ОБРАЗИ Я-РЕАЛЬНОГО ТА Я-ІДЕАЛЬНОГО У ЖІНОК В АБ’ЮЗИВНИХ СТОСУНКАХ

Анотація

Актуальність дослідження образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках визначається важливістю теоретичних та практичних запитів сучасного суспільства. Роль жінки у соціумі, специфіка побудови міжособистісних стосунків, психологічні аспекти аб’юзивних стосунків стали предметом наукового пошуку багатьох вітчизняних та більшою мірою зарубіжних дослідників. Теоретико-методологічну базу дослідження образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках розробили Дж. Бердахл, С. Мур, Н. Бучанан, Л. Фіцжеральд, К. Броун, Р. Сміз, Дж. Холмберг, Дж. Корніш, І. Хобман, С. Рестубог, Д. Дютон, Т. Орава, П. МакЛеод та інші. Мета статті полягає у визначенні особливості формування та прояву образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках.

Визначено, що Я-концепція людини є основоположною у формуванні її особистості. Розглянуто чотири статуси формування образу Я: досягнута ідентичність, ідентифікаційний мораторій, неоплачена ідентичність, дифузна ідентичність. Проаналізовано особливості та чинники, що зумовлюють формування трьох модальностей Я-концепції: Я-реальне, Я-ідеальне та Я-дзеркальне. У структурі Я-концепції розглядаються чотири компоненти  як регулятори  поведінки людини: когнітивний, афективний, конативний і провідні життєві смисли, їх прояв у ситуаціях соціальної взаємодії. На основі аналізу літературних джерел механізмами маніпуляції у аб’юзивних стосунках визначаються фізичне та психологічне насилля, останнє уособлюється в словесних образах, соціальній та економічній ізоляції тощо.

Перспективою подальших досліджень визначається здійснення емпіричного аналізу формування образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках. Предметом наукового інтересу визначається самооцінка жінки в аб’юзивних стосунках як чинник формування її Я-концепції.