ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ІКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Стаття пов’язана з розглядом поняття толерантності, як позитивної реакції на існування відмінностей; соціальна властивість, засіб досягнення суспільної злагоди; один з принципів гуманістичного виховання.

Сутність виховання толерантності полягає в цілеспрямованому формуванні позитивного (подолання негативного) досвіду толерантності, тобто створення простору для безпосередньої чи опосередкованої взаємодії з іншими в поглядах чи поведінці. Відзначено, що освітня стратегія повинна забезпечувати створення таких педагогічних умов, які сприяють формуванню толерантних переконань, поглядів і навичок толерантної поведінки в сім’ї, навчальному закладі, в майбутній професійній діяльності за участю всіх зацікавлених осіб (батьків, педагогів, працівників соціальної сфери, політиків, засобів масової інформації та суспільства в цілому).

Відзначається, що процес інтеграції дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір буде успішним лише за умов професійної компетентності вчителів навчальних закладів і створення комфортного інклюзивної толерантною освітнього середовища, в яку дитина інтегрується. Отже, формування толерантної свідомості у сучасної молоді відбувається як в процесі навчання, так і в позааудиторній роботи.

Методологічною основою формування толерантності є: особистісний, компетентнісний і діяльнісний підходи до навчання.

Представлені психолого-педагогічні умови формування толерантності в умовах інклюзивної освіти, які полягають у розвитку професійно-особистісної готовності майбутнього вчителя до роботи в умовах інклюзівної освіти, зокрема в розвитку:

1) когнітивного компонента, а саме в розширенні загального світогляду студентів і забезпечення високого рівня професійних знань, які дають можливість глибше розуміти психічні та поведінкові особливості людини;

2) емоційного компонента, а саме виховання студентів на принципах шанобливого і доброзичливого ставлення до особистості кожної людини, розвиток у них почуття відповідальності за свої дії і розвиток емпатійного розуміння іншої людини, а також, формування основи толерантності;

3) конативного (поведінкового) компонента толерантності, тобто через практичні вправи та ігри, які дають можливість відпрацьовувати вміння та навички професійного спілкування на принципах толерантного ставлення;

4) особистісного компонента толерантності, який передбачає формування ціннісних орієнтацій, прийняття толерантною культури як цінності, необхідної для взаємодії з іншими людьми; розвиток емоційної рівноваги, яке дає можливість зберегти певну спрямованість своїх дій в емоціогенній ситуації за допомогою самоконтролю і тим же сприяти професійній успішності.

Виявлено, що впровадження моделі формування толерантності та її ефективність у вищому навчальному закладі може бути забезпечена, якщо: - формування толерантності є частиною загальної системи професійної підготовки студентів, спрямованої на розвиток професійно-особистісних новоутворень, яка реалізується в навчальній роботі зі студентами; - створені психологічні та педагогічні умови, необхідні для найбільш повної реалізації програми формування толерантності; - організовані проблемні дискусії, в ході яких набувається досвід з огляду на інші точки зору, яке активізує розвиток механізму децентрації; - організований процес рефлексії.