Анотація
У статті приділено увагу питанням ускладненого горювання, а саме методам психологічного та психотерапевтичного впливу. Огляд даної проблематики акцентовано на протоколах психологічної допомоги людям, які зазнали важкої втрати, що базовані на когнітивно-поведінковій терапії.
Актуальність обраної теми обґрунтовується тим, що у певного відсотку людей (за рядом досліджень може сягати до 10-15%), які втратили близьку людину, спостерігається розвиток стану ускладненого горювання. Цей процес супроводжується складною сукупністю змін, які залучають процеси мислення, емоцій та поведінки, що відображають непродуктивне опанування травматичного досвіду втрати. Автор статті вказує, що складність адаптації та відновлення після втрати полягає в тому, що цей процес вимагає від людини та її оточення залучення ресурсів на подолання як актуальних життєвих викликів, так і інтеграцію попереднього життєвого досвіду.
На основі вивчення сучасних наукових джерел встановлено, що основні проблеми пов’язані з ускладненим горюванням полягають у прогресуючій психосоціальній дезадаптації, маніфестації коморбідних психопатологічних станів у помірних й тяжких проявах та зростання ризику суїцидальної поведінки.
Тому питання розробки і надання відповідної, ефективної та базованої на емпіричних доказах психологічної допомоги є важливим напрямком наукової та практичної діяльності фахівців сфери психічного здоров’я.
Автором зазначається, що когнітивно-поведінкова модель ускладненого горювання вказує на три основні процеси, що заважають людині на шляху її відновлення: неуспішна інтегрованість втрати як життєвого факту у автобіографічну пам'ять; надмірно узагальнені негативні переконання і катастрофічна інтерпретація симптомів горювання та ролі власної особистості у цьому процесі; уникнення тривожних спогадів про втрату близької людини з поступовим уникненням соціальної, професійної та розважальної активності пов’язаної з нею.
З цією метою автором статті запропоновано огляд протоколів (керівництв) психологічної та психотерапевтичної допомоги базованих на моделі когнітивно-поведінкого напрямку. Розглянуті керівництва емпірично засвідчили зменшення клінічних симптомів ускладненого горювання й інших коморбідних станів (рівень депресії, тривоги, симптомів румінації й уникнення, вживання психоактивних речовин) та покращення психосоціальної адаптації до нових умов життя.
Запропонований у статті огляд та погляди на феномен ускладненого горювання може бути цікавим для практикуючих фахівців сфери психічного здоров’я, а також може бути використаний для розробки мультидисциплінарних керівництв чи методичних рекомендацій по роботі з людьми, які зазнали важкої втрати та тривало горюють.
Посилання
Boelen, P. A., van den Bout, J. & de Keijser, J. (2003). Traumatic grief as a disorder distinct from bereavement-related depression and anxiety: A replication study with bereaved mental health care patients. Am J Psychiatry, 160,1339–1341.
Boelen, P. A., de Keijser, J. M., van den Hout, A., & van den Bout, J. (2007). Treatment of complicated grief: a comparison between cognitive-behavioral therapy and supportive counseling. J Consult Clin Psychol, 75, 277–284.
Boelen, P. A., & Prigerson, H. G. (2007). The influence of symptoms of prolonged grief disorder, depression, and anxiety on quality of life among bereaved adults: a prospective study. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci, 257(8), 444–452.
Bonanno, G. A., Neria, Y., Mancini, A., et al. (2007). Is there more to complicated grief than depression and posttraumatic stress disorder? A test of incremental validity. J Abnorm. Psychol, 116 (2), 342–351.
Bryant, R., Kenny, L., Joscelyne, A., Rawson, N., Maccallum, F., Cahill, C., … Nickerson, A. (2014). Treating prolonged grief disorder: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 71, 1332–1339. http://dx.doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.1600
de Groot, M., Neeleman, J., Meer K., & Burger H. (2010) The effectiveness of family-based cognitive-behavior grief therapy to prevent complicated grief in relatives of suicide victims: the mediating role of suicide ideation. Suicide life Threat Behav., 40(5), 425–437.
