Ключові слова
анаболічні андрогенні стероїди
психічне здоров’я
агресивність
тривожність
емоційна регуляція
спортивна психологія
систематичний огляд
Як цитувати
Анотація
Вступ. Тренболон є одним із найпотужніших анаболічних андрогенних стероїдів, який широко застосовується поза медичними показаннями з метою збільшення м’язової маси та покращення спортивних результатів. Незважаючи на зростаючий інтерес до його фізіологічних ефектів, психологічні наслідки застосування тренболону залишаються недостатньо систематизованими. Наявні дослідження повідомляють про можливий зв’язок використання тренболону зі змінами емоційної регуляції, агресивності, тривожності, порушеннями сну, коливаннями настрою та іншими психічними проявами, однак отримані результати залишаються неоднозначними й залежать від дизайну дослідження, дозування, поєднання з іншими анаболічними андрогенними стероїдами та індивідуальних особливостей користувачів.
Мета. Систематизувати сучасні наукові дані щодо психологічних ефектів застосування тренболону, проаналізувати ймовірні нейробіологічні механізми їх формування, оцінити якість наявних доказів і визначити перспективні напрями подальших досліджень.
Методи. Проведено систематичний огляд наукової літератури відповідно до міжнародних рекомендацій PRISMA. До аналізу включено публікації, присвячені застосуванню тренболону та його психологічним наслідкам, індексовані в міжнародних наукометричних базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та PsycINFO. До огляду включалися оригінальні дослідження, систематичні огляди та метааналізи, присвячені психологічним і поведінковим ефектам застосування тренболону у дорослих користувачів.
Результати. Аналіз сучасної літератури свідчить, що серед найбільш часто описуваних психологічних ефектів застосування тренболону є підвищена дратівливість, емоційна лабільність, агресивність, порушення сну, тривожність, гіпоманіакальні прояви та депресивні симптоми після припинення застосування препарату. Водночас результати досліджень демонструють значну міжіндивідуальну варіабельність і не дозволяють сформувати універсальний психологічний профіль користувача тренболону. Виявлено суттєві методологічні обмеження наявних досліджень, зокрема переважання спостережних дизайнів, використання самооцінювальних методик, одночасне застосування декількох анаболічних препаратів та недостатній контроль потенційних змішувальних факторів.
Висновки. Сучасні наукові дані дозволяють припустити існування зв’язку між застосуванням тренболону та низкою несприятливих психологічних проявів у частини користувачів, однак наявних доказів недостатньо для встановлення причинно-наслідкових взаємозв’язків. Необхідні подальші проспективні лонгітюдні дослідження, які б диференціювали ефекти окремих анаболічних препаратів, враховували дозування, тривалість застосування, супутню фармакотерапію, особистісні характеристики та вихідний психічний стан користувачів. Систематизація сучасних наукових даних сприятиме вдосконаленню профілактичних заходів, психологічного супроводу спортсменів та розробленню науково обґрунтованих рекомендацій щодо мінімізації потенційних психічних ризиків застосування анаболічних андрогенних стероїдів.
Ключові слова: тренболон; анаболічні андрогенні стероїди; психічне здоров’я; агресивність; тривожність; емоційна регуляція; спортивна психологія; систематичний огляд.
Посилання
Bahrke, M. S., & Yesalis, C. E. (2004). Abuse of anabolic androgenic steroids and related substances in sport and exercise. Current Opinion in Pharmacology, 4(6), 614–620.
Bhasin, S., Brito, J. P., Cunningham, G. R., Hayes, F. J., Hodis, H. N., Matsumoto, A. M., Snyder, P. J., Swerdloff, R. S., & Wu, F. C. W. (2018). Testosterone therapy in men with hypogonadism: An Endocrine Society clinical practice guideline. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 103(5), 1715–1744.
Bjørnebekk, A. (2019). Anabolic-androgenic steroid use and its impact on the brain. Current Opinion in Endocrine and Metabolic Research, 9, 84–90.
Bjørnebekk, A., Walhovd, K. B., Jørstad, M. L., Due-Tønnessen, P., Hullstein, I. R., & Fjell, A. M. (2017). Structural brain imaging of long-term anabolic-androgenic steroid users. Biological Psychiatry, 82(4), 294–302.
Brower, K. J. (2002). Anabolic steroid abuse and dependence. Current Psychiatry Reports, 4(5), 377–387.
Frati, P., Busardò, F. P., Cipolloni, L., Dominicis, E., & Fineschi, V. (2015). Anabolic androgenic steroid (AAS) related deaths: Autoptic, toxicological and histopathological findings. Current Neuropharmacology, 13(1), 146–159.
