Ключові слова
задоволеність життям
пандемія
коронавірус
COVID-19
Як цитувати
Анотація
COVID-19 сприяв радикальним змінам в повсякденному житті людей, що поставило під загрозу їх благополуччя. За таких умов знання психологічних особливостей переживання ситуації пандемії та її вплив на задоволеність життям як складової суб’єктивного благополуччя особистості має першочергове значення для вирішення проблем психічного здоров’я в період надзвичайної ситуації.
На основі результатів крос-секційного дослідження вибірки з 465 осіб було встановлено, що 2/3 респондентів відчули істотний вплив пандемії на своє життя. Відбулися негативні зміни в професійній, фінансовій сферах, самопочутті, з’явилася тривога за здоров’я та можливі негативні економічні наслідки, які не залежали від соціально-демографічних факторів. Встановлено, що висока задоволеність життям є фактором, що зменшує суб’єктивний вплив стрес-факторів COVID-19. Окрім того, отримані результати свідчать на користь стабільності когнітивного компоненту суб’єктивного благополуччя особистості після майже року розповсюдження коронавірусу в Україні.
Посилання
Ahorsu, D. K., Lin, Ch.-Y., Imani, V., Saffari, M., Griffiths, M. D., Pakpour, A. H. (2020). The Fear of COVID-19 Scale: Development and Initial Validation. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00270-8
Ammerman, B. A., Burke, T. A., Jacobucci, R., McClure, K. (2020). Preliminary Investigation of the Association Between COVID-19 and Suicidal Thoughts and Behaviors in the U.S. https://doi.org/10.31234/osf.io/68djp.
Anglim, J., Horwood, S., Smillie, L. D., Marrero, R. J., & Wood, J. K. (2020). Predicting psychological and subjective wellbeing from personality: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 146(4), 279-323. https://doi.org/10.1037/bul0000226
Boyko, O. M., Medvedeva, T. I., Enikolopov, S. N., Vorontsova, O. Yu., Kazmina, O. Yu. (2020). Psihologicheskoe sostoyanie lyudey v period pandemii COVID-19 i misheni psihologicheskoy rabotyi [The psychological state of people during the COVID-19 pandemic and the target of psychological work]. Psihologicheskie issledovaniya, 13(70), 1. URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2020v13n70/1731-boyko70.html [in Russian]
Brooks, S. K., Webster, R. K., Smith, L. E., Woodland, L., Wessely, S., Greenberg, N., Rubin, G. J. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. The Lancet, 395, 912-920. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
Casagrande, M., Favieri, F., Tambelli, R., Forte, G. (2020). The enemy who sealed the world: Effects quarantine due to the COVID-19 on sleep quality, anxiety, and psychological distress in the Italian population. Sleep Medicine, 75, 12-20. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.05.011
Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavior sciences. (2nd ed.). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers. https://doi.org/10.4324/9780203771587
Courtet, P., Olié, E., Debien, C., Vaiva, G. (2020). Keep socially (but not physically) connected and carry on: Preventing suicide in the age of COVID-19. Journal of clinical psychiatry, 81(3), e20com13370. doi: 10.4088/JCP.20com13370
Cullen, W., Gulati, G., Kelly, B. D. (2020). Mental health in the COVID-19 pandemic. QJM: An International Journal of Medicine, 113(5), 311-312. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa110
Cummins, R. A. (2015). The theory of subjective wellbeing homeostasis: A contribution to understanding life quality. A Life Devoted to Quality of Life. Dordrecht, Netherlands: Springer, 61-79. doi: 10.1007/978-3-319-20568-7_4
Diener, E., Tay, L. (2017). A Scientific Review of the Remarkable Benefits of Happiness for Successful and Healthy Living. In: Happiness: Transforming the Development Landscape. Thimphu: The Centre for Bhutan Studies and GNH, 90-117. https://www.bhutanstudies.org.bt/publicationFiles/OccasionalPublications/Transforming%20Happiness/Chapter%206%20A%20Scientific%20Review.pdf
Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95(3), 542-575. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542
