Анотація
У статті доводиться, що усе більше матеріалів свідчить про позитивні психологічні зміни, які можуть бути результатом боротьби людини з наслідками стресових та травматичних переживань. Метою нашої роботи є показати, що посттравматичний стрес та посттравматичне зростання можна зрозуміти та досліджувати в рамках цілісної психосоціальної моделі. Показано, що у контексті адаптації після травми, нові підходи, які виникають на основі позитивної психології, значно відрізняються від традиційного наголосу фахівців у галузі психічного здоров’я на хворобі та психопатології. На перший погляд, історично молода галузь позитивної психології не може запропонувати багато цікавого для тих, хто навчається та працює у царині (пост) травматичного стресу. Однак, як ми відзначали вище, варто по-новому поглянути на розвиток клінічної психології, зокрема на те, як поширення ідеології хвороби відокремило дослідження посттравматичного стресу від вивчення посттравматичного зростання замість розробки цілісної перспективи для цілей розуміння цих форм людського досвіду у межах однієї моделі.
Посилання
Zubovsʹkyy, D. (2019). Osobystisne zrostannya uchasnykiv ATO uposttravmatychnyy period [Personal growth of anti-terrorist operation participants in the post-traumatic period]. Natsionalʹnyy universytet oborony Ukrayiny imeni Ivana Chernyakhovsʹkoho. Kyyiv, Ukrayina. [in Ukrainian]
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. New York: Free Press.
Joseph, S., &Williams, R. (2005). Understanding post traumatic stress: Theory, reflections, context, andfuture. Behavioral and Cognitive Psychotherapy, 33, 423 – 441.
Linley, P. A., &Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17, 11–21.
Melnik, O. (2019). Post-traumatic grow than dresilientre integration of the Ukrainian combatants. PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 5 (6), 79-92. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.6.6
Maddux, J. E., Snyder, C. R., &Lopez, S. J. (2004). Toward a positiveclinicalpsychology: Deconstructing the illness ideology and constructing an ideology of human strengths and potential. In P. A. Linley& S. Joseph (Eds.), Positive psychology in practice (pp. 320–334).
Hoboken, NJ: Wiley. Rogers, C. R. (1959). A theory of therapy, personality, and interpersonal relationships, as developed intheclient-centered framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A study of a science: Vol. 3. Formulations of the person and the social context (pp. 184 –256). NewYork: McGraw-Hill.
Ryan, R. M., &Deci, E. L. (2001). On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology,52, 141–166.
Ryff, C. D., &Singer, B. H. (1996). Psychologicalwell-being: Meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and Psychosomatics, 65, 14 –23.
Tytarenko, T. M. (2015). Yak dopomohty svidkam i uchasnykam travmatychnykh podiy: horyzonty sotsialʹno-psykholohichnoyireabilitatsiyi [How to help witnesses and participants in traumatic events: the horizons of socio-psychological rehabilitation]. Aktualʹni problemy sotsiolohiyi psykholohiyi pedahohiky, 4(29), 163–170. [in Ukrainian]
Shelyuh, O. A. (2014). Bahatovymirnistʹ fenomenu posttravmatychnoho rostu: biolohichnyy, psykholohichnyy ta sotsiokulʹturnyyskladnyky osobystisnykh transformatsiy [Multidimensionality of the phenomenon of post-traumatic growth: biological, psychological and socio-cultural components of personal transformations]. Psykholohiya i osobystistʹ, 1 (5), 112–129. [in Ukrainian]
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/