ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОГНІЦІЙ ТА ЕМОЦІЙ ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ ЇХ ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження когнітивної та афективної сфери підлітків. Мета дослідження полягала у визначенні характеру і специфіки типових когніцій та емоцій підлітків в контексті їх особистісного становлення. В ході дослідницької роботи було визначено характерні для респондентів прояви емоційності та провідні дисфункційні когнітивні схеми; встановлено специфіку взаємозв’язків між зазначеними змінними; здійснено порівняльний аналіз закономірностей, характерних для двох груп досліджуваних: молодшого і старшого підліткового віку. У якості методів емпіричного дослідження було використано Дюссельдорфський опстувальник схем (дитяча версія) та Індивідуально-типологічний опитувальник (підліткова версія). Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою кореляційного аналізу, а саме коефіцієнта кореляції Спірмена. В результаті дослідницької роботи було встановлено наявність безпосереднього взаємозв’язку між когніціями та емоціями в контексті особистісного становлення підлітків.  Зокрема, було з’ясовано,  що старшим підліткам притаманна більша кількість дисфункційних когнітивних схем, що може свідчити про загострення кризи особистісного становлення на даному віковому етапі. Крім того, для старшої групи досліджуваних характерним є більш тісний зв’язок між емоційними проявами та глибинними переконаннями. Це дозволяє припустити, що інтенсифікація прояву дисфункційних схем призводить до загострення емоційних проявів і переживань. На основі цього було сформульовано висноки про те, що типові когніції породжують звичні емоційні реакції, які багаторазово повторюючись перетворюються на особистісні прояви емоційності і, своєю чергою, підкріплюють провідні когнітивні патерни, в тому числі і дисфункційні когнітивні схеми. Перспективи подальших наукових пошукувань у цій сфері полягають в розширенні вікового діапазону досліджуваних і порівнянні особливостей когнітивної та афективної сфери підлітків з відповідними особливостями респондентів дитячого і юнацького віку, а також у практико-орієнтованому дослідженні способів і стратегій цілеспрямованого психологічного впливу на когнітивну та афективну сферу підлітків з метою зниження патологічного впливу дисфункційних когнітивних схем на життя та психоемоційне благополуччя особистості.