Diener, E., Oishi, S., Tay, L. (2018). Introduction by the editors. In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.) Handbook of Well-Being. Salt Lake City, UT: DEF Publishers. doi:nobascholar.com
Diener, E., Ryan, K. (2009) Subjective well-being: a general overview. South African Journal of Psychology, 39(4). 391-406. doi:10.1177/008124630903900402
Fedosenko, E. V. (2020). Zhizn posle karantina: psihologiya smyislov i koronavirus COVID-19 [Life after the quarantine: psychology of sense and coronavirus COVID-19]. Psihologicheskie problemyi smyisla zhizni i akme, (XXV), 34-47. doi: 10.24411/9999-042A-2020-00040 [in Russian]
Harper, C.A., Satchell, L., Fido, D., Latzman, R. (2020). Functional fear predicts public health compliance in the COVID-19 pandemic. PsyArXiv. https://doi.org/10.31234/osf.io/jkfu3
Jeong, H., Yim, H. W., Song, Y. J., Ki, M., Min, J. A., Cho, J., & Chae, J. H. (2016). Mental health status of people isolated due to Middle East Respiratory Syndrome. Epidemiology and health, 38, e2016048. https://doi.org/10.4178/epih.e2016048
Kakodkar, P, Kaka, N, Baig, M. N. (2020). A comprehensive literature review on the clinical presentation, and management of the pandemic coronavirus disease 2019 (COVID-19). Cureus, 12(4):e7560. doi:10.7759/cureus.7560
Lau, A. L., Chi, I., Cummins, R. A., Lee, T. M.., Chou, K. L., Chung, L. W. (2008) The SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome) pandemic in Hong Kong: Effects on the subjective wellbeing of elderly and younger people. Aging Ment Health, 12(6), 746-760. doi:10.1080/13607860802380607
Leontev, D. A. (2012). Pozitivnaya psihologiya – povestka dnya novogo stoletiya [Positive Psychology: An Agenda for the New Century]. Psihologiya. Zhurnal Vyisshey shkolyi ekonomiki, 9(4), 36-58. https://psy-journal.hse.ru/data/2013/10/31/1283206512/Leontiev_9-04pp36-58.pdf [in Russian]
Leontev, D. A. (2020). Schaste i sub'ektivnoe blagopoluchie: k konstruirovaniyu ponyatiynogo polya [Happiness and Well-Being: Toward the Construction of the Conceptual Field]. Monitoring obschestvennogo mneniya: Ekonomicheskie i sotsialnyie peremenyi, 1, 14-37. https://doi.org/10.14515/monitoring.2020.1.02. [in Russian]
Li, J., Yang, A., Dou, K., Wang, L., Zhang, M., Lin, X. (2020). Chinese public’s knowledge, perceived severity, and perceived controllability of the COVID-19 and their associations with emotional and behavioural reactions, social participation, and precautionary behaviour: A national survey. PsyArXiv. https://doi.org/10.31234/osf.io/5tmsh
Luhmann, M., Hofmann, W., Eid, M., Lucas, R. E. (2012). Subjective well-being and adaptation to life events: a meta-analysis. Journal of personality and social psychology, 102(3), 592-615. https://doi.org/10.1037/a0025948
Lyubomirski, S. (2014). Psihologiya schastya. Novyiy podhod [The psychology of happiness. New approach]. SPb.: Piter [in Russian]
Lyubov, E. B., Zotov, P. B, Polozhiy, B. S. (2020). Pandemii i suitsid: idealnyiy shtorm i moment istinyi [Pandemics and suicide: a perfect storm and a moment of truth]. Suitsidologiya, 1(38), 3-38. doi.org/10.32878/suiciderus.20-11-01(38)-3-38 [in Russian]
Mamun, M. M., Ullah, I. (2020). COVID-19 suicides in Pakistan, dying off not COVID-19 fear but poverty? – The forthcoming economic challenges for a developing country. Brain, Behavior, and Immunity, 87, 163-166. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.05.028
Mihashi, M., Otsubo, Y., Yinjuan, X., Nagatomi, K., Hoshiko, M., Ishitake, T. (2009). Predictive factors of psychological disorder development during recovery following SARS outbreak. Health Psychol, 28(1), 91-100. doi: 10.1037/a0013674. PMID: 19210022
Nestik, T.A. (2020). Vliyanie pandemii COVID-19 na obschestvo: sotsialno-psihologicheskiy analiz [The impact of the COVID-19 pandemic on society: socio-psychological analysis]. Institut psihologii Rossiyskoy akademii nauk. Sotsialnaya i ekonomicheskaya psihologiya, 2(18), 43-83. doi: 10.38098/ipran.sep.2020.18.2.002 [in Russian]