Duffy, M., & Wild, J. (2017). A cognitive approach to Persistent Complex Bereavement disorder (PCBD). The Cognitive Behaviour Therapist, 16 (special issue - invited paper), 1–19. http://dx.doi.org/10.1017/S1754470X17000034
Eisma, M.C., Boelen, P.A., & van den Bout, J. (2015). Internet-based exposure and behavioral activation for complicated grief and rumination: a randomized controlled trial. Behav Ther, 46(6), 729-748.
Guldin, M. (2015). Incidence of Suicide Among Persons Who Had a Parent Who Died During Their Childhood A Population-Based Cohort Study. JAMA Psychiatry, 72 (12), 1227–1234
Lundorff, M., Holmgren, H., Zachariae, R., Farver-Vestergaard, I., & O'Connor, M. (2017). Prevalence of prolonged grief disorder in adult bereavement: a systematic review and meta-analysis. J. Affect. Disord, 212. https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.01.030.
Malkinson, R. (2010). Cognitive Behavioural Grief Therapy: The ABC model of Rational-Emotion Behavour. Therapy, Psychological Topics 19, (2), 289–305. http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2004.07.002
Morris, S.E. (2008) Overcoming grief: A self-help guide using cognitive behavioural techniques. London: Constable and Robinson
Thompson, M. R., Whiteman, A. D., Loucks, K. D. & Daudt, H. M. L. (2017) Complicated Grief in Canada: Exploring the Client and Professional Landscape. Journal of Loss and Trauma, 22(7), 577–598. http://dx.doi.org/10.1080/15325024.2017.1358574
Prigerson, H. G., Horowitz, M. J., Jacobs, S. C., Parkes, C. M., Aslan, M.,
Goodkin, K., … Maciejewski, P. K. (2009). Prolonged grief disorder: Psychometric validation of criteria proposed for DSM-V and ICD-11. PLoS Med, 6(8). http://dx.doi.org/10.1371/journal.pmed.1000121.
Rosner, R., Pfoh, G., Kotoucova, M. (2011) Treatment of complicated grief. Eur J Psychotraumatol, 2, 7995. http://dx.doi.org/10.3402/ejpt.v2i0.7995.
Shear, M. K., Frank, E., Houck, P. R., & Reynolds, C. F. (2005). Treatment of complicated grief: a randomized controlled trial. JAMA, 293, 2601-2608.
Shear, M. K., Wang, Y., Skritskaya, N., Duan, N., Mauro, C., & Ghesquiere, A. (2014). Treatment of complicated grief in elderly persons: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 71, 1287–1295.
Shear, M. K. (2015). Clinical practice. Complicated grief. N Engl J Med, 372(2), 153–160.
Shear, M. K., Reynolds, C. F., Simon, N. M., Zisook, S., Wang, Y., Mauro, C., … Skritskaya, N. (2016). Optimizing treatment of complicated grief: A randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 73(7), 685–694. http://dx.doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2016.0892
Wagner, B., Knaevelsrud, C., & Maercker, A. (2006). Internet-based cognitive-behavioral therapy for complicated grief: a randomized controlled trial. Death Stud, 30, 429-453.
Wetherell, J. L. (2012). Complicated grief therapy as a new treatment approach. Dialogues Clin Neurosci, 14(2), 159–166.
Wittouck, C., Van Autreve, S., De Jaegere, E., Portzky, G., & van Heeringen, K. (2011). The prevention and treatment of complicated grief: A meta-analysis. Clinical Psychology Review, 31(1), 69–78. http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2010.09.005
Wittouck, C., Van Autreve, S., De Jaegere, E., Portzky, G., & van Heeringen, K. (2014). A CBT-based psychoeducational intervention for suicide survivors. Crisis, 35(4), 193–201.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
