СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ З АДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ У КОНФЛІКТНИХ РОДИНАХ

Анотація

Стаття присвячена питанню соціально-психологічних особливостей формування самосвідомості підлітків з адиктивною поведінкою у конфліктних родинах. Досліджуються складові явища самосвідомості та самооцінки, схильності до девіантної поведінки, рівні агресивних і ворожих реакцій, типи поведінки в конфлікті. У підлітків стосовно ідентифікації самосвідомості загострена потреба у визнанні власної унікальності при психологічній залежності від однолітків, тому підліток ефективно використовує егопозицію. Особливою формою підліткової самосвідомості є почуття дорослості, яке визначається як новоутворення свідомості, через яке підліток порівнює себе з іншими, знаходить зразки для засвоєння, будує свої стосунки з людьми, перебудовує свою діяльність. Виявлено, що в Україні бракує досліджень щодо проблеми вживання психактивних речовин підлітками у конфліктних родинах. За результатами досліджено зазначається, що в підлітковому віці розвиваються специфічні особливості самосвідомості, що проявляються в деформації самооцінки. Виникнення адиктивної поведінки може ґрунтуватися на конфліктній  взаємодії підлітка з його найближчим оточенням у родині, а саме на її  негативному впливі на розвиток особистості. У свою чергу, підліткові невпевненість, напруженість, ворожість, агресивність стають передумовами виникнення руйнуючої адиктивної поведінки. В цілому у підлітків з виявлені такі психологічні особливості, як: невміння долати труднощі, ігнорування перешкод, апатичну підпорядкованість групі з асоціальними установками, знижену самокритичність, тривожне очікування. У підлітків спостерігалась відгородженість та відчуженість, дефіцит у спілкуванні й емоційна нестійкість в умовах стресового навантаження, що провокували адиктивну поведінку. У конфліктних родинах суттю адиктивної поведінки підлітка є прагнення змінити психічний стан або фіксацією власної уваги на конфлікті.  Адикція для них стає універсальним засобом втечі від конфлікту у родині. Девіантні підлітки мають завищену самооцінку і не відчувають провини, на відміну від нормативних підлітків, яким властиві низька самооцінка і почуття провини. Підлітки з девіантною поведінкою схильні до прикрашання власних рис, однак можуть дотримуватися моральних норм і стандартів та справляти гарне враження. Зазначається необхідність подальших дослідженнь різних аспектів конфліктогенності родин в яких підлітки вживають психоактивні речовини.