ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНОЇ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЖІНОК

Анотація

У статті піднята тема формування деструктивної копінг-поведінки у постраждалих від домашнього насильства жінок, висвітлено причини та наслідки саме такого вибору.

Сучасний світ має різні сторони прояву, вони можуть бути як позитивними, так і негативними. Те, що ми можемо відзначати як цінність, чим пишаємося і зберігаємо, не викликає запитань і заперечень. Протилежністю цінності є те, що людство намагається викорінити або змінити, що є неприємною частиною нашої історії. Одним із таких аспектів є домашнє насильство. На жаль, масштаби цієї проблеми досить великі, вона не має вікових обмежень, але має різницю за статтю. Проблемою сучасного світу, як і сотні років тому, є питання подолання домашнього насильства, яке досі є поширеним у багатьох країнах світу. І в Україні це не виняток. Переважна більшість випадків домашнього насильства фіксується по відношенню до осіб жіночої статі. Оскільки це трапляється в різних прошарках нашого суспільства, а отже впливає на багато аспектів життя, тому потребує уваги, особливо у жінок, які долають труднощі та формують поведінку, що допомагає їм повернутися до повноцінного, здорового життя. Механізми створення можливостей і стимулювання змін у потерпілих жінок досить складні, оскільки впливають не лише на базові компоненти формування особистості – стійкість, самоповагу та достатню самооцінку, а й на зовнішні та внутрішні важелі всього суспільства. , сучасні форми виховання молодого покоління та трансформація культури країни в цілому.

Домашнє насильство є одним із видів складних життєвих обставин, зумовлених потребою постраждалої їх подолати.

Значної уваги заслуговує саме копінг-поведінка потерпілих під категорією деструктивності. Часто під впливом тих чи інших факторів, зумовлених специфікою виховання (умови лояльності до фактів домашнього насильства), релігійними аспектами (норми приниження, гендерна нерівність), культурними особливостями сім’ї чи віктимною поведінкою самої жінки, формується неконструктивна реакція на випадки насильства. Використання різноманітних варіантів психологічного захисту (уникнення, витіснення, неприйняття, заперечення тощо) буде явними ознаками деструктивного копінгу.

Чітко усвідомлюючи причини такого негативного вибору, які часто є не простим вибором, а складною системою сформованої навички виживання, варто звернути увагу на зворотній шлях – формування нових механізмів долання, що потребує значних зусиль від постраждалої жінки.

Для ефективного подолання наслідків складних обставин постраждалим життєво необхідно шукати й опановувати конструктивні стратегії подолання, щоб у майбутньому мати здорове та повноцінне життя. Для цього потрібен не лише час, а й фізичні можливості, психологічні умови, внутрішня особистісна злагодженість та соціальна допомога. Саме за такого комплексного підходу можна розраховувати на ефективність створених і застосовуваних форм і методів боротьби.