Osin, E. N., Leontev, D. A. (2020). Kratkie russkoyazyichnyie shkalyi diagnostiki sub'ektivnogo blagopoluchiya: psihometricheskie harakteristiki i sravnitelnyiy analiz [Brief Russian-Language Instruments to Measure Subjective Well-Being: Psychometric Properties and Comparative Analysis]. Monitoring obschestvennogo mneniya: Ekonomicheskie i sotsialnyie peremenyi, 1, 117-142. https://doi.org/10.14515/monitoring.2020.1.06. [in Russian]
Pellecchia, U, Crestani, R, Decroo, T, Van den Bergh, R, Al-Kourdi, Y (2015). Social Consequences of Ebola Containment Measures in Liberia. PLoS ONE, 10(12), e0143036. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0143036
Rajkumar, R. P. (2020). COVID-19 and mental health: A review of the existing literature. Asian journal of psychiatry, 52, 102066. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102066
Rasskazova, E. I., Leontev, D. A., Lebedeva, A. A. (2020). Pandemiya kak vyizov sub'ektivnomu blagopoluchiyu: trevoga i sovladanie [Pandemic as a Challenge to Subjective Well-Being: Anxiety and Coping]. Konsultativnaya psihologiya i psihoterapiya, 28(2), 90-108. https://doi.org/10.17759/cpp.2020280205 [in Russian]
Ren, X., Huang, W., Pan, H., Huang, T., Wang, X., Ma, Y. (2020). Mental Health During the Covid-19 Outbreak in China: a Meta-Analysis. Psychiatric Quarterly, 91, 1033-1045. https://doi.org/10.1007/s11126-020-09796-5
Roy, D., Tripathy, S., Kar, S. K., Sharma, N., Verma, S. K., Kaushal, V. (2020). Study of knowledge, attitude, anxiety & perceived mental healthcare need in Indian population during COVID-19 pandemic. Asian journal of psychiatry, 51, 102083. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102083
Røysamb, E., Nes, R. B., Czajkowski, N. O., Vassend, O. (2018). Genetics, personality and wellbeing. A twin study of traits, facets and life satisfaction. Sci Rep, 8, 12298. https://doi.org/10.1038/s41598-018-29881-x
Seligman, M. (2006). Novaya pozitivnaya psihologiya [New positive psychology]. M.: Sofiya [in Russian]
Seligman, M. (2011). Flourish. A Visionary New Understanding of Happiness and WellBeing. New York: Simon and Schuster.
Sheldon K. (2016). Putting Eudaimonia in its Place: On the Predictor, No the Outcome, Side of the Equation. In: Vittersø J. (ed.) Handbook of Eudaimonic Well-Being. Cham: Springer, 531-541.
Sibley, C. G., Greaves, L. M., Satherley, N., Wilson, M. S., Overall, N. C., Lee, C. H. J., . . . Barlow, F. K. (2020). Effects of the COVID-19 pandemic and nationwide lockdown on trust, attitudes toward government, and well-being. American Psychologist, 75(5), 618-630. http://dx.doi.org/10.1037/amp0000662
Staudinger, U. M. (2000). Viele Gründe sprechen dagegen, und trotzdem geht es vielen Menschen gut: Das Paradox des subjektiven Wohlbefindens. Psychologische Rundschau, 51(4), 185-197. https://doi.org/10.1026//0033-3042.51.4.185.
Steel, P., Schmidt, J., Bosco, F., Uggerslev, K. (2019). The effects of personality on job satisfaction and life satisfaction: A meta-analytic investigation accounting for bandwidth–fidelity and commensurability. Human Relations, 72, 217-247. https://doi.org/10.1177/0018726718771465
Tang, W., Hu, T., Hu, B., Jin, C., Wang, G., Xie, C., Chen, S., Xu, J. (2020). Prevalence and correlates of PTSD and depressive symptoms one month after the outbreak of the COVID-19 epidemic in a sample of home-quarantined Chinese university students. Journal of affective disorders, 274, 1-7. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.05.009
Tov, W. (2018). Well-Being Concepts and Components. In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.) Handbook of Well-Being. Salt Lake City, UT: DEF Publishers. doi:nobascholar.com
Yao, H. (2020). The more exposure to media information about COVID-19, the more distressed you will feel. Brain, Behavior, and Immunity, 87, 167-169. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.05.031
Zettler, I., Schild, C., Lilleholt, L., Kroencke, L., Utesch, T., Moshagen, M., … Geukes, K. (2020). The role of personality in COVID-19 related perceptions, evaluations, and behaviors: Findings across five samples, nine traits, and 17 criteria. PsyArXiv. https://doi.org/10.31234/osf.io/pkm2a
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/