ОСОБЛИВОСТІ АФЕКТИВНОЇ СФЕРИ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ СПИНИ

Анотація

У статті аналізується стан афективної сфери у хворих з хронічним больовим синдромом спини, досліджується вираженість психопатологічної симптоматики (SCL-90R: соматизація,  обсессивно-компульсивні розлади, міжособистісна сенситивність, депресія, тривожність, ворожість, фобічна тривожність, паранойяльна симптоматика, психотизм, додаткові питання рівень психічного дистресу) та рівні тривоги і депресії (HADS). Описується склад вибірки, до якої увійшли 78 хворих з хронічним больовим синдромом спини та 62 особи, що не мають проблем з опорно-руховим апаратом. Наводяться дані про наявність у хворих з хронічним больовим синдромом спини певних психоемоційних проблем, пов’язаних з психопатологічною симптоматикою, тривогою і депресією. Аналіз результатів показав, що у досліджуваних цієї групи переважає клінічно виражений рівень тривоги та депресії.  

Серед різномаїття психосоматичних скарг, виділені найбільш релевантні, притаманні хворим з хронічним больовим синдромом спини: розлади засинання та пробудження, неспокійний і тривожний сон, порушення харчової поведінки (поганий апетит або переїдання), почуття безнадії, постійна тривога, роздратування, емоційна лабільність, негативні очікування щодо міжособистісної взаємодії, відчуття провини щодо неможливості повноцінно виконувати сімейні ролі, неспроможності забезпечувати матеріально сім’ю через хронічний або періодичний біль, обмежену функціональну активність, обмеження свободи пересування.

На основі узагальнення отриманої інформації, нами виділено два провідних психопатологічних феномена, що визначали клінічну специфіку афективних проявів, притаманних хворим – тривожно-депресивний (55,1% пацієнтів) і сенситивно-ворожий (44,9% хворих). Клініко-психологічний зміст афективної симптоматики у осіб з тривожно-депресивним радикалом складала констелляція симптомів тривожності, фобічної тривожності й депресії, а з сенситивно-ворожими проявами – симптомів ворожості і міжособистісної сенситивності, з окремими елементами психотизму і паранойяльності. Незалежно від провідного психопатологічного радикалу, в усіх хворих значної вираженості досягали прояви соматизації, що складали патологічне тло, на якому розвивалася тривожно-депресивна або сенситивно-ворожа афективна симптоматика.