Анотація
Актуальність дослідження образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках визначається важливістю теоретичних та практичних запитів сучасного суспільства. Роль жінки у соціумі, специфіка побудови міжособистісних стосунків, психологічні аспекти аб’юзивних стосунків стали предметом наукового пошуку багатьох вітчизняних та більшою мірою зарубіжних дослідників. Теоретико-методологічну базу дослідження образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках розробили Дж. Бердахл, С. Мур, Н. Бучанан, Л. Фіцжеральд, К. Броун, Р. Сміз, Дж. Холмберг, Дж. Корніш, І. Хобман, С. Рестубог, Д. Дютон, Т. Орава, П. МакЛеод та інші. Мета статті полягає у визначенні особливості формування та прояву образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках.
Визначено, що Я-концепція людини є основоположною у формуванні її особистості. Розглянуто чотири статуси формування образу Я: досягнута ідентичність, ідентифікаційний мораторій, неоплачена ідентичність, дифузна ідентичність. Проаналізовано особливості та чинники, що зумовлюють формування трьох модальностей Я-концепції: Я-реальне, Я-ідеальне та Я-дзеркальне. У структурі Я-концепції розглядаються чотири компоненти як регулятори поведінки людини: когнітивний, афективний, конативний і провідні життєві смисли, їх прояв у ситуаціях соціальної взаємодії. На основі аналізу літературних джерел механізмами маніпуляції у аб’юзивних стосунках визначаються фізичне та психологічне насилля, останнє уособлюється в словесних образах, соціальній та економічній ізоляції тощо.
Перспективою подальших досліджень визначається здійснення емпіричного аналізу формування образів Я-реального та Я-ідеального у жінок в аб’юзивних стосунках. Предметом наукового інтересу визначається самооцінка жінки в аб’юзивних стосунках як чинник формування її Я-концепції.
Посилання
Berns, R. (1986). Razvitiye YA-kontseptsii i vospitaniye [Self-concept development and education]. Moscow.: Progress [in Russian].
Raygorodskiy, D.Y. (2003). Psikhologiya samosoznaniya: Khrestomatiya. [The Psychology of Self-Consciousness]. Samara: Izdatel'skiydom «Bakhrakh-M» [in Russian].
Stolin, V.V. (1983). Samosoznaniye lichnosti [Self-awareness of personality]. Moscow: Prosveshcheniye [in Russian].
Khyell, L., Zigler D. (2014). Teorii lichnosti [Personality theories]. Per. s angl. S Melenevskaya, D. Viktorova. Saint Petersburg: Piter [in Russian].
Brown, K.S. (2019). # metoo: Sexual Harassment within Psychology, Social Work, and Marriage/Couple and Family Therapy Training Programs. Journal of Feminist Family Therapy, 31(4),195-210. doi:10.1080/08952833.2019.1676958
Champion, J.D. (1996). Woman abuse, assimilation, and self-concept in a rural Mexican American community. Hispanic Journal of Behavioral Sciences,18(4),508-521. doi:10.1177/07399863960184005
Christensen, M.J., Brayden, R.M., Dietrich, M.S., McLaughlin, F.J., Sherrod, K. B., & Altemeier, W.A. (1994). The prospective assessment of self-concept in neglectful and physically abusive low-income mothers. Child Abuse & Neglect, 18(3),225-232.doi: 10.1016/0145-2134(94)90107-4
Collin-Vézin, D., Hébert, M., Manseau, H., Blais, M., & Fernet, M. (2006). Self-concept and dating violence in 220 adolescent girls in the child protective system. – In Child and Youth Care Forum, 35(4), 319-326. doi: 10.1007/s10566-006-9019-6
Dimmitt, J.H. (1995). Self-concept and woman abuse: a rural and cultural perspective. Issues in mental health nursing, 16(6),567-581. doi: 10.3109/01612849509009400
Graham, D.L.R., Rawlings, E., & Rimini, N. (1988). Survivors of terror: Battered women, hostages and the Stockholm Syndrome. In K. Yllo& M. Bograd (Eds.), Feminist perspectives on wife abuse (pp. 217-233). Beverly Hills, CA: Sage.
Hudson, W.W., & Mclntosh, S.R. (1981). The assessment of spouse abuse: Two quantifiable dimensions. Journal of Marriage and the Family, 43(4), 873-888. doi: 10.2307/351344
La Motte, A. D., Gower, T., Miles-McLean, H., Farzan-Kashani, J., & Murphy, C.M. (2019). Trauma’s influence on relationships: clients’ perspectives at an intimate partner violence intervention program. Journal of family violence, 34(7), 655-662. doi: 10.1007/s10896-018-0004-2
Murphy, C.M., & Cascardi, M. (2005). Treating the abusive partner: an individualized cognitive-behavioral approach. Guilford Press.
Smith, R.D., Holmberg, J., & Cornish, J.E. (2019). Psychotherapy in the #MeToo era: Ethical issues. Psychotherapy, 56(4), 483-490.doi: 10.1037/pst0000262
Walker, L.E. (2009). The Battered Woman Syndrome. Springer Publishing Co., NewYork.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
