Ключові слова
пандемія
психоаналітична психотерапія
психоаналіз
Україна
Як цитувати
Анотація
Неуникні обставини, викликані пандемією COVID-19, здатні суттєво впливати на психоаналітичну практику – принаймні на її сетинг та формат – що завжди розумілося як надважлива рамка, "третє" психоаналізу. Тому конкретні клінічні спостереження за розгортанням несвідомих процесів, які можуть проявлятися під час психоаналітичних сеансів, а також відповідні модифікації сетингу та техніки в цей період мають надзвичайне значення.
Результати опитування українських психоаналітиків та психоаналітичних психотерапевтів показали, що більшість респондентів намагалися продовжувати свою практику в нових пандемічних умовах, що було більш успішним у більш досвідчених (в роках) практиків. Однак ⅙ респондентів була змушена припинити свою практику через карантин.
Майже половина психоаналітиків та психотерапевтів впровадила деякі зміни сетингу або формату через розгортання COVID-19. Це були переважно фінансові передомовленості, включаючи зменшення або тривалу затримку платежів, перехід на віддалений формат сесій та зменшення кількості сесій на тиждень; проте з деякими аналізантами процес був призупинений через карантинні обмеження.
Ті, хто продовжував працювати, досить одностайно відзначали, що їхні пацієнти відчували нові сильні почуття, зокрема почуття страху, тривоги, "кастрованості", агресії та гніву, а також надію та безнадію, хоча різноманіття почуттів насправді було великим і включало навіть полегшення і свободу. Близько половини респондентів повідомили про деякі зміни у перенесенні та контрперенесенні протягом досліджуваного періоду, що також було пов’язано з тривалістю практичного досвіду, статусом сертифікації, рекомендаціями психоаналітичних асоціацій та готовністю пацієнтів говорити про теми, пов’язані з пандемією і карантином. Хоча більшість респондентів вказали на відчутну підтримку з боку колег, це головним чином залежало від уважності асоціацій і основного методу практики.
Неоднорідність отриманих спостережень щодо більшості категорій опитування (тобто сетингу, тем на сесіях, перенесення та контрперенесення), з розподілом близько 50/50, не лише показує значну роль кожного конкретного психоаналітика, який конструює власну індивідуальну відповідь на пандемію COVID-19, але також порушує питання можливого розщеплення в психоаналітичному співтоваристві, відображаючи позасвідому реакцію населення на вірусну небезпеку.
Посилання
Aibel, M. (2020). The joy of the session (notes from the pandemic quarantine). Attachment: Volume 14 Number 2 / Special Issue – Attachment in the Time of the Pandemic. pp. 193-203(11). doi: 10.33212/att.v14n1.2020.193
Bagaric, B., Jokic-Begic. (2020). Measuring therapists' attitudes toward integration of technology in psychotherapy and predicting their use of technology. Journal of clinical psychology. 2020; 1–22. doi: 10.1002/jclp.22967
Benvenuto, S. (2020). The virus and the unconscious. My Diary. European Journal of Psychoanalysis. Issue “Psychoanalysts Facing Coronavirus”. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.journal-psychoanalysis.eu/the-virus-and-the-unconscious-my-diary/
Bolanos, J., Lucero J., Raz, F. B. (2020). A pandemized world: the human being in the face of its own exclusion as a species. European Journal of Psychoanalysis. Issue “Psychoanalysts Facing Coronavirus''. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.journal-psychoanalysis.eu/a-pandemized-world-the-human-being-in-the-face-of-its-own-exclusion-as-a-species/
Blackman, J. S. (2020). A psychoanalytic view of reactions to the coronavirus pandemic in China. The American Journal of Psychoanalysis. 80(3). pp. 119–132. doi: 10.1057/s11231-020-09248-w
Bronstein, A. A. (2020). The case of J: Working as a psychoanalyst during the Pandemic. The International Journal of Psychoanalysis, 101(4), 797-804. doi: 10.1080/00207578.2020.1799524
Bugliani, A. (2020). "You have to do this, and only this": a plea for clinical flexibility at the time of coronavirus. Attachment: Volume 14 Number 2 / Special Issue – Attachment in the Time of the Pandemic. pp. 214-226(13). doi: 10.33212/att.v14n2.2020.214
Catz, H., Ferruta, A., Francesconi, M., Goisis, P. et al. (2020). Fear of Lockdown Psychoanalysis, Pandemic Discontents and Climate Change. Publisher: Frenis Zero.
Dodds, J. (2020). Elemental Catastrophe: Ecopsychoanalysis and the Viral Uncanny of COVID-19. Stillpoint: Digital Magazine in the Eye of the Storm, Issue 004 (Apocalypse). Date of access 05/03/2020. Available at: https://stillpointmag.org/articles/elemental-catastrophe-ecopsychoanalysis-and-the-viral-uncanny-of-covid-19/
Elise, D. (2019). Creativity and the Erotic Dimensions of the Analytic Field. Routledge.
Elise, D. (2020). The Erotic Body. Psychoanalysis.Today. Issue 12 «The Body and Psychoanalysis».
