Анотація
У статті розглянуто та проаналізовано результати емпіричного дослідження частоти, структури та впливу особистісних акцентуацій на стиль конфліктної поведінки студенток. Дослідження було проведено серед 104 студенток віком 21-23 років у період з березня 2019 року по травень 2019 року у двох університетах України. В якості методичного інструментарію були використані опитувальник діагностики типу акцентуації особистості К.Леонгарда-Г.Шмішека та опитувальник діагностики стилів конфліктної поведінки К.Томаса-Р.Кілмена.
Виявлено суперечливі факти, як на підтвердження, так і на спростування ідеї К.Леонгарда про мінливість частоти особистісних акцентуацій серед досліджуваних залежно від їх національних особливостей та "життєвих обставин". Проведене порівняння отриманих нами результатів з даними трьох раніше проведених різними дослідниками зрізів засвідчило, що немає суттєвих відмінностей у показниках рівнів особистісних акцентуацій у студенток в Україні та у Російській Федерації в одному випадку. Проте такі відмінності зафіксовано в іншому випадку. Проведене порівняння підтверджує думку про помітну мінливість рівнів особистісних акцентуацій та необхідність їх діагностики для кожної окремої вибірки з певними віковими, статевими, політичними, соціально-економічними, соціально-психологічними та іншими особливостями.
Для виявлення звʼязків між шкалами особистісних акцентуацій (SQ) та шкалами стилів поведінки у конфлікті (ТKCMI) розраховувались коефіцієнти рангової кореляції Спірмена як у загальній вибірці студенток, так і у підвибірці, що складалася лише з акцентуйованих особистостей. Було встановлено п'ять значущих кореляцій у загальній вибірці. Серед них - три кореляційні звʼязки були позитивними (ригідність і суперництво, емотивність і пристосування, дистимія і уникнення) та два - негативними (гіпертимія і уникнення, демонстративність і уникнення). У підвибірці студенток з акцентуйованими рисами особистості було виявлено сім значущих кореляцій. Кількість та значущість коефіцієнтів кореляції в підвибірці були вищими, ніж у загальній вибірці студенток. Отже, вищий рівень акцентуйованих рис студенток сильніше впливає на стиль їх конфліктної поведінки.
Аналіз рівня значущості коефіцієнтів кореляції у підвибірці студенток дозволяє оцінити силу дії акцентуйованих рис. Щодо цього показника слід зробити висновок, що сім з десяти акцентуйованих рис (гіпертимія, ригідність, емотивність, педантичність, тривожність, циклотимія, збудливість) менше чи більше впливають на стиль конфліктної поведінки студенток. Кожна акцентуйована риса по-своєму впливає на стиль конфліктної поведінки студенток. Найбільшим впливом відзначаються такі риси акцентуацій, як гіпертимія, ригідність та емотивність. Педантичність, тривожність, циклотимія, збудливість спричиняють помірну дію. Демонстративність, дистимія, екзальтованість суттєво не впливають.
Риси акцентуацій (ригідність, емотивність, педантичність, тривожність), що повʼязані зі стилями конфліктної поведінки позитивними кореляціями, сприяють їх вибору при побудові студентками своєї поведінки. Риси акцентуацій (гіпертимія, циклотимія, збудливість), що повʼязані зі стилями конфліктної поведінки негативними кореляціями, - навпаки - перешкоджають вибору відповідних тилів. Натомість демонстративні, дистимічні, екзальтовані студентки будують конфліктну поведінку практично незалежно від впливу акцентуації.
Проведений аналіз кореляцій виявив чотири типи зв’язків між рисами акцентуацій студенток та їхнім стилем управління конфліктами. Це сильні стимулюючі (ригідність і суперництво, емотивність і пристосування) та сильні блокуючі типи зв’язків (збудливість і пристосування, демонстративність і уникнення), помірні стимулюючі (тривожність і суперництво, педантичність і суперництво, дистимія і уникнення) та помірні блокуючі типів зв’язків (гіпертимія і уникнення, циклотимія і пристосування).
