Ключові слова
особистісні ресурси
резильєнтність
життєстійкість
самоефективність
копінг
валідизація шкали
війна в Україні
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Повномасштабна війна перетворила повсякденне життя в Україні на хронічно ресурсно-виснажливе середовище, в якому успішна адаптація залежить не стільки від окремого особистісного ресурсу, скільки від здатності людини цілеспрямовано актуалізувати та координувати власні ресурси – психологічної самомобілізації. Інструмента для вимірювання цієї здатності досі не існувало.
Мета. Описати розроблення Шкали психологічної самомобілізації (ШПСМ) та оцінити її психометричні властивості.
Методи. ШПСМ із 22 пунктів (п’ять компонентів – самомотивація, життєстійкість, резильєнтність, самоефективність, адаптивний копінг; одинадцять двопунктових субшкал) була застосована онлайн у п’яти українських вибірках (загалом N = 596; 77% жінок): студенти (n = 343), внутрішньо переміщені особи (n = 168), фахівці різних професій (n = 26) та клінічна вибірка осіб, які проходять лікування від залежностей (n = 59). Проведено аналіз пунктів, експлораторний і конфірматорний факторний аналіз, оцінювання надійності, перевірку інваріантності вимірювання та конструктної валідності.
Результати. Внутрішня узгодженість висока (α = .95; ω = .95; компоненти α = .78–.84). Найкращу відповідність даним показала п’ятифакторна корельована модель (CFI = .917; RMSEA = .070; SRMR = .042) зі стандартизованими навантаженнями .62–.75 та потужним загальним фактором (ωh = .95; ECV = .93), що обґрунтовує використання загального бала. Метрична інваріантність підтверджена за статтю та когортами (студенти/дорослі). ШПСМ позитивно корелює з резильєнтністю (узагальнене r = .72), самоефективністю (r = .73), життєстійкістю, проблемно-орієнтованим копінгом, суб’єктивним благополуччям і соціокультурною адаптацією та негативно – з реакціями на тривалий травматичний стрес, ризиком ПТСР, вигоранням і соматичними скаргами.
Висновки. ШПСМ є надійним і валідним інструментом вимірювання психологічної самомобілізації, придатним для наукового та практичного застосування в умовах війни та повоєнного відновлення; наведено попередні інтерпретаційні межі. Повний текст шкали подано англійською та українською мовами в додатках.
Ключові слова: психологічна самомобілізація; особистісні ресурси; резильєнтність; життєстійкість; самоефективність; копінг; валідизація шкали; війна в Україні.
Посилання
Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191–215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Bonanno, G. A., Chen, S., Bagrodia, R., & Galatzer-Levy, I. R. (2024). Resilience and disaster: Flexible adaptation in the face of uncertain threat. Annual Review of Psychology, 75, 573–599. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-011123-024224
Brähler, E., Hinz, A., & Scheer, J. W. (2008). GBB-24. Der Gießener Beschwerdebogen [GBB-24. The Giessen Complaint List]. Hans Huber.
Breslau, N., Peterson, E. L., Kessler, R. C., & Schultz, L. R. (1999). Short screening scale for DSM-IV posttraumatic stress disorder. American Journal of Psychiatry, 156(6), 908–911. https://doi.org/10.1176/ajp.156.6.908
Campbell-Sills, L., & Stein, M. B. (2007). Psychometric analysis and refinement of the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC): Validation of a 10-item measure of resilience. Journal of Traumatic Stress, 20(6), 1019–1028. https://doi.org/10.1002/jts.20271
Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol’s too long: Consider the Brief COPE. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92–100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6
Carver, C. S., Scheier, M. F., & Weintraub, J. K. (1989). Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology, 56(2), 267–283. https://doi.org/10.1037/0022-3514.56.2.267
Cheban, Y. V., Chebykin, O. Y., Plokhikh, V. V., & Massanov, A. V. (2020). Emotional factor of competitive self-mobilization of professional rowers. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 3, 28–43. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-3-2
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Fetiskin, N. P., Kozlov, V. V., & Manuilov, G. M. (2002). Sotsialno-psikhologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti i malykh grupp [Socio-psychological diagnostics of the development of personality and small groups]. Institute of Psychotherapy Publishing.
Folkman, S., & Moskowitz, J. T. (2004). Coping: Pitfalls and promise. Annual Review of Psychology, 55, 745–774. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.141456
Gosling, S. D., Rentfrow, P. J., & Swann, W. B., Jr. (2003). A very brief measure of the Big-Five personality domains. Journal of Research in Personality, 37(6), 504–528. https://doi.org/10.1016/S0092-6566(03)00046-1
Haletska, I. (2003). Samoefektyvnist u strukturi sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii [Self-efficacy in the structure of socio-psychological adaptation]. Visnyk of Lviv University. Philosophical Sciences, 5, 433–442.
Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513
Hobfoll, S. E. (2001). The influence of culture, community, and the nested-self in the stress process: Advancing Conservation of Resources theory. Applied Psychology: An International Review, 50(3), 337–370. https://doi.org/10.1111/1464-0597.00062
Hobfoll, S. E., Halbesleben, J., Neveu, J.-P., & Westman, M. (2018). Conservation of resources in the organizational context: The reality of resources and their consequences. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 5, 103–128. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032117-104640
Karamushka, L., & Karamushka, T. (2022). Empirychne doslidzhennia osoblyvostei psykhichnoho zdorovia vymushenykh “vnutrishnikh” pereselentsiv v umovakh viiny [An empirical study of mental health features of forced “internal” displaced persons in war conditions]. Organizational Psychology. Economic Psychology, 2(26), 48–59. https://doi.org/10.31108/2.2022.2.26.6
Klimanska, M., & Haletska, I. (2019). Ukrainska adaptatsiia korotkoho piatyfaktornoho opytuvalnyka osobystosti TIPI (TIPI-UKR) [Ukrainian adaptation of the Ten-Item Personality Inventory TIPI (TIPI-UKR)]. Psychological Journal, 5(9), 57–76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4
Kobasa, S. C. (1979). Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology, 37(1), 1–11. https://doi.org/10.1037/0022-3514.37.1.1
Kokun, O. (2021a). Opytuvalnyk profesiinoi zhyttiestiikosti (ukrainska versiia) [Professional hardiness questionnaire (Ukrainian version)]. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 1, 91–105. https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.1.8
Kokun, O. (2021b). Testing in mental health research: Professional hardiness questionnaire (English-language version). Wiadomości Lekarskie, 74(11, pt 1), 2799–2805. https://doi.org/10.36740/WLek202111121
Kokun, O. (2024). Incidence of occupational hardiness under the influence of extreme war factors. Journal of Workplace Behavioral Health, 39(2), 139–156. https://doi.org/10.1080/15555240.2023.2251681
Kokun, O. M. (2025). Zhyttiestiikist i rezyliientnist liudyny v suchasnomu sviti: Teoriia, doslidzhennia, praktyka [Hardiness and resilience of a person in the modern world: Theory, research, practice]. G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine. https://lib.iitta.gov.ua/744751
Kokun, O. (2026). Psychological self-mobilization of Ukrainians in wartime: A resource-integrative approach and a conceptual model of stabilizing mental state and social functioning. Technologies of Intellect Development, 10(1(39)). https://doi.org/10.31108/3.2026.10.1.9
Kokun, O., & Bezverkhyi, O. (2024). Ukrainian students’ personal resources and resistance to war stress: A cross-sectional survey. Journal of Loss and Trauma, 29(8), 976–993. https://doi.org/10.1080/15325024.2024.2325084
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer.
Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71(3), 543–562. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00164
Maddi, S. R. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44(3), 279–298. https://doi.org/10.1177/0022167804266101
Maddi, S. R. (2006). Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology, 1(3), 160–168. https://doi.org/10.1080/17439760600619609
Maslach, C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. (1996). Maslach Burnout Inventory manual (3rd ed.). Consulting Psychologists Press.
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227
Masten, A. S., & Motti-Stefanidi, F. (2020). Multisystem resilience for children and youth in disaster: Reflections in the context of COVID-19. Adversity and Resilience Science, 1, 95–106. https://doi.org/10.1007/s42844-020-00010-w
Pontin, E., Schwannauer, M., Tai, S., & Kinderman, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: The modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11, 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68
Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). Generalized Self-Efficacy Scale. In J. Weinman, S. Wright, & M. Johnston (Eds.), Measures in health psychology: A user’s portfolio. Causal and control beliefs (pp. 35–37). NFER-Nelson.
Shkolina, N. V., Shapoval, I. I., Orlova, I. V., Kedyk, I. O., & Stanislavchuk, M. A. (2020). Adaptatsiia ta validyzatsiia ukrainomovnoi versii Shkaly stresostiikosti Konnora–Devidsona-10 (CD-RISC-10) [Adaptation and validation of the Ukrainian version of the Connor-Davidson Resilience Scale-10 (CD-RISC-10)]. Ukrainian Journal of Rheumatology, 2, 66–72. https://doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 25338. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338
Tedeschi, R. G., Cann, A., Taku, K., Senol-Durak, E., & Calhoun, L. G. (2017). The Posttraumatic Growth Inventory: A revision integrating existential and spiritual change. Journal of Traumatic Stress, 30(1), 11–18. https://doi.org/10.1002/jts.22155
Wilson, J. (2013). Exploring the past, present and future of cultural competency research: The revision and expansion of the sociocultural adaptation construct [Doctoral dissertation, Victoria University of Wellington].
Wilson, J., Ward, C., Fetvadjiev, V. H., & Bethel, A. (2017). Revised Sociocultural Adaptation Scale (SCAS-R) [Database record]. APA PsycTests. https://doi.org/10.1037/t68673-000
Yablonska, T., Vernyk, O., & Haivoronskyi, H. (2023). Ukrainian adaptation of the Brief-COPE questionnaire. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 10, 66–89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
Zasiekina, L., Goral, A., Fedotova, T., Akimova, A., & Martyniuk, A. (2024). Cross-cultural adaptation and psychometric validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale: Ukrainian version. East European Journal of Psycholinguistics, 11(1), 156–171. https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.zas
Zimet, G. D., Dahlem, N. W., Zimet, S. G., & Farley, G. K. (1988). The Multidimensional Scale of Perceived Social Support. Journal of Personality Assessment, 52(1), 30–41. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa5201_2
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Oleg Kokun