Ellis, M. L. (2020). Dissenting colleagues; power, alienation, vulnerability. Psychodynamic Practice, 26:2, 124-135, doi: 10.1080/14753634.2020.1745677
Gentile, J. (2020). Time may Change Us: The Strange Temporalities, Novel Paradoxes, and Democratic Imaginaries of a Pandemic. Journal of the American Psychoanalytic Association. 68(4):649-669. doi: 10.1177/0003065120955120
Humer, E., Pieh, C., Kuska, M., Barke, A., Doering, B. K., Gossmann, K., ... & Probst, T. (2020). Provision of Psychotherapy during the COVID-19 Pandemic among Czech, Germanand Slovak Psychotherapists. International Journal of Environmental Research and PublicHealth, 17(13), 4811. doi:10.3390/ijerph17134811
Johanssen, J. (2020). Social Media and Coronavirus: Paranoid-Schizoid Technology and Pandemic? Human Arenas. doi: 10.1007/s42087-020-00162-2
Kegerreis, S. (2020). Some thoughts on working psychoanalytically through the pandemic – The state of the good object. Psychodynamic Practice, 26:4, 364-368, doi: 10.1080/14753634.2020.1830657
Klein, M. (1932). The psycho-analysis of children. London: Hogarth Press.
Lesley, M. (2020). Psychoanalytic Perspectives on Moral Injury in Nurses on the Frontlines of the COVID-19 Pandemic. Journal of the American Psychiatric Nurses Association. 27(1). doi: 10.1177/1078390320960535
Lima, C. D.; de. (2020). Psychoanalytical Investigation of Clinical Phenomena in Psychosis, in the Pandemic Context of COVID-19. Psychology. 11(12):1837-1853. doi: 10.4236/psych.2020.1112116
Lippin, R. (2020). The lockdown. Psychodynamic Practice. 26:3, 221-226, doi: 10.1080/14753634.2020.1781331
Malater, E. (2020). The Logical Time of Ending a ZOOM Session as a Metaphor for the Terror of the Current Situation. European Journal of Psychoanalysis. Issue “Psychoanalysts Facing Coronavirus”. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.journal-psychoanalysis.eu/the-logical-time-of-ending-a-zoom-session-as-a-metaphor-for-the-terror-of-the-current-situation/
McWilliams, N. (2020). Psychotherapy in a Pandemic. Psicoanalisi applicata alla Medicina, Pedagogia, Sociologia, Letteratura ed Arte. Date of access 05/02/2020. Available at: http://web.tiscali.it/cispp/mcwilliamsPANDEMIC.htm
Rizq, R. (2020). What have we lost? Psychodynamic Practice, 26:4, 336-344, doi: 10.1080/14753634.2020.1845068
Rossi, R.S., Ferro, M. (2020). Skype as a protected means to live a relationship. International Forum of Psychoanalysis, 29:3, 188-191, DOI: 10.1080/0803706X.2020.1738549
Rowlandson, B. (2020). Cellos in the dark: managing attachment bonds in the time of Covid-19. Attachment: Volume 14 Number 2 / Special Issue – Attachment in the Time of the Pandemic. pp. 204-213(10). doi: 10.33212/att.v14n2.2020.204
Shah, D. (2018). Arrogance in countertransference. In Arrogance (pp. 115-129). Routledge. doi: 10.4324/9780429429682-8
Sloane, J. (2020). Remote or close? Notes on working psychoanalytically by videoconference. Attachment: Volume 14 Number 2 / Special Issue – Attachment in the Time of the Pandemic. pp. 227-241(15). doi: 10.33212/att.v14n2.2020.227
Steele, H. (2020). COVID-19, Fear and the Future: an attachment perspective. Clinical Neuropsychiatry, 17(2).
The Ukrainian Association of Psychoanalysis. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: http://pa-uap.org/
The Ukrainian Psychoanalytic Society. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: https://psy-a.in.ua/
The Ukrainian Union of Psychotherapists. Website. Date of access 09/08/2020. Available at: https://usp.community/register
Varela, Y. (2020). On the use of teleanalysis during COVID-19 in Panama. Psychoanalysis and Psychotherapy in China. 3(1):154-157. doi: 10.33212/ppc.v3n1.2020.154
Velykodna, M. (2021). Psychoanalysis during the COVID-19 pandemic: several reflections on countertransference. Psychodynamic practice. doi: 10.1080/14753634.2020.1863251
Velykodna, M., Frankova, I. (2020). Psychological and psychotherapeutic assistance during the COVID-19 pandemic: current challenges. In Psychosomatic Medicine and General Practice. Vol 5, Issue 1, doi: 10.26766/PMGP.V5I1.213
Velykodna, M., Tsyhanenko, H. (2020). Which theories and conceptions do psychoanalysts and psychoanalytic psychotherapists consider helpful in their practice during the COVID-19 pandemic unfolding in Ukraine? Psychological journal. Issue 6(8), 88-100. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.8.7
Western, S. (2020). Covid-19: An intrusion of the Real The unconscious unleashes its Truth. Electronic Essay on Academia.edu. Date of access 05/02/2020. Available at: https://www.academia.edu/42201252/Covid-19_An_intrusion_of_the_Real_The_unconscious_unleashes_its_Truth
Winnicott, D. W. (1957). Mother and child: A primer of first relationships.
Yuran, A. (2020). On tendencies manifested by COVID-19. Psy.Media. Date of access 05/08/2020. Available at: https://psy.media/aiten-yuran-o-viruse/
Zangrilli, Q. (2020). Coronavirus and Psychic Regression. Psicoanalisi e Scienza. Date of access 05/03/2020. Available at: https://www.psicoanalisi.it/english/205936/
Zizek, S. (2020). Pandemic. COVID-19 Shakes the World. Cambridge: Polity.
Zwart, H. (2018). Vampires, Viruses and Verbalisation: Bram Stoker’s Dracula as a genealogical window into fin-de-siècle science. Janus Head: Journal of Interdisciplinary Studies in Literature, Continental Philosophy, Phenomenological Psychology, and the Arts, 16 (2):14-53.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/