Ключові слова
асертивність
психодіагностика
психологічні чинники
операціоналізація
психометрія
опитувальник
юнацький вік
Як цитувати
Анотація
Передумови.
Асертивність є важливою передумовою психологічного благополуччя, ефективної міжособистісної взаємодії та особистісної самореалізації. Незважаючи на значну кількість психодіагностичних методик, сучасні дослідження переважно зосереджені на вимірюванні поведінкових проявів асертивності, тоді як психологічні чинники, що визначають потенційну здатність особистості діяти асертивно, залишаються недостатньо операціоналізованими. Це зумовлює необхідність побудови емпірично верифікованої моделі асертивного потенціалу та створення психодіагностичного інструментарію для його комплексного оцінювання.
Мета.
Інтегрувати результати комплексного емпіричного дослідження у цілісну емпірично обґрунтовану модель асертивного потенціалу особистості юнацького віку, здійснити операціоналізацію її структурних компонентів та розробити авторський Опитувальник асертивного потенціалу (ОАП).
Методи.
У дослідженні взяли участь 334 здобувачі вищої освіти віком 17–23 років. Методологічною основою стали системний та структурно-функціональний підходи. Для емпіричного дослідження використано 11 стандартизованих психодіагностичних методик. Статистична обробка включала описову статистику, факторний аналіз методом головних компонент із Varimax-обертанням, кореляційний аналіз (Пірсона та Спірмена), множинний регресійний аналіз, кластерний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), критерій Левена, Welch-корекцію та критерій Краскела–Волліса. Розрахунки виконано у програмі IBM SPSS Statistics 26.0.
Результати.
Придатність даних до факторного аналізу підтверджено показниками KMO = 0,778 та статистично значущим критерієм Бартлетта (p < 0,001). За результатами аналізу побудовано семикомпонентну модель асертивного потенціалу, яка пояснює 69,0 % сумарної дисперсії досліджуваних показників. Встановлено три провідні психологічні чинники («Зовнішньо-нормативна орієнтація», «Емоційна експерієнтність», «Суб’єктивація»), два структурно значущі чинники та два допоміжні компоненти. Регресійний аналіз підтвердив високу прогностичну здатність моделі щодо показників асертивності, а кластерний аналіз дозволив виділити чотири психологічні профілі асертивного потенціалу (R² = 0,401). Подальший дисперсійний аналіз підтвердив критеріальну валідність побудованої моделі. На основі отриманих результатів здійснено операціоналізацію структурних компонентів та розроблено первинну версію авторського Опитувальника асертивного потенціалу, що складається із 35 тверджень, об'єднаних у сім шкал.
Наукова новизна.
Уперше запропоновано емпірично верифіковану багатокомпонентну модель асертивного потенціалу особистості юнацького віку, яка інтегрує ресурсні, обмежувальні та допоміжні психологічні чинники. На відміну від існуючих концепцій асертивності, запропонована модель базується на комплексній статистичній перевірці її факторної структури, прогностичної та критеріальної валідності, а також стала основою для створення нового психодіагностичного інструментарію.
Практичне значення.Розроблений опитувальник може використовуватися у психологічній практиці закладів вищої освіти для оцінювання психологічних ресурсів та бар'єрів розвитку асертивності, індивідуального психологічного консультування, побудови програм розвитку соціально-комунікативних компетентностей і моніторингу ефективності психокорекційних заходів. Крім того, він створює підґрунтя для подальшої психометричної стандартизації та валідизації нового діагностичного інструменту.
Висновки.
Асертивний потенціал особистості юнацького віку є складним інтегративним психологічним утворенням із багаторівневою структурою взаємопов'язаних ресурсних і обмежувальних чинників. Отримані результати підтверджують емпіричну обґрунтованість запропонованої моделі та доцільність використання авторського Опитувальника асертивного потенціалу як перспективної основи для подальших психометричних досліджень, стандартизації та практичного застосування в психологічній діагностиці.
Ключові слова: асертивний потенціал; асертивність; психодіагностика; психологічні чинники; операціоналізація; психометрія; опитувальник; юнацький вік.
Дата отримання статті: 16.05.2026
Дата рекомендації до друку: 23.06.2026
Дата оприлюднення: 30.06.2026
Посилання
Bohdan, Zh. (2023) Asertyvnist osobystosti: teoretychne obgruntuvannia poniat ta psykhodiahnostychnyi instrumentarii [Assertiveness: Theoretical Foundations of the Concept and Psychodiagnostic Tools] Habitus – Psychological Journal,51,132-139. https://doi.org/10.32782/2663-5208 [in Ukrainian].
Vasylevskyi, V.S., & Desiatnyk, A.B. (2025) Psychodiagnostics of personal assertiveness: adaptation of the Rathus assertiveness scale – 30. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 11(57), 1664-1676 https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-11(57)
Luchkiv V.Z. (2017) Psykholohichni osoblyvosti rozvytku asertyvnosti v yunatskomu vitsi [Psychological Characteristics of Assertiveness Development in Adolescence]. Candidate’s thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].
Medvedieva S. A. (2011). Psykholoho-pedahohichni chynnyky asertyvnosti studentiv-psykholohiv [Psychological and Pedagogical Factors Influencing Assertiveness Among Psychology Students].Visnyk pisliadyplomnoi osvity, 3, 382-388. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpo_2011_3_63 [in Ukrainian].
Moiseienko V.V. (2020). Asertyvnist yak sotsialno-psykholohichnyi mekhanizm vyboru stratehii statusnoi povedinky studentskoiu moloddiu [Assertiveness as a Sociopsychological Mechanism for the Selection of Status Behavior Strategies Among College Students]. Candidate’s thesis. Kherson [in Ukrainian].
Petrychenko, O.V. & Fedorenko, A.F. (2025) Teoretychna model asertyvnohgo potentsialu osobustosti srudentskoi molodi [A theoretical model of assertive potential of the student’s youth]. Naukovyi chasopys UDU imeni M.P. Drahgomanova. Seria 12. Psykholohgichni nauky – Scientific Journal of Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University. Series 12. Psychological Science, 27(72), 127-139. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.27(72).11 [in Ukrainian].
Podoliak N.M. (2019). Indyvidulno-psykholohichni osoblyvosti asertyvnosti osobystosti [ Individual Psychological Characteristics of Assertiveness]. Candidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian]
Sannikova, O.P., Sannikov, O.I., & Podoliak, N.M. (2013). Diahnostyka asertyvnosti: rezultaty aprobatsii metodyky «Tokas» [Diagnostics of assertiveness: results of testing the Tokas methodology]. Nauka i osvita – Science and Education, 3, 140-144. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_3_42 [in Ukrainian].
Ames, D. R. (2008). Assertiveness expectancies: How hard people push depends on the consequences they predict. Journal of Personality and Social Psychology, 95(6), 1541–1557. https://doi.org/10.1037/a0013334
Nikolaiev L., Herasina S., Hrechanovska O., Vlasenko O., Skliarenko S., Hrande K. (2023) The development of assertiveness of the individual as a subject of communication. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională. Vol. 15, № 2. P. 210–228. https://doi.org/10.18662/rrem/15.2/730
Speed, B. C., Goldstein, B. L., & Goldfried, M. R. (2018). Assertiveness training: A forgotten evidence‐based treatment. Clinical Psychology: Science and Practice, 25(1), Article e12216. https://doi.org/10.1111/cpsp.12216
Yoshinaga N and Cooper S (2025) The four pathways of assertiveness: a multidimensional framework for enhancing individual well-being. Front. Psychol. 16:1610807. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1610807
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Olha Petrychenko