ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БУЛЬБАШКИ НА ЛЮДИНУ ТА СОЦІУМ

Анотація

Стаття присвячена ґрунтовному теоретичному розгляду проблеми бульбашки фільтрів з урахуванням позицій різних науковців щодо неї.

Констатується, що, на думку І. Парізера та його послідовників, існування інформаційної бульбашки представляє серйозну суспільного рівня проблему, суть якої полягає в тому, що рекомендаційні алгоритми Мережі, використовуючи усі можливі елементи персоналізації / ідентифікації користувача в Інтернеті, викладають на його запит лише ту інформацію, що узгоджується з його минулими пошуками в Мережі, відображаючи його зацікавленість, ігноруючи та відсікаючи при цьому альтернативну інформацію, що може суперечити його поглядам.

У такий спосіб відбувається маніпулювання інформацією, яка втрачає свою головну якість – інформативність, позбуваючись водночас можливості перетворення на систему знань. При цьому людина в Мережі не знає, що перебуває в бульбашці фільтрів, а її поінформованість обмежена лише тими відомостями, які їй відкрила Мережа, орієнтуючись на її минулі запити та дії в Інтернеті загалом, і є односпрямованою, інтелектуально ізолюючи користувача.   

Зазначається, що у нашому розумінні бульбашка фільтрів – це спроба алгоритмів, що задають правила пошуку інформації в Мережі, базуючись на персоналізації людини в ній та попередніх її пошуках / діях, перетворити цілісні потоки інформації на штучно створені, обмежені в обсязі та змісті блоки / кліпи, що викривляють об’єктивне розуміння інформації / ситуації, роблячи його однобоким.

Підкреслюється, що позитивна роль бульбашки фільтрів помітна в скороченні часу, потрібного людині, щоб знайти в Мережі цікаву та важливу інформацію. Проте негативних наслідків існування інформаційної бульбашки значно більше, і одним з них є ситуація, коли людина не здатна зрозуміти, що на ту саму проблему можуть бути різні погляди, відмінні від її власного, іншим – поляризація суспільства: поділ його на окремі групи (зі своїм розумінням ситуації), кожна з яких вважає себе носієм справжніх знань і при цьому не розуміє інших.

Зазначається, що феномен бульбашки фільтрів викликав у науці тривалу і досі не завершену дискусію як з приводу існування інформаційної бульбашки, так і щодо питання про можливість довести / спростувати це емпірично.

Наголошується справедливість думки науковців, що крім бульбашки фільтрів існують не менш дієві критичні фільтри у свідомості людини, що обмежують сприйняття нею реальності, фільтруючи отримувану нею інформацію так, щоб вона цілком узгоджувалася з поглядами та переконаннями людини.

Підсумовується, що проблема бульбашки фільтрів цілком реальна, а її замовчування, спроби нівелювати чи применшити її значення здатні лише погіршити ситуацію, даючи карт-бланш тим, хто прагне маніпулювати інформацією в Інтернеті та соціумі, приховуючи значні її обсяги, важливі для цілісного розуміння різних проблем.