluzhbovtsiv: Metodychni rekomendatsii [Professional competence of civil servants: Methodological recommendations]. https://nads.gov.ua/
Nosenko, E. L., & Kovryha, N. V. (2003). Emotsiinyi intelekt: Kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii [Emotional intelligence: Conceptualization of the phenomenon and its main functions]. Vyshcha Shkola. [In Ukrainian]
OECD. (2021). Government at a glance 2021. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1c258f55-en
OECD. (2023). Government at a glance 2023. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3d5c5d31-en
Peretiatko, L. H., Teslenko, M. M., & Yudina, N. O. (2023). Emotsiinyi intelekt yak chynnyk efektyvnoi komunikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv [Emotional intelligence as a factor of effective communication of civil servants]. In Synerhetychnyi pidkhid do proiektuvannia zhyttievoho prostoru osobystosti: Materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 220–224). [In Ukrainian]
Petrides, K. V., Mikolajczak, M., Mavroveli, S., Sánchez-Ruiz, M. J., Furnham, A., & Pérez-González, J. C. (2016). Developments in trait emotional intelligence research. Emotion Review, 8(4), 335–341. https://doi.org/10.1177/1754073916650493
Pirsoul, T., Parmentier, M., Sovet, L., & Nils, F. (2023). Emotional intelligence and career-related outcomes: A meta-analysis. Human Resource Management Review, 33(3), 100967. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2023.100967.
Podolchak, N. Yu., Karkovska, V. Ya., Bilyk, O. I., & Tsyhylyk, N. V. (2022). Otsiniuvannia emotsiinoho intelektu derzhavnykh sluzhbovtsiv Ukrainy: porivnialnyi analiz metodyk MSCEIT, Khalla, EQ-I (Assessment of emotional intelligence of civil servants in Ukraine: Comparative analysis of the MSCEIT, Hall and EQ-I methods). Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: Pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia (Problems of Modern Transformations. Series: Law, Public Administration and Administration), [In Ukrainian]
Popovych, V. I. (2025). Emotsiinyi intelekt u profesiinii diialnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv i posadovykh osib mistsevoho samovriaduvannia [Emotional intelligence in the professional activity of civil servants and local self-government officials]. In Publichne upravlinnia ta administruvannia v Ukraini: yevrointehratsiinyi postup: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 119–122). [In Ukrainian]
Pulakos, E. D., Arad, S., Donovan, M. A., & Plamondon, K. E. (2000). Adaptability in the workplace: Development of a taxonomy of adaptive performance. Journal of Applied Psychology, 85(4), 612–624. https://doi.org/10.1037/0021-9010.85.4.612
Salovey, P., & Mayer, J. D. (1990). Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 9(3), 185–211. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Schön, D. A. (1983). The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books.
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 25338. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338
Stamat, V. M., & Radko, D. R. (2024). Stresostiikist u diialnosti derzhavnoho sluzhbovtsia [Stress resilience in the activities of a civil servant]. In Intehratsiia nauky ta praktyky upravlinnia v umovakh sotsiokulturnykh transformatsii: Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 285–288). State Institution Luhansk Taras Shevchenko National University. [In Ukrainian]
Tereshchenko, A. M. (2024). Osoblyvosti poperedzhennia ta podolannia profesiinoho vyhorannia u derzhavnykh sluzhbovtsiv [Features of prevention and overcoming professional burnout among civil servants]. In A. V. Vozniuk (Ed.), Aktualni pytannia praktychnoi psykholohii v umovakh sohodennia: Materialy Vseukrainskoho naukovo-praktychnoho seminaru [Current issues of practical psychology in contemporary conditions: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical seminar] (pp. 106–109). [In Ukrainian]
Tomchuk, M. I., Yatsiuk, M. S., & Yatsiuk, A. V. (2025). Psychological capital as a resource for personality self-regulation under wartime conditions. Naukovyi visnyk Vinnytskoi akademii bezperervnoi osvity. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia, 8, 88–95. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-2.31
Tsiupenko, T. (2024). Emotional intelligence as a means of developing psychological resilience of personality under current conditions. Scientific Notes. Series: Psychology, 4, 109–115. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-16
United Nations Development Programme. (2022). Civil service continuity and resilience in crisis contexts. https://www.undp.org/
Van Wart, M. (2013). Lessons from leadership theory and the contemporary challenges of leaders. Public Administration Review, 73(4), 553–565. https://doi.org/10.1111/puar.12069
Voronova, I. O. (2025). Profesiine vyhorannia derzhavnykh sluzhbovtsiv v umovakh voiennoho stanu: Osoblyvosti ta shliakhy minimizatsii [Professional burnout of civil servants under martial law: Features and ways of minimization]. In Intehratsiia nauky ta praktyky upravlinnia v umovakh sotsiokulturnykh transformatsii: Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 60–68). State Institution Luhansk Taras Shevchenko National University. [In Ukrainian]
World Health Organization. (2022). Mental health at work. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-at-work
Zoshii, I. V. (2024). Vplyv stresohennykh faktoriv na profesiinu diialnist yurystiv v umovakh voiennoho stanu [The influence of stress factors on the professional activity of lawyers under martial law]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 22, 57–62. https://doi.org/10.30970/PS.2024.22.7 [In Ukrainian]
Zhuravlova, L. P., & Shpak, M. M. (2015). Empatiia yak psykholohichnyi mekhanizm rozvytku mizhosobystisnoho emotsiinoho intelektu [Empathy as a psychological mechanism of the development of interpersonal emotional intelligence]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 3(25), 85–88. https://eprints.zu.edu.ua/19316/ [In Ukrainian]
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Tetiana Tsiupenko