ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА БАТЬКАМ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЮ

Анотація

У статті ставиться питання необхідності впровадження у процес лікування та розвитку особистості дитини з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) психологічної допомоги їх батькам та сім’ї в цілому. Фокус на допомозі батькам визначається їх актуальним впливом на самопочуття та розвиток особистості їх дітей: від того, в якому психологічному кліматі відбувається становлення та розвиток дитини, залежить її майбутнє здоров’я та соціальна успішність.

Потреба батьків у спеціалізованій психологічній допомозі обґрунтовується як специфікою поведінкових проявів синдрому їх дітей, так і їх власними соціально-психологічними проблемами, серед яких виділяються висока стресогенність, депресивність, агресивність, конфліктність тощо. Оскільки СДУГ визнається розладом, що має спадкову природу, наголошується на актуалізації при наданні допомозі сім’ї питань визначення та корекції розладів, пов’язаних із СДУГ,  у самих батьків. 

Звертається увага, що завдяки сучасним дослідженням, відбувається поповнення  знань про науково обґрунтовані причини виникнення СДУГ, що також повинні знати і враховувати батьки у вихованні та розвитку дітей із СДУГ. Батьки зазвичай не розуміють, що проблеми поведінки та порушення уваги їх дітей базуються на біологічних порушеннях функціонування ділянок мозку, і тому вони потребують особливого ставлення і умов розвитку, а не боротьби з ними і покарань.  

Через широкий діапазон соціально-психологічних проблем, з якими стикається сім’я, де виховується дитина із СДУГ (низький рівень життєзабезпечення, алкоголізм одного з батьків, стресогенність батьків, тривожність, депресивність, занижена самооцінка тощо)  лікування дітей із СДУГ вимагає комплексного мультимодального підходу, що має поєднувати медичні (фармакологічні) заходи, психологічну корекцію поведінки та розвиток когнітивних функцій дітей та підлітків, батьківську та педагогічну просвіту та психологічну допомогу батькам.

Основними напрямками психологічної допомоги батькам дітей із СДУГ визначено: просвіта батьків з метою підвищення їх компетентності про особливості синдрому; сімейна психологічна терапія з метою нормалізації подружніх стосунків, оптимізації ієрархічних відносин у сім’ї; психотерапія та корекція емоційних станів батьків; оволодіння ними ефективними стратегіями виховання та сприяння повноцінному розвитку дитини.  Наголошується, що психологічна допомога батькам дітей із СДУГ повинна мати індивідуальний характер.