Ключові слова
медсестри
сприйняття
диспозиційні стани
Як цитувати
Анотація
Розуміння насильства на робочому місці проти медсестр стало серйозною проблемою для науковців, адміністраторів охорони праці та здоров’я. Тим не менш, диспозиційні фактори, що призводять до насильством на робочому місці щодо медичних сестер в Нігерії недостатньо вивчені. Таким чином, у цьому дослідженні розглянуті диспозиційні фактори, які призводять до насильства на робочому місці серед медсестр у штаті Ондо і Осун, Нігерія.
У дослідженні було проведено перехресне дослідження щодо чотириста п’ятнадцяти (415) медсестр з 14 медичних центрів, що складаються з первинних, вторинних та третинних медичних центрів, які були відібрані з використанням багатоступеневої методики відбору проб. У дослідженні було використано структурований опитувальник, який зосереджувався на соціально-демографічних характеристиках, сприйнятті насильства на робочому місці (α = 0,91), гніві ознак (TA) (α = 0,67), негативній афективності (NA) (α = 0,96), самоконтролі (SC) (α = 0,83). Дані аналізували за допомогою множинної регресії, односторонньої ANOVA і незалежного t-тесту на р <0,05 рівня значущості.
Результати показують, що середній вік респондентів становив 39,89 ± 12,12 років. Жінки (83,1%) становили більший відсоток респондентів. 64,8% були зареєстрованими медсестрами (RN), 28,4% мали ступінь медсестринства, 3,4% мали ступінь магістра та 2,4% мали інші кваліфікації. Медсестра працювала в зміщеннях на підлозі (31,6%), критичній (22,9%), реанімаційній (18,3%) та операційній (12%). Стани гніву медсестр (β = 0,15), негативна афективність (β = .13) стилю організаційної атрибуції (β = .15) суттєво асоціювалися з частим досвідом сприйняття насильства на робочому місці.
Нарешті, диспозиційні стани та характеристики сестринського персоналу роблять їх вразливими до насильства на робочому місці.
Посилання
Adedayo, F., (2014) Personality factors as predictors of bullying among secondary school students in south western Nigeria. International Journal of Technical Research and Applications, 2(7): 1-4. www.ijtra.com.
Adedayo, O. & Ishola, A., (2018) Organisational factors predicting perceived workplace violence among nurses in Ondo and Osun States, Nigeria. African Journal for the Psychological Study of Social Issues.21, 48-61.
Adedayo, O. (2018) Individual and organizational factors as predictors of nurses’ perceived workplace violence in Ondo and Osun States, Nigeria. An unpublished Ph.D thesis submitted to the Department of Psychology, Faculty of the Social Science, University of Ibadan.
Barling, J., Dupré, K. E., & Kelloway, E. K. (2009). Predicting Workplace Aggression and Violence. Annual Review of Psychology, 60(1), 671–692. doi:10.1146/annurev.psych.60.110707.1
Bauer, A. J. & Spector, P.E. (2015) Discrete Negative Emotions and Counterproductive Work Behavior, Human Performance, 28:4, 307-331, DOI: 10.1080/08959285.2015.1021040
Baumann, N. (2012). Autotelic personality. In S. Engeser (Hrsg.) Advances in flow research (9. Kapitel, S. 165-186)). Heidelberg, Germany: Springer.
Dodge, K. A., Malone, P. S., Lansford, J. E., Sorbring, E., Skinner, A. T., Tapanya, S., … Pastorelli, C. (2015). Hostile attributional bias and aggressive behavior in global context. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 112(30), 9310–9315. doi:10.1073/pnas.1418572112.
Douglas, S. C., & Martinko, M. J. (2001). Exploring the role of individual differences in the prediction of workplace aggression. Journal of Applied Psychology, 86,547–559.
Emmerik, H.V., Euwema, M. & Baker (2007). Group and organization management. Sage Publication.32, (2): 52-60.
Escribano, R. B., Beneit, J., & Luis Garcia, J. (2019). Violence in the workplace: some critical issues looking at the health sector. Heliyon, 5(3), e01283. doi:10.1016/j.heliyon.2019.e01283
Fortunato,V.J., & Harsh, J. (2006). Stress and sleep quality: The moderating role of negative affectivity. Personality and Individual Differences, 41, 825–836.
Fox, S., Spector, P.E. & Miles, D. (2001). Counterproductive Work Behaviour CWB in response to stressors and organizational justice: Some mediator and moderator tests for autonomy and emotions. Journal of Vocational Behaviour, 59:291-301.
Gaynes, B.N., Brown, C. & Lux, L.J. (2016) ‘Strategies To De-escalate Aggressive Behavior in Psychiatric Patients [Internet].’, Agency for Healthcare Research and Quality (US), viewed 4 May 2019, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK379388/
Hegney, D., Eley, R., Plank, A., Buikstra, E. & Parker, V. (2006). Workplace violence in Queensland, Australia: The results of a comparative study. International Journal of Nursing Practice, 12, 220–231.
