ІЛЮЗІЯ ВІДНОВЛЕННЯ: НАСЛІДКИ НЕПОВНОГО ФІЗІОЛОГІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ЦИРКАДНОЇ ДЕСИНХРОНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ ПОЗМІННОЇ ПРАЦІ

Ключові слова

циркадна десинхронізація
змінна робота
фізіологічне відновлення
психологічне відновлення
алостатичне навантаження
варіабельність серцевого ритму
психічне здоров'я
медицина праці

Як цитувати

Олувафемі Фаджімі, О., Оволанке, К., Аануолувапо Омояджово, М., Айоміде Акінбомі, М., & Моладе Пелумі, П. (2026). ІЛЮЗІЯ ВІДНОВЛЕННЯ: НАСЛІДКИ НЕПОВНОГО ФІЗІОЛОГІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ЦИРКАДНОЇ ДЕСИНХРОНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ ПОЗМІННОЇ ПРАЦІ . ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 12(6), 78–97. https://doi.org/10.31108/1.2026.12.6.6

Анотація

Передумови. Відновлення після циркадної десинхронізації традиційно оцінюється за поведінковими показниками, зокрема нормалізацією режиму сну, його тривалості та суб’єктивним зменшенням втоми. Водночас сучасні дослідження свідчать, що фізіологічне відновлення може відбуватися повільніше за поведінкове, створюючи прихований період біологічної вразливості, який потенційно впливає на фізичне та психологічне функціонування працівників змінного графіка.

Мета. Узагальнити сучасні наукові дані щодо фізіологічного відновлення після циркадної десинхронізації, обґрунтувати концепцію Recovery Illusion Framework (Концептуальна модель ілюзії відновлення) та визначити її потенційне значення для розуміння механізмів відновлення здоров’я працівників позмінної праці.

Методи. Проведено концептуальний огляд сучасних експериментальних та обсерваційних досліджень, присвячених наслідкам циркадної десинхронізації. Проаналізовано результати досліджень автономної регуляції, нейроендокринних механізмів, циркадної біології, когнітивного функціонування, психологічних наслідків та концепції алостатичного навантаження з подальшою інтеграцією отриманих даних у єдину концептуальну модель.

Результати. Аналіз літератури показав, що після відновлення звичного режиму сну фізіологічні системи можуть залишатися частково дисрегульованими, незважаючи на суб’єктивне відчуття відновлення. Наведені дані свідчать про збереження автономної та нейроендокринної дисфункції, а також про можливий негативний вплив циркадної десинхронізації на когнітивні функції, прийняття рішень, емоційну регуляцію та психологічну стійкість. На основі узагальнення сучасних досліджень запропоновано концептуальну модель Recovery Illusion Framework, яка описує феномен випередження поведінкового відновлення над повним фізіологічним відновленням та пояснює потенційний механізм накопичення алостатичного навантаження при повторних циклах циркадної десинхронізації.

Наукова новизна. Запропоновано нову інтегративну концептуальну модель Recovery Illusion Framework, яка поєднує поведінкові, фізіологічні та психологічні аспекти відновлення після циркадної десинхронізації та розширює сучасні уявлення про механізми розвитку довготривалих негативних наслідків змінної роботи.

Практичне значення. Запропонована концепція може бути використана для вдосконалення систем оцінювання відновлення працівників змінного графіка, розроблення програм охорони праці, оптимізації режимів праці та відпочинку, а також планування майбутніх досліджень із використанням об'єктивних фізіологічних, когнітивних і психологічних показників.

Висновки. Поведінкове відновлення після циркадної десинхронізації не завжди відображає завершення фізіологічного відновлення організму. Концепція Recovery Illusion Framework пропонує розглядати відновлення як багатовимірний процес, що включає поведінкові, фізіологічні та психологічні компоненти. Подальші емпіричні дослідження необхідні для перевірки запропонованої моделі та визначення її клінічного й практичного значення.

Ключові слова: циркадна десинхронізація; змінна робота; фізіологічне відновлення; психологічне відновлення; алостатичне навантаження; варіабельність серцевого ритму; психічне здоров'я; медицина праці.

