ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СЕНСУ ЖИТТЯ І РЕАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО ОБРАЗУ СЕБЕ У ЖІНОК ІЗ ВИСОКОЮ І НИЗЬКОЮ СПОРТИВНОЮ АКТИВНІСТЮ

Анотація

Об’єкт. Жінки з ожирінням та низьким рівнем фізичної активності формують свою особистість залежно від їх фізичної привабливості та емоційного стану. Жінки з надмірною вагою та ожирінням більш сфокусовані на фізичних і матеріальних факторах їх розвитку, ніж на духовних. Недостатня самореалізація породжує внутрішню тривогу та емоційні проблеми харчування. Жінки з надмірною вагою та ожирінням переконані, що відсутність самоконтролю є причиною втрати ваги, а відсутність самоконтролю є лише наслідком надмірної концентрації на минулих невдачах. Оцінка себе лише зі сторони зовнішності веде до вузького сприйняття самої себе. Висока ноодинаміка та адекватний образ себе розвивають багатовимірне буття та універсальне самовизначення особистості. Метою дослідження є вивчення зв’язку між сенсом життя та образом себе у жінок з ожирінням.

Методи. У статті використовуються дві методики: тест на ноодинаміку (ТН-Д) К. Попельського (досліджує рівень сенсу життя) та контрольний список прикметників (ACL) від Г. Г. Гофа та А. Б. Хайльбруна (образ себе в двох вимірах: я реальне та я ідеальне)

Результати. Жінки з ожирінням з низьким рівнем фізичної активності в реальному образі себе сприймають світ через призму володіння чи не володіють чимось і не здатні реалізувати особистісний розвиток на основі «багатовимірного буття та різностороннього становлення». У реальному образі себе жінки проявляють самовідданість, надмірну концентрацію на минулих невдачах, девальвують свої власні досягнення та стають одержимими фізичною привабливістю. У ідеальному образі себе вони переоцінюють вимоги оточуючого світу і не бачать свого майбутнього. Велика невідповідність між реальним та ідеальним образом себе призводить до відсутності цілей та їх реалізації. Це показує низький рівень загальної ноодинаміки та сенсу життя. Розвиваючи у жінок такі якості, як любов до краси, самооцінка, внутрішня свобода, надія на краще, можна досягти більш високого рівня відповідальності за власні дії та рішення, а також і рівень самоконтролю у харчуванні.

Обговорення. Самоприйняття та позитивні висновки з минулих невдач створюють внутрішні інструменти для самореалізації. Реалізація причин емоційного переїдання значно зменшить кількість їжі в день. Багатоцільове бачення їх досвіду покращує рівень самоконтролю при харчуванні і рівні фізичної активності. Ноетична діяльність спрямовує людей на можливості та прагнення. Перетворення фізичної тривожності в ноодінамічну самоактуалізацію мобілізує внутрішні та зовнішні ресурси на роботу щодо покращення їх харчових звичок та рис особистості. Бажання краси привносить в життя мету та спонукає до відкриття нового.