ЗВ’ЯЗОК АСЕРТИВНОСТІ З ПСИХІЧНИМИ СТАНАМИ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Ключові слова

асертивність
психічні стани
тривожність
фрустрація
агресивність
ригідність
соціально-психологічна адаптація
юнацький вік

Як цитувати

Петриченко, О. (2026). ЗВ’ЯЗОК АСЕРТИВНОСТІ З ПСИХІЧНИМИ СТАНАМИ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ . ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 12(5), 35–47. https://doi.org/10.31108/1.2026.12.5.3

Анотація

Мета. Дослідити взаємозв'язок асертивності з психічними станами особистості юнацького віку (тривожністю, фрустрацією, агресивністю та ригідністю), визначити типові психоемоційні профілі респондентів і проаналізувати їх відмінності за показниками асертивності.

Методи. У дослідженні взяли участь 334 респонденти віком 17–23 роки. Для оцінювання асертивності використано тест-опитувальник компонентів асертивності (ТОКАС) та шкалу Rathus Assertiveness Schedule (RAS-30), для діагностики психічних станів – методику самооцінки психічних станів (адаптований варіант методики Г. Айзенка). Статистичну обробку даних здійснено із застосуванням описової статистики, кластерного, кореляційного та дисперсійного аналізів (ANOVA), а також критеріїв Welch ANOVA, Краскела–Волліса й post-hoc порівнянь.

Результати. За результатами кластерного аналізу виокремлено три психоемоційні профілі: фрустраційно-помірно агресивний, психоемоційно стабільний та агресивно-напружений. Встановлено, що найвищий рівень асертивності характерний для психоемоційно стабільного профілю, тоді як найнижчий – для респондентів із високими показниками тривожності, фрустрації та ригідності. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі негативні зв'язки асертивності з тривожністю, фрустрацією та ригідністю. Водночас встановлено неоднозначний зв'язок агресивності з різними показниками асертивності, що свідчить про необхідність розмежування конструктивної асертивності та агресивно орієнтованого самоствердження.

Наукова новизна. Уперше комплексно поєднано кластерний, кореляційний і дисперсійний аналізи для вивчення взаємозв'язків між психічними станами та асертивністю особистості юнацького віку, що дозволило емпірично обґрунтувати типологію психоемоційних профілів та уточнити психологічні відмінності між конструктивною асертивністю й агресивно орієнтованим самоствердженням.

Висновки. Асертивність є важливим психологічним ресурсом соціально-психологічної адаптації молоді та тісно пов'язана з психоемоційним благополуччям. Зниження тривожності, фрустрації та ригідності сприяє розвитку конструктивної асертивної поведінки, тоді як підвищена агресивність не забезпечує її сформованості. Отримані результати можуть бути використані під час розроблення програм психологічного консультування, психокорекції та розвитку асертивності студентської молоді.

Ключові слова: асертивність; психічні стани; тривожність; фрустрація; агресивність; ригідність; соціально-психологічна адаптація; юнацький вік.

 

Дата отримання статті:  04.02.2026

Дата рекомендації до друку: 15.05.2026

Дата оприлюднення:  30.05.2026

 

 

https://doi.org/10.31108/1.2026.12.5.3

Посилання

Vasylevskyi, V.S., & Desiatnyk, A.B. (2025) Psychodiagnostics of personal assertiveness: adaptation of the Rathus assertiveness scale – 30. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 11(57), 1664-1676 https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-11(57)

Kaliuzhna, Ye.M., & Bilyk, K.M. (2024) Vzaiemozviazok rivnya tryvozhnosti ta adaptatsiinoho potentsialu studentiv [The relationship between students' anxiety levels and their adaptive capacity]. Habitus. Vikova ta pedahohichna psykholohiia. Vypusk 63, 93–99. https://doi.org/10.32782/2663- 5208.2024.63.15 [in Ukrainian].

Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Lahodzynska, V.I., Ivkin, V.M., & Kovalchuk, O.S.(2023). Metodyky doslidzhenia psykhichnoho zdorovia ta blahopoluchchia personalu organizatsii: psycholohichnyi praktykum[ Methods for assessing the mental health and well-being of organizational staff: a psychological workshop]. Karamushka, L.M. (Eds.). Kyiv: Instytut psycholohii imeni G.S. Kostiuka NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

Mazohina, I. (2025) Konfliktnist na agresyvnist yar proyavy destruktyvnykh staniv osobystosti [Conflict and aggression as manifestations of destructive personality states: theoretical and practical aspects]. Visnyk Mizhnarodnogo ekonomiko-humanitarnohgo universytetu imeni akademika Stepana Demyanchuka: seria Pedahgohgika ta psykholohgiya, 3, 172-177. https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-24 [in Ukrainian].

Petrychenko, O.V. & Fedorenko, A.F. (2025) Teoretychna model asertyvnohgo potentsialu osobustosti srudentskoi molodi [A theoretical model of assertive potential of the student’s youth]. Naukovyi chasopys UDU imeni M.P. Drahgomanova. Seria 12. Psykholohgichni nauky – Scientific Journal of Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University. Series 12. Psychological Science, 27(72), 127-139. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.27(72).11 [in Ukrainian].

Sannikova, O.P., Sannikov, O.I., & Podoliak, N.M. (2013). Diahnostyka asertyvnosti: rezultaty aprobatsii metodyky «Tokas» [Diagnostics of assertiveness: results of testing the Tokas methodology]. Nauka i osvita – Science and Education, 3, 140-144. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_3_42 [in Ukrainian].

Paterson, Randy J. (2000) Assertiveness: How to Express Yourself and Stand Up for Your Interests at Work and in Relationships. New Harbinger Pubn, 216 р.

Smith, K., Jones, A., Daly, N., Widdrington, H., Garofalo, C., & Gillespie, S. M. (2026). Emotion Regulation and Aggression: A Systematic Review and Meta-Analysis. Aggressive behavior, 52(1), e70055. https://doi.org/10.1002/ab.70055

DeGiovanni, I.S., & Epstein, N. (1978) Unbinding Assertion and Aggression in Research and Clinical Practice, Behavior Modification, Sage Publications, Volume2, Issue 2 https://doi.org/10.1177/01454455782200

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Olha Petrychenko