Ключові слова
учасники бойових дій
психологічна структура особистості
емпірична операціоналізація
бойова служба
копінг-стратегії
психологічна адаптація
соціальна підтримка
Як цитувати
Анотація
Передумови. Психологічне функціонування військовослужбовців в умовах бойової діяльності охоплює взаємопов’язані когнітивні, емоційно-регуляторні, мотиваційно-ціннісні, поведінкові та соціальні характеристики. Водночас представлення результатів психодіагностики як сукупності окремих тестових показників обмежує можливості системного аналізу особистості та ускладнює визначення того, які саме психологічні характеристики репрезентують отримані емпіричні дані. Це актуалізує необхідність теоретично обґрунтованої операціоналізації психологічної структури особистості учасників бойових дій.
Мета. Обґрунтувати систему емпіричних індикаторів психологічної структури особистості учасників бойових дій та перевірити її аналітичну придатність шляхом встановлення міжгрупових відмінностей і особливостей міжблокової організації психологічних характеристик залежно від актуальних умов військової служби.
Методи. Застосовано поперечний порівняльний дизайн. Вибірку становили 252 військовослужбовці-чоловіки з досвідом виконання службово-бойових завдань: 126 осіб на бойових і 126 — на тилових посадах. Теоретичну модель операціоналізовано у п’яти взаємопов’язаних блоках: когнітивно-аналітичному, емоційно-регуляторному, мотиваційно-ціннісному, поведінковому та соціально-інтеграційному. Для аналізу кількісних показників застосовано критерій Шапіро–Уїлка, U-критерій Манна–Уїтні та ранговий бісеріальний коефіцієнт ефекту; категоріальних даних — χ² Пірсона та V Крамера. Міжблокові кореляції розраховували окремо для бойової і тилової груп, а відмінності між ними перевіряли за допомогою z-перетворення Фішера.
Результати. Міжгрупові відмінності встановлено в усіх п’яти функціональних блоках. У військовослужбовців на бойових посадах виявлено вищу інтелектуальну продуктивність (rrb = .302), внутрішню (rrb = .408) і зовнішню позитивну мотивацію (rrb = .461), частіше використання емоційної соціальної підтримки (rrb = .294) та поведінкового уникнення (rrb = .383), а також вищі показники соціальних очікувань і настороженості. У тиловій групі активне опанування було виразнішим (rrb = −.192). Із 78 теоретично визначених міжблокових пар у 27 випадках встановлено статистично значущі відмінності між груповими кореляціями. Найбільші розбіжності стосувалися зв’язків інтернальності із соціальною підтримкою та емоційних характеристик із поведінковими стратегіями. Отримані результати вказують, що актуальні умови служби пов’язані не лише з рівнем окремих психологічних характеристик, а й із конфігурацією їх взаємозв’язків.
Висновки. Запропонована операціоналізація дає змогу перейти від фрагментарного аналізу психодіагностичних показників до системного дослідження психологічної структури особистості військовослужбовця. Одиницею емпіричного аналізу доцільно визначати психологічну характеристику в межах теоретично обґрунтованого функціонального блоку, тоді як психодіагностична методика виконує функцію інструменту її вимірювання. Наукова цінність підходу полягає у поєднанні аналізу рівня окремих характеристик із оцінюванням конфігурації міжблокових зв’язків, що створює підґрунтя для диференційованого психологічного супроводу військовослужбовців відповідно до актуальних умов служби.
Ключові слова: військовослужбовці; учасники бойових дій; психологічна структура особистості; емпірична операціоналізація; бойова служба; копінг-стратегії; психологічна адаптація; соціальна підтримка.
Посилання
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Bonanno, G. A., & Diminich, E. D. (2013). Annual Research Review: Positive adjustment to adversity-Trajectories of minimal-impact resilience and emergent resilience. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 54(4), 378–401. https://doi.org/10.1111/jcpp.12021
Borysova, O. O. (2023). Psykhoedukatsiini modeli v protsesi psykhoreabilitatsii uchasnykiv boiovykh dii: Poniattia ta funktsii, pryklad [Psychoeducational models in the psychological rehabilitation of combatants: Concept, functions, and an example]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Psykholohiia, 3, 7–12. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.1 [in Ukrainian].
