ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНСТРУКТ «Я-ІНШІ» ЯК ЧИННИК КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ

Анотація

У статті висвітлено результати теоретико-емпіричного дослідження ролі психологічного конструкта «Я-інші» у формуванні конфліктної поведінки студентів. Динамічне поєднання в психіці студента образу «Я» і образу «Інших» віддзеркалює  процес його міжособистісних взаємин, у тому числі у випадках конфліктних зіткнень. Образ «Я» і образ «Інші» утворюють пару тісно пов’язаних полярних психічних явищ, що функціонують у міжособистісних відносинах подібно до сполучених посудин. Для їх позначення ми скористалися терміном конструкт «Я-Інші».

Внутрішня будова конструкту «Я-Інші» визначено через співвідношення між рівнями потреби студентів у спілкуванні та їх самооцінки. Потреба в спілкуванні відображає спрямованість особистості студента на інших, чим вона вища, тим більш домінантною є складова «Інші» у структурі конструкту. Рівень самооцінки свідчить про ступінь зосередженості особистості на власному «Я».

Встановлено, що коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між значеннями потреби студентів у спілкуванні - з одного боку, та їх самооцінки - з іншого, дорівнює 0,48, що свідчить про прямий і статистично значущий на рівні 0,01 зв’язок. З огляду на те, що оціночні шкали рівня потреби студентів у спілкуванні та їх самооцінки є різноспрямованими, цей зв'язок слід інтерпретувати як зворотний, тобто чим вищою є потреба студентів у спілкуванні, тим нижчою є їх самооцінка. Зв’язок між рівнем потреби в спілкуванні та рівнем самооцінки у гендерних підвибірках носить той же характер, що і у всій вибірці.

Складові конструкту «Я-Інші» (рівні потреби студентів в спілкуванні та їх самооцінки) знаходяться в динамічному поєднанні між собою - зростання однієї з них супроводжується зниженням іншої. Зростання-зниження рівня потреби в спілкуванні відповідає зниженню-зростанню рівня самооцінки, зростання-зниження орієнтованості на інших супроводжується зниженням-зростанням спрямованості на себе.

Виділено три різновиди структури конструкту «Я-Інші» у студентів: з домінантою на інших (високий рівень потреби в спілкуванні та низький рівень самооцінки - 10% досліджуваних студентів), з домінантою на собі (низький рівень потреби в спілкуванні та високий рівень самооцінки - 16 7%), з гармонійним поєднанням обох складових (середній рівень потреби в спілкуванні та середній рівень самооцінки - 73,3%). Представникам структури з домінантою на собі властиво вибирати стиль співпраці в якості способу подолання конфлікту, структури з домінантою на інших - стиль уникнення, гармонійної структури - компроміс.

Особливості структури конструкту «Я-Інші» помітно впливають на вибір студентами таких стилів конфліктної поведінки, як уникнення (якщо послаблена складова «Я», тобто самооцінка низька, а потреба в спілкуванні - висока) і співпраця (якщо послаблена складова «Інші», тобто самооцінка висока, а потреба в спілкуванні - низька). Відсутність значущих кореляцій свідчить, що конструкт «Я-Інші» практично не впливає на вибір студентами стилів суперництва, компромісу і пристосування.

Студенти з високою самооцінкою є найбільш розсудливими, раціональними у виборі стилів конфліктної поведінки. Чим вище самооцінка, тим частіше студент вдається до стратегії діалогу. Спосіб реагування на конфлікт студентів з високим рівнем потреби в спілкуванні є переважно емоційним, обумовленим страхом перед руйнуванням взаємин, бажанням бути прийнятим, заслужити схвалення, викликати емоційно позитивні реакції опонентів. Вибір стратегії уникнення найбільш властивий для студентів з високою потребою в спілкуванні. Водночас, діалог студенти обирають тим рідше, чим нижчою є їх потреба в спілкуванні.

Не виявлено статистично значущих зв'язків складових конструкту «Я-Інші» зі стратегією боротьби, тобто рівень самооцінки і рівень потреби в спілкуванні істотно не позначаються на використанні студентами суперництва в конфліктних ситуаціях.

Перспективним етапом дослідження є поглиблене вивчення психологічних чинників вибору студентами стилів суперництва, компромісу, пристосування і стратегії боротьби як шляхів подолання міжособистісних конфліктів. Також отримані результати можуть стати основою для подальшої розробки індивідуалізованих програм оптимізації конфліктної поведінки студентів з урахуванням особливостей властивої для них структури конструкту «Я-Інші».