Hegney, D., Tuckett, A., Parker, D. & Eley, R.M. (2010). Workplace violence: Difference in perceptions of nursing work between those exposed and those not exposed: A cross sector analysis. International Journal of Nursing Practice, 16(2): 188-202.
Hershcovis, M.S., Turner, N., Barling, J., Arnold, K.A., Dupré, K.E., Inness, M., LeBlanc, M.M., Sivanathan, N. (2007). Predicting workplace aggression: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 92, 228-238.
Kent, R. & Martinko, M.J. (1995). The development and evaluation of a scale to measure organizational attribution style. In M. Martinko (Ed.), Attribution theory: An organizational perspective. Delray Beach, FL: St. Lucie Press. p53–75.
Kish, L.(1965). Survey Sampling. New York: John Wiley and Sons, Inc.
Kuin, N. C., Masthoff, E., Munafò, M. R., & Penton-Voak, I. S. (2017). Perceiving the evil eye: Investigating hostile interpretation of ambiguous facial emotional expression in violent and non-violent offenders. PloS one, 12(11), e0187080. doi:10.1371/journal.pone.0187080
Kwan, S.-O., & Wong, F.-K. D. (2014). The relationship between attributional style and destructive responses to job dissatisfaction: an exploratory study of internal migrant workers in China. Health Psychology and Behavioral Medicine, 2(1), 686–695. http://doi.org/10.1080/21642850.2014.919864.
Martinko, M.J. & Zellars. K.L. (1998). Toward a theory of workplace violence: A cognitive appraisal perspective. In R.W. Griffin, A, O’Leary-Kelly, & J.M. Collins (Eds.), Dysfunctional behaviour in organsations: Violent and deviant behaviour (pp.1-42). Stamford, CT: JAI Press.
Meier, L. L. & Semmer, N. K. (2013). Lack of reciprocity, narcissism, anger, and instigated workplace incivility: A moderated mediation model. European Journal of Work and Organizational Psychology, 22, 461-475. doi:10.1080/1359432X.2012.65460.
Montoya, E. R., Terburg, D., Bos, P. A., & van Honk, J. (2012). Testosterone, cortisol, and serotonin as key regulators of social aggression: A review and theoretical perspective. Motivation and Emotion, 36(1), 65–73. http://doi.org/10.1007/s11031-011-9264-3.
Moss, S.E. & Martinko, M.J. (1998). The effects of performance attributions and outcome dependence on leader feedback behaviour following poor subordinates performance. Journal of Organisation behaviour, 19,259-274.
O’Leary-Kelly, A.M., Griffin, R.W.& Glew, D.J. (1996). Organisation-motivated aggression: A research framework. Academic Management Review, 21:225-253.
Pease, C. (2016) Examining the Role of Individual Differences within the Experience and Expression of Anger. PhD thesis, University of York.
Penney, L.M. & Spector, P. (2005). Job Stress, Incivility, and Counterproductive Work Behavior (CWB): The Moderating Role of Negative Affectivity. Journal of Organizational Behavior, 26(7), 777-796. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/4093955.
Penny, L.M. & P.E. Spector, (2002). Narcissism and counterproductive work behaviour CWB: Do bigger egos mean bigger problems? International Journal of Selection and. Assessment, 10:126-134.
Rydstedt, L.; Johnsen, S. Å. Kjøs; Lundh, M.. & Devereux, J.(2013). (2013) The Conceptual Roles of Negative Positive Affectivity in the Stressor-Strain Relationship, Europe's Journal of Psychology, 2013, Vol. 9(1), 93–103, doi:10.5964/ejop.v9i1.537.
Schultz, D., Grodack, A. & Izard, C.E. (2010). State and trait anger, fear and social information processing. In Potegal, M., Stemmler, G & Speilberger, C. (Eds). International Handbook of Anger, (pp. 311-328). New York: Springer.
Schulz, S. (2015). “Don”t Blow Your Cool’: Provocation, Violent Coping, and the Conditioning Effects of Self-Control. Journal of Quantitative Criminology, 32(4), 561–587. doi:10.1007/s10940-015-9267-4
Speilberger, C.D. (1996). State-trait anger expression inventory, research edition: professional manual. Odessa, FL: Psychological Assessment Resources.
Takebe, M., Takahashi, F., & Sato, H. (2016). Anger rumination as a risk factor for trait anger and anger-in: A longitudinal study. Personality and Individual Differences, 101, 451–455. doi:10.1016/j.paid.2016.06.038.
Tangney, J. P., Baumeister, R. F., & Boone, A. L. (2004). High self-control predicts good adjustment, less pathology, better grades and interpersonal success. Journal of Personality, 72, 271-324. http://dx.doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00263.x.
Watson, D. & Clark., L.A. (1984). Negative affectivity: The disposition to experience aversive emotion states. Psychological Bulletin, 96, 465-90
Wingrove, J. & Bond, A.J. (2005). Correlation between trait hostility and faster reading times for sentences describing angry reactions to ambiguous situations. Cognition & Emotion, 19, 463-472.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/