СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Анотація

В статті розглянуто особливості прояву професійного вигорання у медичних працівників. Висвітлено результати дослідження відмінностей лікарів та медсестр щодо особливостей використання ними копінг-стратегій, якостей емоційного інтелекту та комунікативної компетентності, залежно від ступеню вираженості професійного вигорання.

Виявлено наявність сенситивності певного стажу роботи для формування професійного вигорання у лікарів та медсестр, а також відмінності ціннісних орієнтацій в зазначених групах в залежності від рівня професійного вигорання.

На підґрунті співставлення фахового стажу та фаз вигорання констатовано його сенситивність для формування вигорання, зокрема у лікарів це стаж від 11 до 20 років, а у медсестр – від 1 до 10 років.

Медсестри, на відміну від лікарів, в цілому мають дещо вищий рівень сформованості професійного вигорання.

Єдиною відмінністю у варіантах використання копінг-стратегій серед вибірки лікарів та медсестр є те, що лікарі більш адаптивніше, ніж медсестери, використовують копінг-стратегії прийняття відповідальності та позитивної переоцінки. Саме молодший медичний персонал сильніше переживає професійне вигорання.

Встановлено, що в цілому у медсестр нижчий рівень емоційного інтелекту, ніж у лікарів. Встановлено зв’язок між шкалами, що демонструють динамічну сторону професійного вигорання, та рівнем емоційного інтелекту і його структурних елементів. Доведено снування суттєвого достовірного зворотного зв’язку між професійним вигоранням лікарів та такими елементами їх емоційного інтелекту, як управління своїми емоціями та самомотивація.

Показово, що у медсестр спостерігається зворотній зв’язок між професійним вигоранням та такими елементами професійного інтелекту, як розпізнавання емоцій інших людей, емпатія, а також (як і у лікарів) управління своїми емоціями.

Встановлено тенденцію до збільшення залежного стилю спілкування у лікарів та агресивного стилю у медсестр зі збільшенням професійного вигорання.

Засвідчено, що зростання рівня професійного вигорання провокує посилення цінності власного здоров’я медиків, а також зниження значення професійного зростання в обох професійних групах.

Запропоновано використання в структурі методу супервізії технік психологічного дебрифінгу для подолання проблеми емоційного вигорання.