Подальше вивчення цього питання могло б доповнити психологічний портрет акцентуйованої особистості даними щодо типової структури й проявів її конфліктності. Ці знання відкривають шлях для діяльності як психіатра, так і психолога, спрямованої на індивідуалізацію корекції акцентуйованих рис, що покликана поліпшити соціальну адаптацію особистості.
Посилання
Antonioni, D. (1998). Relationship Between The Big Five Personality Factors And Conflict Management Styles (pp. 336-355). International Journal of Conflict Management. V. 9. Iss: 4.
Akiskal, H. & Akiskal, K. (2005). Epilogue. The renaissance of the ancient concept of temperament (with a focus on affective temperaments) (pp. 479-493). Maj M., Akiskal H.S., Mezzich J.E, Okasha A., editors. Personality disorders, Chichester, J. Wiley Sons.
Badiiev, I.V. (2015). The typology of character accentuations at teenagers (pp. 60-65). Messenger of Buryat State University. № 5 [in Russian].
Bodtker, A.M. & Jameson, J.K. (2001). Emotion in conflict formation and its transformation: application to organizational conflict management (pp. 259-275). The International Journal of Conflict Management. 12 (3).
Brandes, M. & Bienvenu, O.J. (2006). Personality and anxiety disorders (pp. 263-269). Current Psychiatry Reports. V. 8, no. 4.
Clark, L.A, Watson, D. & Mineka, S. (1994). Temperament, personality, and the mood and anxiety disorders (pp. 103-116). Journal of Abnormal Psychology. V. 103(1).
Desivilya H.S. & Yagil D. (2005). The role of emotions in conflict management: The case of work teams (pp. 55-69). The International Journal of Conflict Management. 16 (1).
Doubchuk, G.М. (2016). The character accentuations in the context of personality’s stress resistance. Тhe intelligence development technology. V.2. №2. Electronic resource : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_2_4 [in Ukrainian].
Dudukalo, N.А. (2014). The interconnection between personality’s accentuation and conflict behavior styles at senior pupils. Electronic resource: https://urok.1sept.ru/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8/652126//. [in Russian].
Filonenko, М.М. (2008). The Psychology of Communication (pp. 210-213). Manual. Kyiv. The learning literature centre. [in Ukrainian].
Hosier, S.G. & Cox, W.M. (2011). Personality and motivational correlates of alcohol consumption and alcohol-related problems among excessive drinking university students. Addicted Behavior, doi:10.1016/j.addbeh.2010.08.029.
Коvalenko, E.A. (2007). The peculiarities of communicativeness in the cases of different types of character accentuation: dis. of PhD. Moscow. 181 [in Russian].
Leonhard, К. (1989). Accentuated Personalities. V.M.Blayhar, editor. 2nd edition. Кiiev, Higher school, 375 [in Russian].
Lizeretti, N.P., Costa, M.V. & Gimeno-Bayón, A. (2014). Emotional Intelligence and Personality in Anxiety Disorders. Advances in Psychiatry. Article ID 968359, 7 pages, https://doi.org/10.1155/2014/968359.
McGuigan, R.J. & Popp, N. (2016). Integral Conflict: The New Science of Conflict. SUNY Press State University of New York, Press Albany. 330.
Psychodiagnostic workshop (pp. 103-109). Мouzyka, О.О. et. al., compilers (1999). Zhytomyr. [in Ukrainian].
Rada C. & Ispas A.T. (2016). Alcohol consumption and accentuated personality traits among young adults in Romania: a cross-sectional study. Substance Abuse Treatment, Prevention, and Policy 11:36. DOI 10.1186/s13011-016-0080-3.
Rahim, A.M., Magner, N.R. & Shapiro, D.L. (2000). Do justice perceptions influence styles of handling conflict with supervisors?: What justice perceptions, precisely? (pp. 9-31). The International Journal of Conflict Management. N. 11 (1).
Shembeleva, H. (2002). On Pathopsychological Features of the Personality of Women Suffering from Lues (pp. 38-40). Dermatology and Psychosomatics. S. Karger AG. V. 3. N. 1.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