Hall, R. C. W., & Hall, R. C. W. (2005). Abuse of supraphysiologic doses of anabolic steroids. Southern Medical Journal, 98(5), 550–555.
Handelsman, D. J. (2021). Androgen misuse and abuse. Endocrine Reviews, 42(4), 457–501.
Hauger, L. E., Westlye, L. T., & Bjørnebekk, A. (2019). Anabolic androgenic steroid dependence is associated with executive dysfunction. Drug and Alcohol Dependence, 204, 107552.
Hildebrandt, T., Langenbucher, J., Lai, J. K., Loeb, K. L., & Hollander, E. (2011). Development and validation of the Appearance and Performance Enhancing Drug Use Schedule. Addictive Behaviors, 36(10), 949–958.
Ip, E. J., Barnett, M. J., Tenerowicz, M. J., & Perry, P. J. (2011). The Anabolic 500 survey. Substance Use & Misuse, 46(1), 121–131.
Kanayama, G., Brower, K. J., Wood, R. I., Hudson, J. I., & Pope, H. G. Jr. (2009). Treatment of anabolic-androgenic steroid dependence. Drug and Alcohol Dependence, 102(1–3), 1–13.
Kanayama, G., Hudson, J. I., & Pope, H. G. Jr. (2008). Long-term psychiatric and medical consequences of anabolic-androgenic steroid abuse. Drug and Alcohol Dependence, 98(1–2), 1–12.
Kanayama, G., Hudson, J. I., & Pope, H. G. Jr. (2018). Illicit anabolic-androgenic steroid use. Hormones and Behavior, 104, 12–21.
Karaca, S., et al. (2024). Anabolic-androgenic steroids are linked to depression and anxiety in male bodybuilders. Annals of Medicine, 56(1).
Kicman, A. T. (2008). Pharmacology of anabolic steroids. British Journal of Pharmacology, 154(3), 502–521.
McVeigh, J., Begley, E., & Bates, G. (2021). A review of anabolic androgenic steroid use. Drugs: Education, Prevention and Policy, 28(4), 307–318.
Nieschlag, E., & Vorona, E. (2015). Medical consequences of doping with anabolic androgenic steroids. European Journal of Endocrinology, 173(2), R47–R58.
Oberlander, J. G., & Henderson, L. P. (2012). The Sturm und Drang of anabolic steroid use. Frontiers in Neuroendocrinology, 33(3), 292–310.
Piacentino, D., Kotzalidis, G. D., Del Casale, A., Aromatario, M. R., Pomara, C., Girardi, P., & Sani, G. (2015). Anabolic-androgenic steroid use and psychopathology in athletes: A systematic review. Current Neuropharmacology, 13(1), 101–121. https://doi.org/10.2174/1570159X13666141210222725
Pope, H. G. Jr., Kouri, E. M., & Hudson, J. I. (2000). Effects of supraphysiologic doses of testosterone on mood and aggression in normal men. Archives of General Psychiatry, 57(2), 133–140.
Pope, H. G. Jr., Wood, R. I., Rogol, A., Nyberg, F., Bowers, L., & Bhasin, S. (2014). Adverse health consequences of performance-enhancing drugs. Endocrine Reviews, 35(3), 341–375.
Rasmussen, J. J., Selmer, C., Østergren, P. B., Pedersen, K. B., Schou, M., Gustafsson, F., & Faber, J. (2018). Former anabolic androgenic steroid users exhibit decreased testosterone levels and impaired fertility. European Journal of Endocrinology, 179(3), 149–157.
Sagoe, D., McVeigh, J., Bjørnebekk, A., Essilfie, M. S., Andreassen, C. S., & Pallesen, S. (2021). Polypharmacy among anabolic-androgenic steroid users: A descriptive metasynthesis. Substance Abuse Treatment, Prevention, and Policy, 16, 46.
Talih, F., Fattal, O., & Malone, D. (2007). Anabolic steroid abuse: Psychiatric and physical costs. Cleveland Clinic Journal of Medicine, 74(5), 341–352.
Thiblin, I., & Petersson, A. (2005). Pharmacoepidemiology of anabolic androgenic steroids. Fundamental & Clinical Pharmacology, 19(1), 27–44.
Torrisi, M., Pennisi, G., Russo, I., et al. (2020). Sudden cardiac death and anabolic androgenic steroids. Journal of Clinical Medicine, 9(4), 1075.
Wood, R. I. (2008). Anabolic-androgenic steroid dependence? Insights from animals and humans. Frontiers in Neuroendocrinology, 29(4), 490–506.
Yesalis, C. E., & Bahrke, M. S. (2000). Doping among adolescent athletes. Baillière's Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism, 14(1), 25–35.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Guilherme MORAES MARQUES DE OLIVEIRA