Анотація
У статті розкрите питання психологічних передумов і ризиків професійного вигоряння співробітників Національної поліції України. Проблематика виникнення синдрому психічного вигоряння співробітників поліції аналізується на основі зарубіжних та пострадянських досліджень, проведених за останні 25 років.
Актуальність обраної теми обґрунтовується тим, що професія поліцейського, яка протікає у середовищі, котре негативне впливає на психологічне здоров’я людини та в якому може виникати та розвиватись синдром психічного вигоряння через суттєвий вплив цілого комплексу стресогенних чинників.
В результаті аналізу емпіричних даних, наведених в науковій літературі відзначається, що психічне вигоряння працівника правоохоронних органів являє собою значимі зміни індивідуально-особистісних якостей фахівця у ході виконання їм професійної правоохоронної діяльності. Найчастіше працівники правоохоронних органів, які випробовують вплив негативних емоцій (як у взаєминах у своєму колективі, так і у відношенні близьких, громадян, потерпілих, злочинців) та значні психологічні перевантаження, пов’язані зі стресами під час здійснення правоохоронної діяльності, мають ризик розвитку психічного вигоряння.
У зарубіжній літературі зазначається, що до психічного вигоряння правоохоронця може привести комплекс стресових факторів, специфічних для цього виду діяльності (загроза життю та здоров’ю, спостереження насильства, постійна небезпека, злочинність і невідомість), вимоги до роботи (терміни виконання робіт, змінна та понаднормова робота, екстремальні ситуації та ситуації, пов’язані із кризовими станами), брак ресурсів (наприклад, неадекватне обладнання, поганий нагляд, неадекватна заробітна плата, відсутність визнання та недостатня кількість персоналу).
Пострадянські дослідники вказують, що до причин, що обумовлені специфікою діяльності правоохоронних органів та викликають психічне вигоряння, можна віднести: детальну правову регламентацію діяльності; наявність владних повноважень стосовно громадян; професійну корпоративність; підвищену відповідальність за результати своєї діяльності; психічні та фізичні перевантаження; екстремальність діяльності; організаційні причини; необхідність у процесі виконання службових завдань вступати в контакт із правопорушниками; відсутність належного психологічного супроводу життєдіяльності співробітників поліції.
Розходження між передумовами появи професійного вигоряння у зарубіжних та пострадянських поліцейських проявляється на перетині операційних та організаційних стресогенних факторів впливу на психічне здоров’я людини.
Посилання
Badyu A. (2013). Filosofiya i sobytie. Moscow: IOI.
Barko V. I., Irkhin Y. B., Nechervet T. V. andothers.(2007). Professional description of the main types of activity in the Internal affairs bodies of Ukraine. Kyiv: RVC KNUU; State Enterprise «Printing House of the Ministry of Internal Affairs».
Burlachuk, L. F., Korolev, D. K. (2000). Adaptaciya oprosnika dlya diagnostiki pyati faktorov lichnosti.Voprosy psihologii. Moskva: Shkola-Press. #1. 126–135.
Kaneman, D. (2005). Prinyatie reshenij v neopredelennosti: Pravila i predubezhdeniya.Harkov: Gumanitarnyjcentr.
Kornilova, T. V. (2010). Princip neopredelennosti v psihologii: osnovaniya i problemy. Psihologicheskie issledovaniya., 3 (11). 11-20.
Kornilova, T. V., Chumakova, M. A. (2014), Shkaly tolerantnosti i intolerantnosti k neopredelennosti v modifikacii oprosnika S. Badnera. Eksperimentalnaya psihologiya. 1. 92-110.
Kuvakin, V. A. (2006) Neizvestnost. M.: Regulyarnaya i haoticheskaya dinamika.
Leontev, D. A. Lichnostnoe izmerenie chelovecheskogo razvitiya(2013).Voprosy psihologii. 3. 67–80.
Lobok, A. M. (2001). Veroyatnostnyj mir. Ekaterinburg: AMB.
Maddi, S. (2005). Smysloobrazovanie v processah prinyatiya resheniya. Psihologicheskij zhurnal. 26 (6). 87–101.
Mej, R. (2001) Smysltrevogi. Moscow: Klass.
Prigozhin, I. (1991). Filosofiya nestabilnosti. Voprosy filosofii. 6. 46–52.
Fromm, E. (1992). Dushacheloveka. M. : Respublika.
Epshtejn, M. N. (2004). Znak_probela: o budushem gumanitarnyh nauk. Moscow : NLO.
Glimcher, P. W. (2005). Indeterminacy in brain and behavior.Annual Review of Psychology. 56 (1). 25–56.
Proulх, T., Heine, S. J., Vohs, K. D. (2010). When is the unfamiliar the uncanny? Measuring affirmation after exposure to absurdist literature, humor and art.Personality and Social Psychology Bulletin. 36(6). 817–829
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
