ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕТАКОГНІТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
PDF 220-232

Ключові слова

метакогніція
метакогнітивна компетентність
пізнання
особистісно-орієнтоване навчання
воркшоп
студенти немовних спеціальностей
англійська мова

Як цитувати

Demydovych, O. (2019). ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕТАКОГНІТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 5(8), 220–232. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.8.14

Анотація

У статті розглянуто питання формування метакогнітивної компетентності у студентів немовних спеціальностей, які вивчають іноземну мову у закладах вищої освіти. В межах компетентнісного особистійно-орієнтованого підходу до навчання, визначено сутність розуміння метакогнітивної компетентності. На підставі проведеного аналізу літературних джерел показано, що поняття метакогнітивної компетентності вивчається від середини минулого століття іноземними науковцями, а в Україні – лише останні роки, що вказує на недостатнє висвітлення проблеми. Відзначається, що у формулюванні поняття «метакогнітивна компетентність» відсутня одностайність авторів, поняття визначається як «знання, уміння та навички ефективного навчання», «високий рівень мотивації до навчання», «уміння та навички ефективної взаємодії при навчанні» та «уміння та навички постійного самомоніторингу та самокорекції». Результати дослідження виводять визначення метакогнітивної компетентності як сукупність знань, вмінь та навичок навчання та взаємодії у процесі навчання, обумовлених певними особистісними характеристиками. Виокремлено наступні компоненти метакогнітивної компетентності студентів: мотиваційний (представлений мотивацію до навчальної діяльності), когнітивний (представлений знаннями та уявленнями про способи навчання), організаційно-функціональний (представлений навичками практичної реалізації оптимальних способів навчання) та комунікативним (представленим уміннями та навичками взаємодії).

У 2017–2018 і 2018– 2019 н. рр. мало місце дослідження ефективності проведення занять з англійської мови з елементами воркшопів, спрямованих на формування метакогнітивної компетентності серед 100 студентів першого курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія», які вивчали дисципліну «Загальна англійська мова» із початковим рівнем – B1 (Intermediate). У статті показано ефективність занять англійської мови, спрямованих на розвиток метакогнітивної компетентності у студентів, зазначено підвищення рівня самостійності та відповідальності за результат навчання, підвищення усвідомлення важливості вивчення англійської мови для подальшої праці, вищий когнітивний компонент метакогнітивної компетентності студентів, а також покращення умінь роботи в команді.

Вважається доцільним проведення подальшого дослідження особливостей формування метакогнітивної компетентності серед студентів різних спеціальностей у контексті вивчення англійської мови у закладах вищої освіти України.

https://doi.org/10.31108/1.2019.5.8.14
PDF 220-232

Посилання

Borkowski, J. G., Carr, M., & Pressley, M. (1987). “Spontaneous” strategy use: Perspectives from metacognitive theory. Intelligence, 11 (1), 61-75.

Byars‐Winston, A. M., & Fouad, N. A. (2006). Metacognition and multicultural competence: Expanding the culturally appropriate career counseling model. The Career Development Quarterly, 54 (3), 187-201.

Dotsevich, T. I. (2013). Shlyahi ta zasobi diagnostiki metakognitivnoyi kompetentnosti vikladachiv [Ways and methods of diagnosing metacognitive competence of teachers]. Visnik Harkivskogo natsionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni GS Skovorodi. Psihologiya [Bulletin of Kharkiv National pedagogical university after G.S. Skovoroda, Psychology], (46 (2), 62-74. – In Ukrainian.

Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive–developmental inquiry. American psychologist, 34 (10), 906.

Garner, R. (1987). Metacognition and reading comprehension. Ablex Publishing.

Gilbert, J. K. (2005). Visualization: A metacognitive skill in science and science education. In Visualization in science education (pp. 9-27). Springer, Dordrecht.

Hacker, D. J., Dunlosky, J., & Graesser, A. C. (Eds.). (1998). Metacognition in educational theory and practice. Routledge.

Kuhn, D., & Dean, Jr, D. (2004). Metacognition: A bridge between cognitive psychology and educational practice. Theory into practice, 43 (4), 268-273.

Livingston, J. A. (2003). Metacognition: An Overview.

Mara, D. (2010). The Development of Students’ Metacognitive Competences. A Case Study. International Journal of Computers Communications & Control, 5 (5), 792-798.

McClelland, D. C. (1998). Identifying competencies with behavioral-event interviews. Psychological science, 9 (5), 331-339.

Nelson, E. S. (1996). A Cognitive map experiment: Mental representations and the encoding process. Cartography and Geographic Information Systems, 23 (4), 229-247.

Savchenko, O.V. (2016). Refleksivna kompetentnist–vazhliviy faktor organizatsiyi sistemi refleksivnogo dosvidu na metakognitivnomu rivni [Reflexion competence – an important factor of reflexion experience at metacognition level]. Tehnologiyi rozvitku Intelektu [Intellect Development technologies], (2, №1). – In Ukrainian.

Schoenfeld, A. H. (1992). Learning to think mathematically: Problem solving, metacognition, and sense making in mathematics. Handbook of research on mathematics teaching and learning, 334370.

Sternberg, R. J. (Ed.). (1984). Mechanisms of cognitive development. Freeman.

White, R. W. (1959). Motivation reconsidered: The concept of competence. Psychological review, 66 (5), 297.

Zadorozhna, I. P. (2013). Vimogi do rivnya volodinnya maybutnimi vchitelyami inozemnih mov navchalno-strategichnoyu kompetentnistyu [Requirements for mastering by future teachers of foreign languages educational-strategic competence]. – In Ukrainian.

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/