РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ

Анотація

У статті представлений аналіз ролі сім’ї у формуванні девіантної поведінки дитини. Автор характеризує основні функції сім’ї: репродуктивну, яка полягає у народженні дітей, продовженні роду; виховну – передача цінностей, норм і правил суспільства, вплив на формування особистості дитини; господарсько-побутову (чи господарсько-економічну), що полягає в забезпеченні усіма необхідними для існування матеріальними благами, організації харчування, створенні благоустрою помешкання, формуванні й витрачанні сімейного бюджету тощо; рекреативну – функцію організації дозвілля, формування культури кожного члена родини; функцію соціального контролю – полягає у відповідальності родини за поведінку її членів у суспільстві відповідно до суспільних норм та цінностей; регенеративну (або соціально-статусну), що пов’язана з наслідуванням статусу, прізвища, майна, соціального положення; психотерапевтичну функцію або функцію емоційної підтримки, яка спрямована на психологічний захист кожного члена родини, його емоційну стабілізацію; функцію статевого регулювання, через яку в суспільстві регулюються природні статеві потреби людей, впорядковуючись у формі подружніх стосунків.

Серед чинників формування девіантної поведінки виділяють індивідуальний, педагогічний, психологічний, соціальний фактори. Перелік чинників девіантної поведінки перегукується із функціями сім'ї. Соціальний чинник девіантної поведінки відображається у порушеннях господарсько-побутової функції сім'ї. Педагогічний фактор девіантної поведінки проявляється у проблемах реалізації виховної, рекреативної, функції соціального контролю тощо. Психотерапевтична функція сім'ї має забезпечувати психологічних комфорт усіх її членів, а невиконання цієї функції проявляється психологічним чинником девіантної поведінки. Невиконання сім'єю будь-якої функції та виховання у дисфункціональній сім'ї є основою для формування девіантної поведінки. Автор звертає увагу на важливість емоційного зв’язку у дитячо-батьківській підсистемі, увазі та любові батьків до дітей, проведення вільного часу у спільній діяльності для формування особистості дитини. У статті також наголошується на роль сім'ї як інституту соціалізації, за допомогою якого дитина засвоює суспільні норми, цінності, правила поведінки. Наведено результати анкетування школярів та проаналізовано деякі аспекти сімейних стосунків у сучасному суспільстві.