Buss, A. H., & Durkee, A. (1957). An inventory for assessing different kinds of hostility. Journal of Consulting Psychology, 21(4), 343–349. https://doi.org/10.1037/h0046900
Carver, C. S., Scheier, M. F., & Weintraub, J. K. (1989). Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology, 56(2), 267–283. https://doi.org/10.1037/0022-3514.56.2.267
Cattell, R. B., Cattell, A. K., & Cattell, H. E. P. (1993). 16PF fifth edition questionnaire. Institute for Personality and Ability Testing.
Eysenck, H. J., & Eysenck, S. B. G. (1975). Manual of the Eysenck Personality Questionnaire. Hodder & Stoughton.
Fisher, R. A. (1921). On the probable error of a coefficient of correlation deduced from a small sample. Metron, 1, 3–32.
Khokhlina, O. P. (2016). Problema struktury osobystosti u psykholohii [The problem of personality structure in psychology]. Yurydychna Psykholohiia, 2(19), 20–31 [in Ukrainian].
Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Oliinyk, V. O., Khoruzhyi, S. M., Larionov, S. O., & Syrytsia, M. V. (2023). Osoblyvosti nadannia psykholohichnoi dopomohy viiskovosluzhbovtsiam, veteranam ta chlenam yikhnikh simei tsyvilnymy psykholohamy [Features of psychological assistance provided by civilian psychologists to service members, veterans, and their families] [Methodological guide]. Kyiv [in Ukrainian].
Kolesnichenko, O. S. (2018). Zasady boiovoi psykholohichnoi travmatyzatsii viiskovosluzhbovtsiv [Foundations of combat-related psychological traumatization of service members]. FOP Brovin O. V. [in Ukrainian].
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer.
Leary, T. (1957). Interpersonal diagnosis of personality: A functional theory and methodology for personality evaluation. Ronald Press.
Maddi, S. R. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44(3), 279–298. https://doi.org/10.1177/0022167804266101
Maksymenko, S. D., & Mul, S. A. (2009). Struktura osobystosti: Teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Personality structure: A theoretical and methodological perspective]. Problemy Suchasnoi Psykholohii, 6(1), 3–13 [in Ukrainian].
Prokofieva, L. O. (2024). Vplyv boiovoho stresu na psykholohichnyi stan uchasnykiv boiovykh dii [The impact of combat stress on the psychological state of combatants]. Habitus, 58, 239–243. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.58.40 [in Ukrainian].
Prykhodko, I. (2018). Systema profilaktyky ta kontroliu boiovoho stresu u viiskovosluzhbovtsiv [A system for the prevention and control of combat stress among service members]. Visnyk Natsionalnoi Akademii Derzhavnoi Prykordonnoi Sluzhby Ukrainy, 1, 2–18 [in Ukrainian].
Pyroh, H. V., Shmyhliuk, O. H., & Horbachuk, Yu. O. (2019). Osoblyvosti psykholohichnykh staniv uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii / operatsii obiednanykh syl [Psychological states of participants in the Anti-Terrorist Operation / Joint Forces Operation]. Teoriia i Praktyka Suchasnoi Psykholohii, 3(2), 130–134 [in Ukrainian].
Rotter, J. B. (1966). Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological Monographs: General and Applied, 80(1), 1–28. https://doi.org/10.1037/h0092976
Rybalka, V. V. (2000). Psykholohichna struktura osobystosti [Psychological structure of personality]. In Yu. L. Trofimov (Ed.), Psykholohiia [Psychology] (pp. 116–122). Lybid [in Ukrainian].
Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. Advances in Experimental Social Psychology, 25, 1–65. https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60281-6
Shapiro, S. S., & Wilk, M. B. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika, 52(3/4), 591–611. https://doi.org/10.2307/2333709
Spielberger, C. D., Gorsuch, R. L., Lushene, R., Vagg, P. R., & Jacobs, G. A. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory. Consulting Psychologists Press.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455–471. https://doi.org/10.1007/BF02103658
Usyk, D. B. (2024). Psykholohichni osoblyvosti dezadaptatsii viiskovosluzhbovtsiv − uchasnykiv boiovykh dii [Psychological features of maladjustment among service members who participated in combat]. Slobozhanskyi Naukovyi Visnyk, 1, 183–189. https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.32 [in Ukrainian].
Zimet, G. D., Dahlem, N. W., Zimet, S. G., & Farley, G. K. (1988). The Multidimensional Scale of Perceived Social Support. Journal of Personality Assessment, 52(1), 30–41. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa5201_2
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Stanislav Khomenko