 

Дата отримання статті:  05.06.2026

Дата рекомендації до друку: 25.06.2026

Дата оприлюднення:  30.06.2026

 

 

https://doi.org/10.31108/1.2026.12.6.6

Посилання

Baron, K. G., & Reid, K. J. (2014). Circadian misalignment and health. International Review of Psychiatry, 26(2), 139–154.

Boivin, D. B., Boudreau, P., & Kosmadopoulos, A. (2022). Disturbance of the circadian system in shift work and its health impact. Journal of Biological Rhythms, 37(1), 3–28.

Boudreau, P., Dumont, G. A., & Boivin, D. B. (2013). Circadian adaptation to night shift work influences sleep, performance, mood and the autonomic modulation of the heart. PLoS ONE, 8(9), e70813.

Caruso, C. C. (2014). Negative impacts of shiftwork and long work hours: Rehabilitation nursing implications. Rehabilitation Nursing, 39(1), 16–25.

Czeisler, C. A., & Gooley, J. J. (2007). Sleep and circadian rhythms in humans. Cold Spring Harbor Symposia on Quantitative Biology, 72, 579–597.

Dibner, C., Schibler, U., & Albrecht, U. (2010). The mammalian circadian timing system: Organisation and coordination of central and peripheral clocks. Annual Review of Physiology, 72, 517–549.

Gao, M., Ou, J., Cao, H., & Lv, F. (2026). Association between nursing work environment and decision fatigue among clinical nurses: A moderated mediation analysis on the roles of job stress and resilience. Frontiers in Psychology, 16, 1676964.

Grimaldi, D., Carter, J. R., Van Cauter, E., & Leproult, R. (2016). Adverse impact of sleep restriction and circadian misalignment on autonomic function in healthy young adults. Hypertension, 68(1), 243–250.

Juster, R. P., McEwen, B. S., & Lupien, S. J. (2010). Allostatic load highlights mechanisms of medical and psychiatric disease. Molecular Psychiatry, 15(8), 785–802.

Kalkanis, A., Demolder, S., Papadopoulos, D., Testelmans, D., & Buyse, B. (2023). Recovery from shift work. Frontiers in Neurology, 14, 1270043.

Lin, L., Gao, Z., Peng, Y., Li, S., Chen, L., & Lin, Y. (2024). The relationship between poor sleep and memory impairment among shift nurses in China: A cross-sectional study. Nature and Science of Sleep, 16, 1653–1663.

McEwen, B. S. (1998). Protective and damaging effects of stress mediators. The New England Journal of Medicine, 338(3), 171–179.

Moosavi, S., Ghalenoei, M., Amerzadeh, M., & Variani, A. S. (2025). The relationship between shift work, circadian rhythms, and cognitive function in ICU nursing. BMC Nursing, 24(1), 324.

Park, G., Park, W.-J., Kang, K. W., & Kim, H. (2025). Chronotype prior to shift work influences outcomes: Resilience as a mediator of sleep and mental health. Sleep, 48(11), zsaf180.

Reynolds, A. C., Paterson, J. L., Ferguson, S. A., Stanley, D., Wright, K. P., Jr., & Dawson, D. (2017). Sleepy, circadian disrupted and sick: Could intestinal microbiota play an important role in shift worker health? Molecular Medicine, 23, 334–343.

Somers, V. K., Dyken, M. E., Mark, A. L., & Abboud, F. M. (1993). Sympathetic-nerve activity during sleep in normal subjects. The New England Journal of Medicine, 328(5), 303–307.

Tobaldini, E., Nobili, L., Blanco, S., & Montano, N. (2013). Heart rate variability in normal and pathological sleep. Frontiers in Physiology, 4, 294.

Van Cauter, E., Spiegel, K., Tasali, E., & Leproult, R. (2007). Metabolic consequences of sleep restriction. Endocrine Development, 11, 23–28.

Welsh, D. K., Takahashi, J. S., & Kay, S. A. (2010). Suprachiasmatic nucleus: Cell-autonomous clock, network pacemaker. Annual Review of Physiology, 72, 551–577.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Oluwagbemiga Oluwafemi Fajimi, Kehinde Owolanke, Mercy Aanuoluwapo Omoyajowo, Micheal Ayomide Akinbomi, Pelumi Molade Adereti